Справа № 372/1095/20 Головуючий у суді І інстанції Потабенко Л.В.
Провадження № 22-ц/824/19/2022 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
11 серпня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ігнатченко Н.В.,
суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.,
за участю секретаря судового засідання - Череп Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 березня 2021 року у справі за позовом Об'єднання співвласників житлового комплексу «Кантрі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті внесків,
У березні 2020 року Об'єднання співвласників житлового комплексу «Кантрі» (далі - ОСЖК «Кантрі», Об'єднання) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 635 008,68 грн, які включають в себе: 614 611,15 грн - заборгованість зі сплати внесків; 13 255,05 грн - 3 % річних; 7 142,48 грн - інфляційні втрати.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22 квітня 2003 року ОСЖК «Комплекс-3» зареєстровано як юридична особа з організаційно-правовою формою - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Рішенням загальних зборів від 4 жовтня 2013 року найменування було змінено на ОСЖК «Кантрі», затверджено та зареєстровано нову редакцію Статуту.
Відповідно до статті 2 Статуту метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Завданням і предметом діяльності Об'єднання є, серед іншого, забезпечення належного утримання будинків та прибудинкової території, а також сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами. Виконання вищевказаних завдань здійснюється за рахунок коштів Об'єднання.
Згідно із статтею 4 Статуту джерелами фінансування є кошти об'єднання, які складаються, в тому числі, з внесків і платежів співвласників, коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об'єднання. При цьому, співвласники Об'єднання зобов'язані своєчасно і у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (пункт 2 статті 5 Статуту).
Кошторис Об'єднання та розмір внесків співвласників щорічно затверджується загальними зборами ОСЖК «Кантрі». Термін оплати встановлено - до 10 числа поточного місяця.
Відповідно до рішень загальних зборів співвласників Об'єднання від 27 грудня 2017 року та від 20 грудня 2018 року, оформлених протоколами № 24 і № 26 відповідно, внесок кожного співвласника Об'єднання у 2018 та 2019 роках встановлюється у розмірі 19,00 грн на місяць за 1 квадратний метр квартир, будинків, нежитлових приміщень, що знаходяться у власності такого співвласника.
Відповідач, маючи у власності шість окремих житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 - АДРЕСА_4 , загальною площею 2 810,4 кв. м., порушив свої обов'язки співвласника ОСЖК «Кантрі» зі сплати внесків у визначеному розмірі 53 397,60 грн щомісячно, лише частково виконував свої зобов'язання, сплачуючи внески в недостатніх сумах, у зв'язку з чим у нього за період з 1 листопада 2018 року по 31 грудня 2019 року утворилась заборгованість на загальну суму 614 611,15 грн, яку він у добровільному порядку не погашає. Оскільки відносини між сторонам є грошовим зобов'язанням, то відповідач має сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних та встановленого індексу інфляції від простроченої суми, розмір яких за розрахунками позивача складає 13 255,05 грн та 7 142,48 грн відповідно.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 березня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСЖК «Кантрі» грошові кошти у розмірі 635 008,68 грн, які включають в себе: 614 611,15 грн - заборгованість зі сплати внесків; 13 255,05 грн - 3% річних; 7 142,48 грн - інфляційні втрати; та 9 525,13 грн судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач порушив свої обов'язки співвласника ОСЖК «Кантрі», внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка підтягає стягненню в повному обсязі на користь позивача.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач через представника - адвоката Братанова Б.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції неправомірно застосував положення Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до спірних правовідносин, що стосуються управління об'єднанням співвласників житловою комплексу, яке не являється ні багатоквартирним будинком, ні об'єднанням (асоціацією) багатоквартирних будинків. Житловий комплекс « Кантрі » є майновим житловим об'єктом, що складається з п'ятнадцяти заблокованих двоповерхових та чотирьох окремо розташованих будинків (садиб), і в ОСЖК «Кантрі» не існує багатоквартирних будинків (квартир), тому воно не є об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, а норми вищевказаного Закону застосовувалися по аналогії, а не як закон прямої дії. Відповідач являється власником окремо визначеного нерухомого майна - шести окремих будинків, тобто є одноосібним власником, відтак у розумінні закону України «Про житлово-комунальні послуги» є індивідуальним споживачем. Рішення загальних зборів співвласників Об'єднання, яким було затверджено внесок кожного співвласника, на даний час оскаржується в суді і на думку відповідача є недійсним. Розмір внесків учасників ОСЖК «Кантрі» встановлений на підставі положень Статуту, який прийнятий з порушенням законодавства, а розрахунки штрафних санкцій здійснені позивачем на необгрунтовані належним чином суми заборгованості. Крім того, ухвалою від 9 листопада 2020 року суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі з підстав того, що позов про стягнення заборгованості по сплаті внесків, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, не врахувавши, що даний спір є спором, що виник між юридичною особою та її учасником, такий спір пов'язаний з діяльністю ОСЖК «Кантрі», а тому має бути розглянутий за правилами господарського судочинства.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - адвокат Кіян А.В. просив відмовити відповідачу у задоволенні його апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 березня 2021 року скасовано, провадження у справі закрито. Роз'яснено позивачу, що даний спір віднесений до юрисдикції господарських судів.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСЖК «Кантрі»задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 рокускасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників учасників справи, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
За правилом частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 квітня 2003 року ОСЖК «Комплекс-3» було зареєстровано як юридичну особу з організаційно-правовою формою - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та присвоєно код ЄДРПОУ 32448669.
