Справа № 464/5662/18
пр.№ 1-в/464/96/22
08.08.2022 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові подання провідного інспектора Львівського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт ОСОБА_3 , -
провідний інспектор Львівського РС № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з поданням про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт ОСОБА_3 .
Учасники провадження в судове засідання не з'явились, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце розгляду подання; прокурор та орган пробації подали клопотання про підтримку подання та розгляд такого у їх відсутності; засуджений не повідомив про поважність причин своєї неявки.
Фіксування судового процессу технічними засобами не здійснюється у зв'язку з відсутністю учасників процесу.
Дослідивши матеріали подання та матеріали кримінального провадження № 464/5662/18, суд дійшов наступного висновку з огляду на таке.
Вироком Сихівського районного суду м.Львова від 22 грудня 2018 року затверджено угоду про примирення, укладену 02 жовтня 2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, та ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, і призначити йому покарання - штраф в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
Як зазначається у поданні, засуджений штраф не сплатив.
Згідно з приписами п.10 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої ст.53 Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні встановлено, що вирок Сихівського районного суду м.Львова від 22.12.18. ухвалений на підставі угоди про примирення.
Відповідно до ч.1 ст.471 КПК України в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
З аналізу наведених норм закону вбачається, що обвинувачений погоджується з розглядом справи в порядку, передбаченому ст.474 КПК України, та ухваленням вироку на підставі угоди про примирення лише за умови призначення йому покарання у виді штрафу, передбаченого угодою.
За умовами ч.1 ст.476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий або прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Згідно з ч.3 даної статті, суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
Отже невиконання ОСОБА_3 умов укладеної угоди про примирення, де було узгоджено призначене йому покаранння у виді штрафу, яке засудженим не виконується, є підставою для скасування такого вироку, відповідно до ст. 476 КПК України.
Такий висновок узгоджується з постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» № 13 від 11 грудня 2015 року, де п.23 зазначено, що відповідно до ч.1 ст.476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право в межах встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Суд, здійснюючи розгляд таких клопотань, має чітко відмежовувати невиконання угоди (ч.1 ст.476 КПК України), яке тягне за собою скасування вироку, постановленого на підставі угоди, від умисного невиконання угоди (ч.5 ст.476 КПК України), яке, окрім скасування вироку, є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
У даному випадку звернення органу пробації до суду з відповідним поданням не ґрунтується на вимогах КПК України - зверненні відповідних осіб до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Оскільки за наслідками розгляду клопотання про скасування затвердженої угоди є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування, тож звернення безпосередньо до суду з питанням передбаченим ст.537 КПК України, порушує право особи на захист, що є неприпустимим.
З урахуванням наведеного, оскільки діючим КПК України передбачено інший порядок вирішення питання невиконання угоди про примирення, суд вважає, що в задоволенні зазначеного подання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.369-372, 395, 472-476, 537, 539, 532 КПК України,
відмовити в задоволенні подання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий суддя ОСОБА_6