Ухвала від 04.08.2022 по справі 761/9775/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,

суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 04 серпня 2022 року апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року, -

за участі: прокурора захисника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено частково скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 та скасованоповідомлення старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 01 червня 2021 року про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в межах кримінального провадження № 12020100000000911 від 12 жовтня 2020 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги захисника.

Прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

Зокрема, зазначає, що слідчий суддя при розгляді скарги на повідомлення про підозру вийшов за межі своїх повноважень, оскільки перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Крім того, зауважує, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали досудове розслідування у даному кримінальному провадженні було завершено, відкрито матеріали досудового розслідування та надано доступ для їх ознайомлення. Слідчий суддя як носій судової влади реалізує свої повноваження на стадії досудового розслідування з метою виконання функції охорони та захисту прав, свобод та інтересів особи, а враховуючи обставини завершення 16 липня 2021 року досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100000000911, останній не мав повноважень щодо розгляду скарги про скасування повідомлення про підозру та зміну раніше повідомленої підозри.

Також прокурор звертає увагу і на те, що під час судового засідання суддею не досліджувались матеріали кримінального провадження та не було надано можливості надати ґрунтовні пояснення слідчому з обставин кримінального провадження. На переконання прокурора про зазначене також свідчить і те, що слідчий експеримент був проведений з місця водія автомобіля TOYOTAFJ CRUISER, д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_8 , а не, як вказано в оскаржуваній ухвалі, з місця водія ОСОБА_10 , який перед виїздом на коло пропускає автомобіль ОСОБА_8 . Також відповідно до матеріалів кримінального провадження сама ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту пояснювала, що вона під час керування автомобілем безпосередньо перед ДТП, дивилась в праве бокове дзеркало, а коли перевела погляд прямо, побачила пішохода, яка перетинала дорогу в напрямку руху її автомобіля і не встигла загальмувати задля уникнення зіткнення.

Підозрювана у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформована через свого захисника. Від захисника надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, у зв'язку з лікуванням підозрюваної, водночас захисником не надано доказів на підтвердження поважності неявки підозрюваної, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності підозрюваної, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, пояснення захисника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 12 жовтня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020100000000911 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

01 червня 2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

02 червня 2022 року захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою на згадане повідомлення про підозру.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року скаргу захисника задоволено та скасовано повідомлення про підозру.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали кримінального провадження щодо обґрунтованості повідомлення про підозру, з урахуванням завершення досудового розслідування кримінального провадження, коли стороною обвинувачення зібрані усі докази, які вона вважає достатніми для складання обвинувального акту, прийшов до висновку, що зміст таких матеріалів не може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_8 , могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.

Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Постановляючи ухвалу про скасування повідомлення про підозру з тих підстав, що зміст матеріалів кримінального провадження не може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_8 , могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні останньою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, слідчий суддя фактично вдався до оцінки зібраних під час досудового розслідування доказів, що має робити суд під час розгляду справи по суті.

Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України.

Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п. 88», «Erdagoz v. Turkey п. 51», «Cebotari v. Moldova п. 48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні «Murray v. the United Kingdom».

Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Таким чином, слідчий суддя, вдавшись до оцінки викладених у повідомленні про підозру обставин кримінального правопорушення, причому, без вивчення матеріалів кримінального провадження, а на підставі лише тих матеріалів, які додані до скарги стороною захисту, вийшов за межі наданих йому кримінальним процесуальним законом повноважень.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Статтею 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів судового провадження убачається, що слідчим суддею не було повідомлено прокурора про дату, час та місце розгляду скарги захисника у жодний із способів визначених кримінальним процесуальним законом.

Допущенні слідчим суддею порушення, у даному конкретному випадку, колегія суддів вважає істотними і такими, що перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, у зв'язку з чим ухвала слідчого судді на підставі п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, всебічно, повно та об'єктивно дослідити усі обставини провадження, врахувати як доводи захисника так і доводи прокурора, й ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року, якою задоволено частково скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 та скасованоповідомлення старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 01 червня 2021 року про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в межах кримінального провадження № 12020100000000911 від 12 жовтня 2020 року, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на повідомлення старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 від 01 червня 2021 року про підозру ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, в межах кримінального провадження № 12020100000000911, в суді першої інстанції

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 761/9775/22 Справа № 11-сс/824/2538/2022 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1

Попередній документ
105693986
Наступний документ
105693988
Інформація про рішення:
№ рішення: 105693987
№ справи: 761/9775/22
Дата рішення: 04.08.2022
Дата публікації: 25.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (26.08.2022)
Дата надходження: 26.08.2022
Предмет позову: -
Розклад засідань:
28.09.2022 08:40 Шевченківський районний суд міста Києва
06.10.2022 08:20 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЩЕБУНЯЄВА ЛІДІЯ ЛЕОНІДІВНА
суддя-доповідач:
ЩЕБУНЯЄВА ЛІДІЯ ЛЕОНІДІВНА