Справа № 203/2845/22
Провадження № 3/0203/1630/2022
іменем України
12.08.2022 року року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Шрамко Л.Л., розглянувши матеріали, що надійшли від ДРУП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,
29 липня 2022 року о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи біля буд.27д по пр.Олександра Поля в м.Дніпро, в результаті падіння бойлера пошкодив автомобіль марки «KIA», д.н.з. НОМЕР_1 , власник ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян. Завдав матеріальну шкоду.
ОСОБА_1 в суді вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що знаходячись за адресою: м.Дніпро, пр.Олександра Поля, біля буд.7д завантажив два бойлери на велосипед, з необережності один із бойлерів впав на автомобіль марки «KIA». Умислу на пошкодження даного автомобіля він не мав.
З пояснень потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що він бачив як невідомий чоловік перевозив на велосипеді два бойлери, один з яких випадково впав на його автомобіль та пошкодив його.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав.
Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ст.280 КУпАП, передбачають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Також до протоколу долучено рапорт поліцейського, який суд не може вважати об'єктивним доказом у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, що повністю узгоджується із правовою позицію, висловленою у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року №489/4827/16а.
За змістом ст.252 КУпАП та загальних норм Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до диспозиції статті 173 КУпАП передбачена відповідальність за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-1У. Також у правовій літературі є визначення та розуміння поняття громадського місця, під яким розуміють доступні для невизначеного кола осіб вулиці, площі, парки, транспортні магістралі, вокзали, пристані, аеропорти й інші громадські місця, тобто місця де складаються відносини між людьми, місця спілкування людей із метою задоволення різних життєвих потреб. Дане місце та спілкування людей і поведінка їх в даних місцях може зачіпати інтереси іншої особи, групи осіб чи суспільства.
Обов'язковою кваліфікуючою ознакою дрібного хуліганства є місце його вчинення - громадське місце, що потрібно розуміти як частину (частини) будь - якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, за запрошенням або плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, підземні переходи, стадіони, що закріплено в ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22 вересня 2005 року № 2899-IV.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протистояти себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним, явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву, не може бути дрібного хуліганства. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Дані дії вчинені не в громадському місці і не порушували громадський порядок і на сьогодні у діях ОСОБА_1 , відсутній хуліганський мотив.
Відповідно до п.15 ПП ВСУ «Про судову практику у справах про хуліганство» від 22.12.2006 суди не повинні застосовувати заходи адміністративного стягнення, передбачені ст. 173 КпАП щодо осіб, дії яких містять ознаки злочинів або проступків, що не є дрібним хуліганством.
Таким чином суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 , відсутні ознаки дрібного хуліганства - складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому, провадження по даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7,173,247,283,284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст. 173 КУпАП, закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Скарга на постанову подається до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя Л.Л. Шрамко
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання чинності.
Постанова набрала чинності «___» ____________ 2022 року.