Справа № 11-cc/824/2810/2022 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 755/5357/22
04 серпня 2022 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року,
за участю:
прокурора - ОСОБА_7
захисника - ОСОБА_8
підозрюваного - ОСОБА_9
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 01.07.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22:00 до 06:00 наступного дня строком до 27.08.2022 року, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища, із покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Бровари Київської області, з вищою освітою, який є фізичною особою-підприємцем, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 121 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 01.07.2022 року скасувати, та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, прокурор зазначає, що ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 01.07.2022 року підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків слідчого судді, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням кримінального процесуального Закону.
На думку прокурора, при постановленні оскаржуваної ухвали, слідчим суддею не було враховано існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 більш м'яких запобіжних заходів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволенні апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022100040001571 від 30.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Орган досудового розслідування зазначає, що 30.06.2022 року, приблизно о 09 год. 00 хв., ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи легковим автомобілем марки Ford моделі Fusion д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору рухався по вулиці Раїси Окіпної, 18. В цей же час ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи автомобілем марки Scoda моделі Octavia д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору рухався в попутному напрямку.
В подальшому, на світлофорі водії ОСОБА_9 та ОСОБА_11 зупинились на червоний сигнал світлофору, де в останніх виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин щодо правил дорожнього руху.
Водії ОСОБА_11 та ОСОБА_9 почали рухатись на зелений сигнал світлофору, однак ОСОБА_11 обігнавши ОСОБА_9 перегородив автомобілем марки Scoda моделі Octavia д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору дорогу ОСОБА_9 , який керував легковим автомобілем марки Ford моделі Fusion д.н.з. НОМЕР_1 сірого кольору за адресою м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 16.
В цей час ОСОБА_11 вийшов із автомобіля та пішов до автомобіля ОСОБА_9 та в подальшому словесний конфлікт переріс у бійку під час якої ОСОБА_11 наніс декілька ударів рукою в область голови та тулубу ОСОБА_9 . Надалі, у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень останньому.
Реалізовуючи власний протиправний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 наніс один удар невстановленим предметом, який має колючо-ріжучі властивості в область лівої частини тулубу останньому.
30.06.2022 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та у порядку ст. ст. 276-279 КПК України, останньому було повідомлено про підозру.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані та додані до нього матеріали, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України.
Крім того, під час розгляду клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом було з'ясовано питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування саме такого запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про їх наявність, проте погоджується з висновком слідчого судді про те, що для забезпечення дієвості даного кримінального провадження достатнім буде застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки, виключних обставин для тримання ОСОБА_9 під вартою немає, а серед доданих слідчим до клопотання матеріалів не містяться вагомі фактичні дані, які б свідчили про необхідність застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, слідчий суддя повинен був з'ясувати чи тримання ОСОБА_9 під вартою до судового розгляду справи є тим запобіжним заходом, який забезпечив би йому належну процесуальну поведінку та виконання останнім процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у контексті факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
З урахуванням вказаного, а також даних про особу підозрюваного в їх сукупності, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітнього сина та на даний час має проблеми зі здоров'ям, що підтверджується відповідними медичними довідками, та клінічними виписками КНП “Броварська Багатопрофільна Клінічна Лікарня”, ТОВ “Медичний Центр” Добробут-Поліклініка” наявними в матеріалах справи, колегія суддів переконана, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а тому, вказаний запобіжний захід зможе повною мірою забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не є занадто суворим для останнього.
Крім того, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_9 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано поклав на нього передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді та вважає, що органом досудового розслідування не доведено суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_9 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчий суддя обґрунтовано застосував щодо ОСОБА_9 саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22:00 до 06:00 наступного дня, за адресою: АДРЕСА_1 ,що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків зазначених у статті, і відповідно до процедури, встановленої законом.
За наведених обставин, а також матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби є обґрунтованим та зможе повною мірою гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи щодо порушення та неправильного застосування слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими, у зв'язку з чим вказана апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 01 липня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 з 22:00 до 06:00 наступного дня строком до 27.08.2022 року, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища, із покладенням на нього обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4