1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 02 серпня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2022 року,
за участі: прокурора ОСОБА_7 ,
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 23 квітня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020110140000152.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу захисника на повідомлення про підозру ОСОБА_6 .
Захисник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду викладеним у судовому рішенні фактичним обставинам провадження.
Зокрема зазначає, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичногоабо виховного характеру. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.
Також, захисник наголошує, що повідомлення про підозру не відповідає п. 2 ч. 1 ст. 277 КПК України, оскільки в ньому не вірно зазначено ім'я підозрюваного ОСОБА_6 . Так, з підозри вбачається, що у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підозрюється ОСОБА_6 , однак, згідно з паспортом громадянина України останній насправді є ОСОБА_9 .
Повідомлення про підозру вручено ОСОБА_6 незаконно, оскільки він очевидно не є тією особою, яка в ньому вказана, а тому вона не може створювати для нього жодних процесуальних наслідків і його відповідно слід вважати таким, що не набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
Підозрюваний та його захисник у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовані, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені вимоги закону органом досудового розслідування дотримані в повному обсязі.
Як убачається з матеріалів судового провадження, 23 квітня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
25 квітня 2022 року захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України від 23 квітня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020110140000152.
Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2022 року у задоволені вказаної скарги захисника відмовлено.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, виходячи з наступного.
Дослідивши матеріали судового провадження колегія суддів вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено у порядку, передбаченому КПК України, і за своїм змістом воно повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України та містить усі необхідні відомості.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Оцінюючи у сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, на момент прийняття оскаржуваного рішення присутня.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Доводи сторони захисту про те, що у повідомленні про підозру ОСОБА_6 невірно вказаного ім'я підозрюваного, не є достатньою самостійною підставою для визнання необґрунтованою підозри та, відповідно скасування повідомлення про підозру.
При цьому, колегія суддів враховує і пояснення прокурора, відповідно до яких у повідомленні про підозру ОСОБА_6 було допущено описку, зокрема, значено невірно ім'я підозрюваного, яка в подальшому була виправлена. Також, 20 травня 2022 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні направлено до суду для розгляду по суті.
З урахуванням наведеного, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, з урахуванням усіх викладених у ній доводів - без задоволення.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 412, 415, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 квітня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 23 квітня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020110140000152, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 362/1265/22 Справа № 11-сс/824/2026/2022 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1