Рішенням загальних зборів Об'єднаннявід 4 жовтня 2013 року, оформленим протоколом № 19, ОСОБА_1 був прийнятий у члени ОСЖК «Комплекс-3» як власник домоволодінь (житлових приміщень), які межують із житловим комплексом, найменування Об'єднання було змінено на ОСЖК «Кантрі» та затверджено нову редакцію Статуту. Державну реєстрацію змін проведено 30 грудня 2013 року.
Згідно із пунктом 1 розділу І Статуту ОСЖК «Кантрі» в редакції, затвердженій загальними зборами від 30 листопада 2017 року, протокол № 23, Об'єднання є правонаступником ОСЖК «Комплекс-3» та створено власниками п'ятнадцяти заблокованих двоповерхових та чотирьох окремо розташованих будинків, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до розділу ІІ Статуту метою створення Об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Завданням та предметом діяльності Об'єднання є, серед іншого, забезпечення належного утримання будинків та прибудинкової території, а також сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами. Виконання вищевказаних завдань здійснюється за рахунок коштів Об'єднання.
Згідно із пунктами 1, 2 розділу ІV Статуту джерелами фінансування є кошти Об'єднання, які складаються, в тому числі, з внесків і платежів співвласників, коштів та майна, що надходять для забезпечення потреб основної діяльності об'єднання. Сплата встановлених загальними зборами Об'єднання внесків і платежів є обов'яковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання встановлюється виключно пропорційно до загальної площі будинків, квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників встановлюється загальними зборами Об'єднання відповідно до законодавства та Статуту.
При цьому співвласники Об'єднання зобов'язані своєчасно і у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі (пункт 2 розділу V Статуту).
Як свідчать матеріали справи, 27 грудня 2017 року загальними зборами співвласників ОСЖК «Кантрі» було прийнято рішення, оформлене протоколом № 24, про затвердження кошторису Об'єднання на 2018 рік та визначення розміру, порядку та терміну оплати внесків співвласників, а саме: 19,00 грн на місяць за один квадратний метр квартир, будинків, нежитлових приміщень, що знаходяться у власності співвласника, щомісячно до 10 числа поточного місяця.
У відповідності до протоколу № 26 загальних зборів співвласників ОСЖК «Кантрі» від 20 грудня 2018 року прийнято рішення затвердити кошторис Об'єднання на 2019 рік на загальну суму 1 189 566,00 грн, виходячи з узгоджених щомісячних внесків співвласників у розмірі 19,00 грн за один квадратний метр квартир, будинків, нежитлових приміщень.
Відтак, відповідно до вказаних вище рішень загальних зборів співвласників Об'єднання, внесок кожного співвласника у 2018 та 2019 роках встановлюється у розмірі 19,00 грн на місяць за 1 квадратний метр квартир, будинків, нежитлових приміщень, що знаходяться у власності такого співвласника.
Встановлено, що ОСОБА_1 , як власник шести окремих житлових приміщень, загальна площа яких складає 2 810,4 кв. м, є співвласником ОСЖК «Кантрі».
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 139182271 від 26 вересня 2018 року відповідач є власником шести будинків, а саме: будинок АДРЕСА_4 , загальною площею 1447,3 кв. м; будинок АДРЕСА_11, загальною площею 251,5 кв. м; будинок АДРЕСА_12, загальною площею 251,9 кв. м; будинок АДРЕСА_13, загальною площею 250,2 кв. м; будинок АДРЕСА_14, загальною площею 302,5 кв. м; будинок АДРЕСА_1, загальною площею 307,0 кв. м; які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 ( АДРЕСА_5 ).
