1[1]
про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу
18 липня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12018100100003181 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бережани Тернопільської області, українця, громадянина України, раніше судимого
-21.12.2007 року вироком Березанського міського суду Київської області за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років, звільненого умовно-достроково на невідбутий термін 3 місяці 3 дні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_6
та обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
Згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
Цим же вироком суд стягнув зі ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_8 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Крім цього, судом вирішено питання щодо речових доказів.
Під час апеляційного розгляду, в судовому засіданні, яке було призначене на 18 липня 2022 року, обвинувачений ОСОБА_5 наполягав на розгляді його клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням його волі, з яким він неодноразово звертався у письмовому вигляді на адресу Київського апеляційного суду, обґрунтовуючи це клопотання сумнівністю пред'явленого йому обвинувачення за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України, а також безпідставністю його тривалого тримання під вартою, всупереч вимогам закону, в тому числі вимогам ст.ст. 5 і 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Вислухавши думку захисника обвинуваченого, яка підтримала заявлене її підзахисним клопотання та просила його задовольнити; думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи клопотання ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, колегія суддів вважає що вказане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог, передбачених ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, в даному випадку в межах апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 .
Предметом апеляційного перегляду є вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України та засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
При цьому, ухвалюючи вказаний вирок, суд першої інстанції залишив без змін запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, тобто до моменту ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, як це передбачено ч. 2 ст. 532 КПК України.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, а також те, що предметом апеляційного перегляду є саме вирок суду, а не будь-яке інше рішення суду, в тому числі щодо обрання або продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів не вбачає достатніх підстав для вирішення питання щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки, в даному конкретному випадку, це питання може бути вирішене лише за наслідками розгляду поданих стороною захисту апеляційних скарг.
Що ж стосується доводів, якими обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовував своє клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі щодо обґрунтованості формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, то вони також не можуть бути перевірені та оцінені до моменту ухвалення відповідного рішення судом апеляційної інстанції, оскільки це пов'язано з безпосередньою оцінкою законності, обґрунтованості та вмотивованості саме оскаржуваного вироку, а не тримання обвинуваченого під вартою.
За таких обставин, як вважає колегія суддів, суд апеляційної інстанції не вправі до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного розгляду, приймати рішення про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який будо залишено без змін до набрання законної сили вироком, який оскаржується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405 КПК України, колегія суддів, -
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Номер справи : 761/16746/18
Номер провадження : 11-кп/824/2027/2022
Категорія: ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 152 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя ОСОБА_9
Доповідач - суддя ОСОБА_1