справа № 208/6599/21
№ провадження 2/208/1019/22
Іменем України
01 липня 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі:
Головуючого, судді - Івченко Т.П.
За участю: секретаря судового засідання - Задьори В.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Кам'янське Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна «про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини»,-
встановив:
1.Позиція сторони позивача.
У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до Кам'янської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна «про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини». Згідно до змісту позовних вимог, просить:
-визначити йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк в три місяці для звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 бабусі ОСОБА_2 .
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся - ОСОБА_2 , яка була матір'ю його матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належну їй квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала їй на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 03 грудня 2014 року посвідченого приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Кир'як С.А., зареєстрованого в реєстрі за № 1392. В Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності було зареєстровано на ім'я бабусі 03 грудня 2014 року за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 517514312104. 03 грудня 2014 року ОСОБА_2 розпорядилась належним їй на праві власності майном на випадок своєї смерті, а саме: заповідала усі належні їй права на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , йому - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Кам'янського міського нотаріального округу Кир'як С.А., зареєстрований в реєстрі за № 1394.
Тобто позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті бабусі, ОСОБА_2 .
20 липня 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Шевченко Г.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі. Але, постановою приватного нотаріуса від 20 липня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , у зв'язку із пропущенням позивачем строку на прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.
Шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті бабусі був пропущений позивачем з поважних причин, у зв'язку із тим, що з липня 2020 року до липня 2021 року ОСОБА_1 перебував за межами країни.
З 2017 року позивач мешкає в Естонії, де працює та має офіційний дозвіл на постійне проживання. По декілька разів на рік позивач завжди приїздив в Україну, відвідував своїх рідних, в тому числі і бабусю - ОСОБА_2 , постійно підтримував з бабусею телефонний зв'язок. Останній раз позивач був в Україні перед смертю бабусі у липні 2020 року, із того часу до липня 2021 року приїхати до України не вбачалося можливим через посилення карантинних обмежень.
Враховуючи зазначені вище обставини, позивач не мав об'єктивної можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Тільки після послаблення карантинних обмежень позивач прибув до України і звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі - ОСОБА_2 .
Крім того, будучи недостатньо юридично освідченою людиною, позивач вважав, що достатньо фактично прийняти спадщину, користуючись спадковою квартирою, сплачуючи комунальні платежі та квартплату, і тим самим підтвердити нотаріусу своєчасне прийняття спадщини, оскільки відмову про прийняття спадщини позивач не надавав до нотаріальної контори.
На даний час, ОСОБА_1 бажає вирішити питання про прийняття спадщини, і хоча протягом шести місяців після смерті спадкодавця позивач не подавав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, однак і відмову про прийняття спадщини останній не подавав, тому вважає що має право на отримання спадщини після смерті бабусі і наразі вимушений у судовому порядку захищати свої інтереси шляхом звернення з позовною заявою до суду та надаючи докази поважності причин пропуску строку для звернення до нотаріальної контори, оскільки фактично прийняту у спадок квартиру після смерті бабусі бажає прийняти і юридично.
Оскільки причини за якими позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, позивач вважає, що має право просити суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
2. Позиція відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Кам'янська міська рада про дату, час та місце судових засідань повідомлений згідно до вимог ст. 130 ЦПК України, в судові засідання явку свого представника не забезпечив.
Відповідач не скористався своїм правом та не подав в строк, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття позовного провадження, відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, та докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтується заперечення, а також не подав зустрічний позов.
10 листопада 2021 року на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, просять прийняти рішення згідно до чинного законодавства (а.с.48).
3.Позиція третьої особи.
Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна сповіщена про дату, час та місце розгляду справи згідно до вимог ст.130 ЦПК України в судові засідання не прибувала.
08 листопада 2021 року через канцелярію суду на виконання ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 серпня 2021 року надано копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с.38-45).
10 лютого 2022 року через канцелярію суду приватним нотаріусом Шевченко Г.В. подано заяву про розгляд справи без її участі, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 не заперечує.