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 319 ЦК України встановлено, що власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
У статті 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
За змістом частин першої другої статті 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту: шляхом скликання загальних зборів: створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати; приймати рішення щодо надходження та витрати коштів об'єднання; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна відповідно до статуту; давати згоду на укладення договорів на виконання робіт та надання послуг для об'єднання відповідно до вимог статті 10 цього Закону; встановлювати розміри платежів, зборів і внесків членів об'єднання, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; виключати з свого складу членів об'єднання, які не виконують своїх обов'язків; брати на баланс майно об'єднання; для виконання статутних завдань здійснювати необхідну господарську діяльність в порядку, визначеному законом. Доручати правлінню в межах повноважень, визначених статутом: визначати підрядника, укладати договори на управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна з будь-якою фізичною або юридичною особою відповідно до статуту та законодавства; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів; ініціювати скликання загальних зборів; захищати права, представляти законні інтереси власників в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності; за рішенням загальних зборів та згодою власників приміщень, які не є членами об'єднання, використовувати приміщення в житловому комплексі для потреб органів управління об'єднання.
Статтею 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що ОСББ має право забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків, вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань резервного і ремонтного фондів, звертатись до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим законом та статутом об'єднання платежі, збори і внески, а також відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
У статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Частиною першою статті 7 Закону № 417-VIII визначені обов'язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 Закону № 417-VIII).
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у тому числі у якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.
Отже, співвласник житлового приміщення у житловому комплексі, в якому створене Об'єднання несе обов'язок зі сплати внесків відповідно до прийнятих загальними зборами рішень, а також з оплати інших платежів за спожиті житлові або комунальні послуги.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правило статті 526 ЦК України є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
За приписами статей 530, 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
ЦК України передбачає спеціальні засоби, які забезпечують захист майнових інтересів кредитора на випадок невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань боржником, які є видами забезпечення виконання зобов'язання.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно із частинами першою та третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановлено, що на підставі чинних рішень загальних зборів ОСЖК «Кантрі» розмір щомісячного внеску співвласника Об'єднання за спірний період складав 19,00 грн на місяць за 1 квадратний метр площі приміщень, що належать такому співвласнику, а отже відповідач мав сплачувати 53 397,60 грн в місяць відносно шести будинків, які перебувають його власності (2 810,4 кв. м х 19,00 грн).
Однак відповідач неналежним чином не виконував свої зобов'язання як співвласника, покладені на нього Статутом Об'єднання та Законом, своєчасно та у повному обсязі не оплачував обов'язкові внески співвласника, внаслідок чого за період з 1 листопада 2018 року по 31 грудня 2019 року у нього виникла заборгованість у розмірі 614 611,15 грн, що підтверджується відповідним розрахунком суми боргу по внескам ОСОБА_1 .
Із вказаного розрахунку та виписки по рахунку Об'єднання вбачається, що за період з 1 листопада 2018 року по 31 грудня 2019 року позивачем було нараховано відповідачу суму внесків співвласника у розмірі 747 566,40 грн (14 місяців), тоді як останнім сплачено лише 132 955,25 грн, тому несплачений залишок внесків становить 614 611,15 грн.
Також із долученого до позовної заяви розрахунку інфляційних втрат від знецінення грошових коштів по сплаті внесків ОСОБА_1 та 3 % річних видно, що вони обраховані позивачем по щомісячних сумах заборгованості відповідача окремо за весь період прострочення сплати коштів за надання послуг, а саме з 21 грудня 2018 року по 27 березня 2020 року, та складають 7 142,48 грн та 13 255,05 грн відповідно. Даний розрахунок перевірений апеляційним судом та не викликає сумнівів в його правильності і обґрунтованості.
Отже, встановивши, що ОСЖК «Кантрі» на законних підставах забезпечує надання послуг відповідачу, який є членом цього Об'єднання та власником шести окремих житлових приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_5 ( АДРЕСА_5 ), загальна площа яких складає 2 810,4 кв. м, проте не виконує своїх зобов'язань зі щомісячної сплати внесків за отримані та спожиті послуги належним чином, внаслідок чого має заборгованість у загальному розмірі 635 008,68 грн, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача цієї суми заборгованості з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно застосував положення Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до спірних правовідносин, що стосуються управління об'єднанням співвласників житловою комплексу, яке не являється ані багатоквартирним будинком, ані об'єднанням (асоціацією) багатоквартирних будинків не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, позивача як юридичну особу було створено 22 квітня 2003 року із організаційно-правовою формою - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, що підтверджується протоколом № 1 загальних зборів членів ОСЖК «Комплекс-3» від 18 березня 2003 року.
Згідно вказаного протоколу по першому питанню порядку денного загальних зборів засновниками було вирішено, що ОСЖК «Комплекс-3» створюється на підставі Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Посилання на цей Закон містить і положення пункту 1.1 Статуту Об'єднання в редакції від 18 березня 2003 року, яка додана до позовної заяви. За змістом пункту 1.2 зазначеного Статуту, житловий комплекс являється цілісним майновим житловим об'єктом, що складається з дев'яти зблокованих двоповерхових будинків.
Згідно із положеннями Статуту Об'єднання в редакції від 30 листопада 2017 року ОСЖК «Кантрі» є правонаступником ОСЖК «Комплекс-3», яке створено на підставі Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для управління, утримання і використання майна житлового комплексу.
