(Д О Д А Т К О В А)
03 серпня 2022 року м. Київ
Справа №752/19285/21
Провадження № 22-ц/824/4847/2022
Резолютивна частина постанови оголошена 03 серпня 2022 року
Повний текст постанови складено 04 серпня 2022 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Хоменко О.І.
учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цибульського Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційними скаргами представника Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - Пальченко Олександри Андріївни на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року, та додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «НАЕК «Енергоатом» про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Скасовано наказ тимчасово виконуючого обов?язки Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» № 674-к від 28 травня 2021 року в частині звільнення ОСОБА_1 .
Скасовано наказ тимчасово виконуючого обов?язки Президента ДП «НАЕК «Енергоатом» № 858-к від 02 липня 2021 року в частині звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного бухгалтера-ревізора відділу контрольних заходів підрозділів неосновного виробництва департаменту з проведення контрольних заходів Дирекції з контрольно-ревізійної роботи ДП «НАЕК «Енергоатом».
Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 229 370,40 грн.
Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 343,70 грн.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня
2022 року допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення
ОСОБА_1 на посаді провідного бухгалтера-ревізора відділу контрольних заходів підрозділів неосновного виробництва департаменту з проведення контрольних заходів Дирекції з контрольно-ревізійної роботи ДП «НАЕК «Енергоатом» та в частині виплати середньомісячної заробітної плати за один місяць.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня
2022 року стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 10 450,00 грн витрат на правову допомогу.
06 січня 2022 року представник ДП «НАЕК «Енергоатом» - Пальченко О. А. подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просила скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року у частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
26 січня 2022 року представник ДП «НАЕК «Енергоатом» - Пальченко О. А. подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просила скасувати додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року, у разі, якщо апеляційний суд дійде висновку про відсутність підстав для скасування додаткового рішення, зменшити витрати на правову допомогу.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року апеляційні скарги представника Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - Пальченко Олександри Андріївни - залишено без задоволення.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 02 грудня 2021 року та додаткове рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 20 січня 2022 року - залишено без змін.
07 липня 2022 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цибульського В.В. про ухвалення додаткового рішення у справі, яким просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи у Київському апеляційному суді в сумі 3816 гривень 90 копійок. В обґрунтування заяви посилався на те, що 30 липня 2021 року між Адвокатським об'єднанням «Цибульський та партнери» та Дегтяруком ,В. було укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги.
Згідно розділу 4 Договору - плата за виконану роботу (надані послуги) здійснюється згідно детального опису вартості, обсягу та часу, що відображається в специфікації детального опису обсягу та вартості робіт (послуг), акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в якому зазначається чіткий детальний обсяг виконаних робіт (наданих послуг), час, який був витрачений, вартість однієї години роботи та загальна вартість виконаних робіт (наданих послуг).
Сплата за виконану роботу (надані послуги) здійснюється згідно виставлених Адвокатським бюро «Цибульський та партнери» рахунків-фактури.
Зазначає, що виходячи з обсягу та часу, який був необхідний для виконання робіт (надання послуг) загальна сума витрат на правову (професійну правничу) допомогу у зв'язку із розглядом справи у Київському апеляційному суді становить 3816 гривень 90 копійок.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення.
Представник відповідача Калежнюк І.В. заперечувала проти доводів заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви представника ОСОБА_1 адвоката Цибульського В.В. про ухвалення у справі додаткового рішення та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що заява представника ОСОБА_1 адвоката Цибульського В.В. про ухвалення у справі додаткового рішення підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).
Таким чином цивільним процесуальним законодавством обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні саме після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року
№ 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19) та у постанові Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі № 520/8309/18.
Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ де судові дебати відсутні. Така практика запроваджена у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17.
Позивачем 28 червня 2022 року було зроблено заяву щодо попереднього визначення сум судових витрат, які позивач очікував понести, що свідчить про виконання вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі
№ 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи відомо, що 30 липня 2021 року між Адвокатським бюро «Цибульський та партнери» та ОСОБА_1 укладено Договір № 9096/10 про надання правової (професійної правничої) допомоги. На підставі вищезазначеного договору Адвокатським бюро «Цибульський та партнери» було надано позивачу професійну правничу допомогу по розгляду справи в Київському апеляційному суді. Відповідно до рахунку-фактури від 01 липня 2022 року № 2 вартість послуг склала 3816,90 грн, позивач сплатив отримані послуги в розмірі 3816,90,00 грн, що підтверджується квитанцією від 04 липня 2022 року.
Частинами п?ятою, шостою статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Стороною відповідача до суду подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною другою статі 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи , а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вказані норми процесуального права вказують на необхідність доведення стороною, що звернулась до суду, належними та допустимими доказами вимог, що нею заявлені.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено неспівмірності витрачених коштів позивачем не професійну правничу допомогу, оскільки понесені витрати підтверджені належними та допустимими доказами та відповідають складністю справи, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим на надання вказаних послуг.
За наведених обставин, Київський апеляційний суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, оскільки такі витрати є доведеними позивачем та не спростованими відповідачем.
Керуючись ст.ст. 141, 268, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Цибульського Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія«Енергоатом» (01032 м.Київ вул, Назарівська,3 Код ЄДРПОУ 24584661) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІПН: НОМЕР_1 ) 3816,90 грн. витрат на правову допомогу.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна