02 серпня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2022 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця за контрактом, який працював на посаді начальника відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
засудженого вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 червня 2021 року за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 307; ч. 2 ст. 307; ст. 70 КК України на 1 рік 4 місяця тримання в дисциплінарному батальйоні,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
представника в/ч (місця відбування покарання)
ОСОБА_8 , -
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07.07.2022 відмовлено в задоволені клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Мотивуючи прийняте рішення суд першої інстанції вказав, що, незважаючи на сумлінну поведінку і ставлення ОСОБА_6 до службових обов'язків, на даний час його не може бути звільнено умовно-достроково від відбування призначеного йому покарання, оскільки засудженим з корисливим мотивом вчинено два тяжких злочини: пособництво у незаконному збуті психотропної речовини за попередньою змовою групою осіб, а також повторне незаконне придбання, зберігання і перевезення з метою збуту та збут психотропної речовини, які мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки реалізація психотропних речовин призводить до криміналізації суспільства, та на час розгляду клопотання засуджений не поніс кару, яка б була пропорційною вчиненим злочинам, а тому суд дійшов до висновку, що умовно-дострокове звільнення ОСОБА_6 в даний час не сприятиме виховному впливу покарання та не запобігатиме вчиненню нових правопорушень як самим засудженим, так й іншими особами.
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07.07.2022 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та звільнити ОСОБА_6 від невідбутої частини призначеного покарання умовно-достроково.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, захисник ОСОБА_5 стверджує, що вказана ухвала є необґрунтованою, незаконною та невмотивованою, а в самій ухвалі мотиви суду у відхиленні клопотання не підкріплюються жодною нормою чинного КК України, є майже тотожними з позицією прокурора та носить суто суб'єктивний характер.
Водночас, захисник ОСОБА_5 звертає увагу, що в засудженого ОСОБА_6 наявні дві умови для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, а саме, встановлення факту, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також настання факту відбування ним частини строку, призначеного вироком суду.
Також захисник зазначив, що представниками військової частини НОМЕР_1 (дисциплінарного батальйону) під час судового засідання в Дарницькому районному суді міста Києва були підтримані відповідне клопотання адвоката та заявлено, що власною поведінкою та ставленням до праці засуджений довів своє виправлення, але суд першої інстанції не надав належної оцінки такій позиції представників установи, де засуджений відбуває покарання, оскільки саме дані особи, під наглядом яких цілодобово перебуває ОСОБА_6 , можуть зробити об'єктивний та неупереджений висновок щодо того чи довів засуджений своє виправлення чи ні.
Крім того, на переконання сторони захисту, оцінка обставин вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення вже була надана Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області під час винесення вироку, а тому залишається незрозумілим навіщо наведені факти є предметом розгляду в Дарницькому районному суді міста Києва під час вирішення питання щодо його умовно-дострокового звільнення.
Окремо захисник привертає увагу апеляційного суду, що ОСОБА_6 нагороджений медалями та нагрудними відзнаками з боку вищого військового командування країни, є учасником бойових дій на сході України, отримав поранення під час захисту Вітчизни.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення засудженого, захисника та представника військової частини (місця відбування покарання) на підтримку доводів апеляційної скарги щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення останнього від відбування покарання, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог, вважаючи ухвалу суду законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали провадження за клопотанням та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як указують приписи ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з положеннями ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
З матеріалів досліджуваного судового провадження за клопотанням, розглянутого в порядку ст.ст. 537, 539 КПК України, видно, що 30.06.2022 до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 , подане в інтересах засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове його звільнення, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 засуджений вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2021 року за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 307; ч. 2 ст. 307, ст. 70 КК України станом на момент подачі клопотання до суду відбув 2/3 призначеного строку покарання та під час відбуття покарання своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, що підтверджується застосованими до нього заохоченнями, відсутністю стягнень, позитивною службовою характеристикою, а тому ОСОБА_6 цілком заслуговує на звільнення його умовно-достроково від відбування покарання (а.п. 1-4).
Між тим, з матеріалів провадження за клопотанням випливає, що у підготовчому судовому засіданні вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2021 затверджено угоду про визнання винуватості від 07.06.2021, укладену між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 420 210 702 100 000 09 від 13.01.2021 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 307 КК України.