Отже, Об'єднання було створено співвласниками дев'яти житлових будинків, які об'єднані в один зблокований житловий будинок (комплекс), з метою належного їх обслуговування та прилеглої до них території.
Як зазначав представник позивача та не спростовано відповідачем, житлові будинки АДРЕСА_15 - АДРЕСА_16 мали та мають: спільні конструктивні елементи (дах, стіни, фундамент); єдину спільну електромережу; єдину спільну систему водопостачання та водовідведення; єдину спільну систему електропостачання; спільну асфальтовану дорогу загального користування для доступу до житлових приміщень; спільні пішохідні доріжки; спільний паркан по периметру комплексу тощо.
Крім того, чинне на момент створення Об'єднання законодавство не забороняло власникам таких житлових будинків засновувати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Об'єднання власників житлових будинків (квартир) передбачала стаття 385 ЦК України у відповідній редакції, згідно якої власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла).
Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
За наведених обставин можна дійти висновку, що ОСЖК «Кантрі» було створене з відповідною організаційно-правовою формою, функціонує на базі цілісного (єдиного) зблокованого житлового будинку (комплексу), який складається з дев'яти житлових приміщень, що мають спільні конструктивні та технічні елементи, а тому положення Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», який є спеціальним, поширюються на його діяльність і на спірні правовідносини щодо сплати внесків, зокрема, для забезпечення належного утримання будинків та прибудинкової території, а також сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.
При цьому слід врахувати, що в апеляційній скарзі представник відповідача спочатку зазначив, що Об'єднання не являється ОСББ з огляду на те, що в ОСЖК «Кантрі» не існує багатоквартирних будинків (квартир), а в подальшому, вказуючи на порушення судом юрисдикційності спору, уже стверджував про наявність у ОСОБА_1 прав співвласника в Об'єднанні, що свідчить про суперечливість та непослідовність позиції сторони відповідача.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, лише 4 жовтня 2013 року згідно рішення загальних зборів ОСЖК «Комплекс-3», оформленого протоколом № 19, до Об'єднання приєднався ОСОБА_1 як власник інших поряд розташованих об'єктів нерухомості, проте таке приєднання не перетворило ОСЖК «Кантрі» як правонаступника з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку в інше об'єднання.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішення загальних зборів співвласників Об'єднання, яким було затверджено внесок кожного співвласника, на даний час оскаржується в суді і на думку відповідача є недійсним відхиляються колегією суддів як безпідставні, адже як встановлено під час апеляційного перегляду справи ухвалою Господарського суду Київської області від 20 жовтня 2021 року у справі № 911/53/21 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСЖК «Кантрі» про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоком № 24 від 27 грудня 217 року, залишено без розгляду.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що розмір внесків учасників ОСЖК «Кантрі» встановлений на підставі положень Статуту, який прийнятий з порушенням законодавства, оскільки Статут Об'єднання в редакції, затвердженій загальними зборами від 30 листопада 2017 року (протокол № 23), на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій є чинним і не скасованим у встановленому порядку, а рішенням Господарського суду Київської області від 13 липня 2020 року у справі № 911/621/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16 лютого 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСЖК «Кантрі» про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 23 від 30 листопада 2017 року, визнання недійсним статуту та скасування рішення про державну реєстрацію змін до установчих документів № 18841050009001794 від 6 грудня 2017 року було відмовлено. Вказані судові рішення залишені без змін постановою Верховного Суду від 1 червня 2021 року.
Аргументи сторони відповідача про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що цей не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства були предметом судового розгляду в касаційному порядку у даній справі і Верховний Суд, скасовуючи попереднє судове рішення апеляційного суду про закриття провадження, вказав, що спір про стягнення заборгованості зі сплати внесків співвласником багатоквартирного будинку не є спором у правовідносинах, які стосуються порядку створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, тобто, з огляду на характер спірних правовідносин, вказаний спір не є таким, що виник при здійсненні права управління юридичною особою. Отже, цей спір неможливо віднести до спору, який випливає з корпоративних відносин, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У відповідності до частини першої статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на власному тлумаченні і розумінні стороною відповідача спірних правовідносин та положень законодавства,вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанцій про задоволення позовних вимог, а відтак не дають підстав вважати, що місцевим судом порушено норми процесуального права та/або неправильно застосовано норми матеріального права, які передбачені статтею 376 ЦПК України, як підстави для скасування рішення суду.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то розподіл судових витрат у вигляді сплаченого відповідачем судового збору за розгляд справи в апеляційному суді відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України не проводиться.
Керуючись статтями 367 - 369, 372, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 березня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.
Головуючий Н.В. Ігнатченко
Судді: М.В. Мережко
С.І. Савченко