Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/301/22
1-кп/287/289/22
05 серпня 2022 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олевську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021060520000016 від 10.03.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білокоровичі Олевського району Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, не інваліда, не депутата, не працюючого, на утриманні має одну неповнолітню дитину 2016 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України,-
09.03.2021 року близько 22.00 год. ОСОБА_4 разом із невстановленими особами матеріали стосовно яких виділено в окреме провадження перебували в квартирі знайомого ОСОБА_5 , що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Під час їхнього перебування у вищевказаній квартирі, потерпілий ОСОБА_6 вийшов з квартири, при цьому ОСОБА_4 разом із невстановленими особами залишилися в квартирі. В цей же день та час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з квартири потерпілого ОСОБА_5 , що розташована за адресою АДРЕСА_2 , яке б становило для нього матеріальну цінність, про що останній також повідомив невстановлених осіб.
Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, переконавшись, що за їхніми діями ніхто не спостерігає і вони залишаються непоміченими ОСОБА_4 разом із невстановленими особами, без розриву в часі, шляхом вільного доступу, перебуваючи в квартирі, зайшли до кімнати спальні. Перебуваючи у вказаній кімнаті, останні виявили: телевізор марки SAMSUNG, LED TV, SMART TV, плазмовий, моделі № RU34S00, серійний номер №YK52-200316Н00300466, подовжувач, цифровий ефірний приймач - тюнер телевізійний, марки «STRONG», моделі ТБВЧ SRТ 8500, загальною вартістю 5527 гривень 21 копійок, які вони умисно, таємно викрали та в подальшому залишили місце вчинення злочину.
Викраденим майном ОСОБА_4 разом із невстановленими особами розпорядилися за власним розсудом, чим завдали матеріального збитку потерпілому ОСОБА_5 на вищевказану суму.
Крім того, ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим слідством день та час, незаконно здобув наркотичні засоби, а саме поліетиленовий пакет з вмістом подрібненої сухої рослини коноплі та зберігав дані наркотичні засоби за адресою власного проживання та реєстрації в АДРЕСА_1 .
10.03.2021 року о 10.00 год. працівниками поліції проведено огляд
квартири домогосподарства гр. ОСОБА_4 , за адресою АДРЕСА_1 , де під час проведення огляду квартири домогосподарства у останнього виявлено та вилучено подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка знаходилася в поліетиленовому пакеті, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, який відповідно до списку 1 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, маса якого, в перерахунку на висушену речовину становить 245,536 г., які ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав, без мети збуту.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, надав покази, які підтверджують обставини вчинення кримінальних проступків, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений із обмеженням прав на апеляційне оскарження відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, а також просить суд суворо його не карати.
Прокурор у судовому засіданні просить суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 врахувати відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин та призначити покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком три роки та за ч.1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком два роки, визначити остаточне покарання за сукупністю правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі строком три роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання з випробувальним терміном тривалістю два роки, при цьому покласти на обвинуваченого обов'язки передбачені ст. 76 КК України. Також прокурор просить стягнути з обвинуваченого витрати на проведення під час досудового розслідування експертиз та речові докази: телевізор, подовжувач, тюнер повернути потерпілому, інші речові докази, а саме наркотичні засоби знищити.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання, не з'явився, надав до суду письмову заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, просить міру покарання призначити згідно закону.
Прокурор та обвинувачений не заперечують стосовно проведення судового розгляду справи без участі потерпілого.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини провадження, беручи до уваги те, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, які не заперечують проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження подій кримінальних правопорушень та винуватості обвинуваченого у вчиненні даних кримінальних правопорушень, як таких, що ніким не оспорюються, окрім допиту обвинуваченого, дослідженням матеріалів експертних висновків, судових витрат, речових доказів та дослідженням характеризуючих особу ОСОБА_4 матеріалів.
Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), за попередньою змовою групою осіб, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
Також своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних речовин, без мети збуту, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Ефективність покарання визначається тим, наскільки воно є законним, обґрунтованим і справедливим. Правильне призначення покарання є не тільки важливим засобом боротьби зі злочинністю, а й запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими та іншими особами.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до вимог п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно з якими досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого: за місцем проживання характеризується з негативної сторони, не працюючий, одружений, не інвалід, не депутат, раніше не судимий, на диспансерному обліку у нарколога та психіатра не перебуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України , суд вважає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що міру покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком три роки та в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком два роки. Відповідно до ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі строком три роки. На думку суду, така міра покарання буде достатньою для його перевиховання та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Також з огляду на відношення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку два роки та покладенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов по даній справі не був заявлений.
Витрати на проведення під час досудового розслідування експертиз становлять: судової товарознавчої експертизи - 1372 гривні 88 копійок, судової експертизи матеріалів, речовин та виробів - 1307 гривень 60 копійок, судової товарознавчої експертизи - 1716 гривень 10 копійок, що підтверджується матеріалами справи. Зазначені витрати слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного та керуючись : ст.ст. 50, 65, 66, 67, 70, 75, 76, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України ; ст.ст. 100, 349, 370, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі строком 3 (три) роки;
- за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі строком 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки відповідно до ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 1372 гривні 88 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів в розмірі 1307 гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 1716 гривень 10 копійок.
Речові докази: телевізор марки SAMSUNG, LED TV, SMART TV, плазмовий, моделі № RU34S00, серійний номер №YK52-200316Н00300466, подовжувач, цифровий ефірний приймач - тюнер телевізійний, марки «STRONG», моделі ТБВЧ SRТ 8500 - повернути власнику ОСОБА_5 .
Речові докази: поліетиленовий пакет, в якому знаходиться подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 245,536 г - знищити.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя: ОСОБА_1