ОСОБА_6 засуджено:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 307 КК України, покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі та на підставі ст. 62 КК України замінено дане покарання на 1 рік 1 місяць тримання в дисциплінарному батальйоні;
- за ч. 2 ст. 307 КК України з застосуванням ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 307 КК України, покарання у виді 1 року 4 місяця позбавлення волі та на підставі ст. 62 КК України замінено дане покарання на 1 рік 4 місяці тримання в дисциплінарному батальйоні.
На підставі ст. 70 КК України призначено засудженому ОСОБА_6 остаточне у виді 1 року 4 місяців позбавлення волі та на підставі ст. 62 КК України замінено дане покарання на 1 рік 4 місяці тримання в дисциплінарному батальйоні.
У провадженні стягнуто процесуальні витрати та вирішена доля речових доказів (а.п. 8-13).
Тобто, покарання ОСОБА_6 за кожний окремо тяжкий злочин призначено з застосуванням положень ст. 69 КК України фактично у мінімальних межах, встановлених в санкції ч. 2 ст. 63 КК України, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України - з застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Додаткове покарання у виді конфіскації майна, що є власністю ОСОБА_6 , - засудженому не призначалося.
Згідно змісту вироку суду, ОСОБА_6 , який на час вчинення інкримінованих йому правопорушень (злочинів) був військовослужбовцем за контрактом - начальником відділення інспекторів прикордонної служби “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто працівником правоохоронного органу, 27.02.2021, приблизно о 13 год. 30 хв., перебуваючи неподалік ТЦ “Епіцентр” за адресою: АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою групою осіб, а саме: разом із достовірно невстановленою досудовим розслідуванням особою, якого ОСОБА_6 заздалегідь підшукав, діючи спільно, з прямим умислом, спрямованим на збут психотропної речовини, одержав від громадянина ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 10.000 грн., які той передав вищевказаній достовірно невстановленій досудовим розслідуванням особі, за що остання цього ж дня, приблизно о 14 год. 50 хв., перебуваючи в туалеті магазину “Епіцентр” по вул. Баб'яка, 7/1, у м. Ужгороді, передала ОСОБА_10 психотропну речовину, обіг якої обмежено, а саме: метамфетамін вагою 2, 6273 грам.
Крім того, 16.03.2021, приблизно о 14 год. 00 хв. ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, спрямованим на збут психотропної речовини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 15.000 грн., за які біля 14 год. 15 хв. 16.03.2021, перебуваючи по вул. Будителів у м. Ужгороді, незаконно придбав у невстановленої слідством особи психотропну речовину метамфетамін, вагою 4,8454 грам, яку надалі незаконно зберігав в своєму автомобілі ВАЗ 2107, р.н. НОМЕР_2 , з метою збуту ОСОБА_10 до 14 год. 30 хв., перевізши її до будинку АДРЕСА_3 , де, перебуваючи у даному автомобілі, збув її ОСОБА_10 , за попередньо отримані від останнього грошові кошти.
Вирок в апеляційному порядку не оскаржено.
З розпорядження про виконання вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2021 стосовно засудженого ОСОБА_6 , видно, що він набрав законної сили 16.07.2021 (а.п. 7).
Відповідно до довідки т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_11 від 27.06.2022 за № 53/518, ОСОБА_6 30.07.2021 прибув до військової часини для відбування строку покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.06.2021, де і знаходиться по теперішній час (а.п. 27).
Згідно службової характеристики за підписом командира групи утримання офіцерів ОСОБА_12 від 22.06.2022, яка затверджена т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_11 24.06.2022, за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_6 зарекомендував себе з позитивної сторони, як дисциплінований військовослужбовець.
До виконання своїх функціональних обов'язків ставиться добре. В роботі працьовитий, організований, проявляє розумну ініціативу там, де це потрібно. Самостійно працювати вміє, постійного нагляду та допомоги з боку безпосередніх командирів не потребує.
На вказівки з боку безпосередніх та прямих начальників реагує вірно, до важливих порад прислуховується та робить відповідні висновки.
Сумлінно вивчає військову справу. Готовий до виконання завдань пов'язаних із захистом Вітчизни.