4. Процесуальні питання пов'язанні з розглядом справи.
02 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до Кам'янської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна «про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини» (а.с.1-4).
Ухвалою суду від 03 серпня 2021 року постановлено відкрити провадження у справі, розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.27).
Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів в порядку ст. 83-84 ЦПК України. Згідно до змісту клопотання, просить:
-витребувати від приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Шевченко Ганни Василівни копію спадкової справи, яка відкрилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 03 серпня 2021 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено (а.с.32).
08 листопада 2021 року через канцелярію суду на виконання ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 серпня 2021 року надано копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с.38-45).
10 листопада 2021 року на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, просять прийняти рішення згідно до чинного законодавства (а.с.48).
Ухвалою суду від 11 листопада 2021 року закрито підготовче провадження у справі № 208/6599/21 за позовом ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна «про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини» та призначено справу до розгляду по суті (а.с.51).
04 лютого 2022 року на офіційну електронну адресу суду позивачем ОСОБА_1 подано заяву про розгляд справи без його участі та без застосування засобів технічної фіксації. Згідно до змісту позовної заяви зазначив, що позовні підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
10 лютого 2022 року через канцелярію суду приватним нотаріусом Шевченко Г.В. подано заяву про розгляд справи без її участі, щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_4 не заперечує.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
5. Фактичні обставини встановлені судом.
03 грудня 2014 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , склала заповіт, яким дала розпорядження щодо усіх належних їй прав на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заповіла на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначений заповіт складений ОСОБА_2 , 30 травня 1935 року, посвідчений приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Шевченко Ганною Василівною, зареєстрований в реєстрі за 1394 (а.с17).
24 листопада 2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть виданим 25 листопада 2020 року актовий запис № 1057 Новомосковським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), серії НОМЕР_2 (а.с.19).
На час своєї смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована і проживала одна за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою Виконавчого комітету Новомосковської міської ради від 20 липня 2021 року № 2855 (а.с.21).
В період з липня 2020 року по липень 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за межами України, оскільки мешкає та працює в Естонії, що підтверджується викладеним у позовній заяві (а.с.2).
20 липня 2021 року ОСОБА_1 , звернувся із заявою про прийняття спадщини відкритої після смерті бабусі ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі чого заведено спадкову справу № 109/2021 у приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округа Шевченко Г.В., що підтверджено копією спадкової справи (а.с.39-45).
20 липня 2021 року приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округа Шевченко Г.В. винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після бабусі ОСОБА_2 , на ім'я ОСОБА_1 , з підстав його звернення із заявою про прийняття спадщини після спливу 6-ти місячного строку з дня смерті спадкодавця, та не подання документів про фактичне прийняття заявником спадщини, що підтверджено копією постанови (а.с.23), та копією спадкової справи (а.с.39-45).
6. Правові норми законодавства застосовані судом.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ст. 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі ст. ст. 8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до статей 1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.
Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах: від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298 св 18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження№61/21447св19).
7. Висновки та мотиви прийнятого рішення.
Судом встановлено що за своє життя, спадкодавець - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , скористалася своїм право на розпорядження належними їй правами та обов'язками, склавши нотаріально посвідчений заповіт від 03 грудня 2014 року зареєстрований у реєстрі за № 1394, на ім'я ОСОБА_1 , який є позивачем.
Факт складання заповіту ОСОБА_2 із розпорядженням на ім'я ОСОБА_1 , належних їй майнових прав та обов'язків, був відомий позивачу ОСОБА_1 , на час смерті спадкодавця, що підтверджено позивачем (згідно до змісту позовної заяви).
Факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність в нього права на спадкування спадщини відкритої на час смерті ОСОБА_2 , також був підтверджений під час судового розгляду.
ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено матеріалами справи.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Як встановлено судом, підставою для звернення із позовом, є не реалізація ОСОБА_1 , у передбачений строк та спосіб чинним законодавством, свого права на прийняття спадщини відкритої після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та звернення позивача до нотаріальної контори із пропуском передбаченого 6-ти місячного строку із заявою про прийняття спадщини, а саме через 8 місяців з часу смерті спадкодавця та отримання, останнім, від нотаріуса відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину від 20 липня 2021 року (а.с.23), що пов'язано із постійним місцем проживання позивача за кордоном, та обмежень пов'язаних із заходами щодо COVID-19, прибуттям позивача на територію держави України лише у липні 2021 року.
Вирішуючи спір, виходячи із аналізу вищезазначених норм закону необхідним є встановлення наявних у позивача поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, тобто таких, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 вказано, що право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1/ у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2/ ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
У постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16 викладено правову позицію, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
У постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 756/2764/15-ц (провадження № 61-29705св18) вказано, що «відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як встановлено судом, спадкодавець ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , та на час своєї смерті проживала та була зареєстрована одна, за адресою квартира АДРЕСА_3 , при цьому позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживав окремо від спадкодавця, а саме за межами України - у Естонії, а тому не є особою який фактично прийняв спадщину у розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
А тому відповідно, для прийняття спадщини відкритої на час смерті спадкодавця - бабусі ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , як за законом або за заповітом, позивач ОСОБА_1 , був зобов'язаний протягом шести місяців, з часу відкриття спадщини і до 24 травня 2021 року, подати заяву про її прийняття, шляхом звернення до нотаріуса або до органів місцевого самоврядування.
Так, згідно до п. 2 гл. 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (в редакції на час виникнення права на звернення із заявою про прийняття спадщини, яка діяла станом на 24.11.2020 року), - Нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.
Також судом враховується правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 провадження № 61-14038св20, згідно до якої Верховний Суд наголосив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов'язані з об'єктивними не переробними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємця, складні умови праці, які пов'язані із тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними, перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України, відбування покарання, з чим пов'язана неможливість прийняття спадщини тощо.
При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивач повинен довести поважність пропуску строку для прийняття спадщини не лише у межах шестимісячного строку, встановленого частиною першою статті 1270 ЦК України, а й упродовж усього періоду від дати відкриття спадщини до дати звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Посилання позивача на те, що він тривалий час перебував за кордоном, а саме у Естонії, оскільки там працевлаштований, що суттєво його обмежило у реалізації ним можливості, у визначений 6-ти місячний термін із часу смерті спадкодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернутися до нотаріуса, знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду, та не спростовано сторонами.
А тому, позивачем доведено наявність об'єктивних труднощів які він мав в період з часу смерті спадкодавця, та які обмежили його у реалізації як спадкоємця у визначений шестимісячний термін на звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Таким чином, встановивши всі фактичні обставини справи, всебічно дослідивши обставини справи, визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 , строк для прийняття спадщини пропущений з поважних причин, тобто таких які були пов'язані із об'єктивними, труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
8. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи.
Так, при зверненні із позовом, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 гривень, що підтверджено квитанцією (а.с.5), але позивачем на заявляється про їх відшкодування, а тому вони залишаються за позивачем.
Керуючись вимогами ст. ст. 10, 76, 141, 260, 263-265 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кам'янської міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна «про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини», - задовольнити у повному обсязі.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк в три місяці для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 бабусі ОСОБА_2 .
Судові витрати понесені стороною позивача - залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України- http://zv.dp.court.gov.ua.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Відповідач - Кам'янська міська рада, код ЄДРПОУ 24604168, юридична адреса реєстрації: 51931, область Дніпропетровська, місто Кам'янське, майдан Петра Калнишевського, будинок № 2.
Третя особа - Приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Шевченко Ганна Василівна, адреса реєстрації: 51200, область Дніпропетровська, місто Новомосковськ, вулиця Сучкова, будинок № 21.
Суддя Івченко Т. П.