Виявляє повагу до командирів і старших за військовим званням, шанує честь і гідність товаришів по службі.
За предмети бойової підготовки має задовільні теоретичні навики.
Фізично розвинутий добре. В стройовому відношенні підтягнутий, правила носіння військової форми одягу не порушує, носить охайно, своєчасно лагодить.
Військові статути ЗСУ та основні керівні документи знає добре.
За характером спокійний, врівноважений, зосереджений. В колективі користується авторитетом та повагою.
Старший лейтенант змінного складу ОСОБА_6 , що відбуває покарання у дисциплінарному батальйоні військової частини НОМЕР_1 , довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці (а.п. 21).
Зміст вказаної характеристики не дає уявлення чи ОСОБА_6 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , а отже є несумісним звільняти його від неї умовно-достроково за положеннями ст. 81 КК України, чи відбуває покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
Відповідно до службової картки старшого лейтенанта ОСОБА_6 , останній за час перебування у військовій частині НОМЕР_1 стягнень не має, разом з тим має наступні заохочення:
- 06.10.2021 за зразкове виконання поставлених завдань т.в.о. командира групи утримання офіцерів ОСОБА_13 оголошено подяку (усно);
- 04.11.2021 за зразкове виконання поставлених завдань т.в.о. командира групи утримання офіцерів ОСОБА_13 оголошено подяку (усно);
- 19.11.2021 за зразкове виконання поставлених завдань т.в.о. командира групи утримання офіцерів ОСОБА_13 оголошено подяку (усно);
- 15.02.2022 за зразкове виконання поставлених завдань ТВО ЗКЧ з МПЗ оголошено подяку (усно) (а.п. 22-26).
З пояснень ОСОБА_6 в суді апеляційної інстанції та представника місця відбування покарання випливає, що засуджений фактично виконує навчальну програму, вчасно лагодить військову форму і виконує певні поставленні перед ним завдання щодо проведення занять особового складу по стройовій підготовці, фізичну зарядку тощо в умовах відбування покарання у виді тримання у дисциплінарному батальйоні.
Отже, матеріалами провадження не підтверджено, що ОСОБА_6 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також що протягом 1 року відбування покарання досягнута мета щодо понесення кари пропорційної вчиненим кримінальним правопорушенням, що не запобігатиме вчиненню ним та і іншими особами нових злочинів.
На дані висновки не можуть вплинути доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 про те, що засуджений ОСОБА_6 нагороджений нагрудним знаком “За мужність в охороні державного корону” в 2014 році (а.п. 17), отримав в 2014 році поранення під час захисту Батьківщини (а.п. 43), нагороджений в 2015 році медаллю “За військову службу України” (а.п. 15), а в 2016 році - відзнакою Президента України “За участь в антитерористичній операції” (а.п. 16), з огляду на вчиненням ним в 2021 році тяжких кримінальних правопорушень по придбанню, зберіганню і перевезенню з метою збуту та збут психотропних речовин за попередньою змовою групою осіб, повторно, та пособництво в цьому, з корисливих мотивів, проте вказані посилання захисника саме могли слугувати підставою для укладення прокурором з ОСОБА_6 угоди про визнання винуватості та призначення покарання з застосуванням ст. 69 КК України, які самі по собі, не є підставою для застосування до засудженого положень ст. 81 КК України.
Інших ґрунтовних доводів, які б слугували підставою для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання - з матеріалів не вбачається.
Не вказав на такі обставини, щоб заслуговували на увагу засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 в суді апеляційної інстанції.
Отже, дослідивши всі обставини провадження, у їх сукупності, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції в особі головуючого судді і дійшов ґрунтовного висновку про те, що, незважаючи на позитивну характеристику ОСОБА_6 і ставлення засудженого до виконання поставлених перед ним задач, у даний час його не може бути звільнено умовно-достроково від відбування покарання з підстав викладених вище, виклавши їх в судовому рішенні, що не може бути розцінено як суб?єктивне ставлення, на що послався захисник ОСОБА_5 в апеляційній скарзі.
За викладеним, апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 липня 2022 року, якою відмовлено в задоволені клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3