Провадження: 33/824/1287/2022 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 759/25185/21 Суддя у І інстанції: Жмудь В.О.
1 серпня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
за участь:
захисника Стригуна М.А.
особи, як притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2022 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 15 жовтня 2021 о 03.30 год. керував транспортним засобом «Rexion Ssang Yong» номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , та рухався по вул. Галаганівська, 4/2, в м. Києві, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю порожнини рота, нестійка хода, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З посиланням на положення ст. ст. 9, 245, 251, 252, 266 КУпАП, п. 27 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», п. 5, параграфу II Порядку застосування портативних відеореєстраторів та карт пам'яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів, які містяться в «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, ОСОБА_1 зазначає про те, що з оскаржуваною постановою неможливо погодитись, оскільки судом прийняті до уваги лише матеріали, надані з Департаменту патрульної поліції м. Києва, а інші докази, надані з його сторони, були проігноровані.
На думку апелянта матеріали справи містять переконливі фактичні докази того, що він не керував транспортним засобом ні до прибуття на виклик працівників патрульної служби, ні після їх приїзду до місця аварійного паркування транспортного засобу.
Всупереч положень ст. 251 КУпАП судом було відмовлено безпідставно в долученні до матеріалів справи письмових доказів, а саме пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Зазначається в апеляційній скарзі про те, що на думку суду викладені пояснення свідків є упередженими, але жодним аргументом чи фактом суд не спростовує цих пояснень.
З посиланням на обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вказує на те, що судом дослівно перенесено неправдиві дані з протоколу до оскаржуваної постанови.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі звертає увагу на те, що у протоколі зазначено, що він керував транспортним засобом, але це не відповідає дійсності, так як на момент прибуття патрульних поліцейських автомобіль уже хвилин 15 як аварійно припаркований за адресою гаражного кооперативу ГК-3, розташованого по вул. Галаганівська 4/2 в м. Києві, про що свідчать перші кадри наданого поліцією першого відео файлу - DSJ_0000358_000358, тривалістю з 03:36.51 год. по 03:37.52 год., яким шляхом рухався автомобіль і що саме апелянт ним керував поліцейські не бачили, тому що не зупиняли даний автомобіль і не переслідували його, а тому працівники поліції внесли до протоколу лише припущення, що недопустимо при складанні протоколу.
Апелянтом акцентується увага на те, що факт його знаходження в аварійно запаркованому автомобілі на момент прибуття патрульної поліції пояснюється лише його бажанням спромогтися відключити аварійну сигналізацію та зупинити роботу двигуна тому, що двигун не реагував на вимкнення. Дані несправності, на думку апелянта, були наслідком невмілого поводження з сигналізацією його зятя - ОСОБА_4 , який керував автомобілем і привів автомобіль до гаражу, де автомобіль і зупинилася. Самостійно автомобіль рухатись вже не міг, про що свідчить той факт, що автомобіль ще в присутності поліцейських неможливо було загнати в гараж, і потім авто довелося вручну закатувати до гаражу. Сигналізацією було заблоковано автоматичну коробку швидкостей, що підтверджується також довідкою працівника служби СТО, викликаного наступного дня водієм ОСОБА_4 .
Вказується і в апеляційній скарзі і на те, що працівники поліції повідомили, що їх викликав свідомий громадянин, що в подальшому було з'ясовано, що це був ОСОБА_5 , який побачив, як рухається автомобіль із увімкненою аварійною протиугінною сигналізацією, але, поліцейські і тут озвучували на відеозапис боді-камери припущення, що цей громадянин побачив, як в автомобіль сідав п'яний водій та поїхав з увімкненою сигналізацією.
Що стосується другого відео-файлу відеозапису, то запис було розпочато 03.36 год. 36 15 жовтня 2021 року, тобто, з моменту прибуття поліцейських до автомобіля, в якому працювала автосигналізація, робив двигун та працювали аварійні сигнали, а автомобіль, за припущенням працівників поліції, рухався до цього за декілька хвилин по вул. Галаганівська. Саме керуючись ймовірними припущеннями, поліцейський зазначив в протоколі час руху автомобіля, начебто, під керуванням ОСОБА_1 , - 03 год. 30 хв.
З посилання на відповідь на запит № 75-АЗ/125/12/03-2022 від 2 травня 2022 року, відповідно до якого 15 жовтня 2021 р. о 03:49 на спецлінію «102» ГУ НП у м. Києві надійшло повідомлення про те, що за адресою: вул. Чистяківська, рухається автомобіль, в якому працює сигналізація. Вказане звернення прийнято оператором та передано до Святошинського УП ГУ НП у м. Києві. Жодного слова у повідомленні до поліції про п'яного водія в машині громадянином ОСОБА_5 зроблено не було. Як не має цього факту і в поясненні самого свідка, що існує в матеріалах справи.
Акцентується увага й на тому, що фактичний час, коли автомобіль під керуванням ОСОБА_4 рухався в сторону гаражу становить не 03.30 год., як зазначено у протоколі, а 03.49 год. , і рухався автомобіль не по вул. Галаганівській, а по вул. Чистяківській. Це ще один важливий доказ того, що співробітники патрульної поліції вносили до протоколу вигадані дані.
Звертаючи увагу на відеофайл 8, апелянт зазначає про те, що видно, що зйомка ведеться в салоні патрульного автомобіля. На приборній панелі цього автомобіля прикріплене значних розмірів табло електронного годинника. Саме цей годинник показує час 05.15 годин, у той час, коли годинник на записі відеофайла з боді камери фіксує час 04.49 год..
Апелянт звертає увагу на те, що суд не взяв до уваги пояснення ОСОБА_4 , який зазначав про те, що автомобіль в дорозі зазнав ушкодження автомобільної сигналізації. При русі автомобіля непередбачувано мимоволі спрацювала протиугінна сигналізація. В результаті цього сигналізація перестала відповідати на маніпуляції з брелоку керування нею, вимкнути її не вдавалося. Під'їжджаючи до місця паркування автомобіля по вул. Галаганівській, 4/2, ОСОБА_4 проїхав по вул. Чистяківській.
Акцентується увага в апеляційній скарзі й на тому, що поки ОСОБА_5 телефонував на спецлінію «102» та пояснював суть свого дзвінка, автомобіль під керуванням ОСОБА_6 вже приїхав до воріт гаражу, і до прибуття патрульних поліцейських до нерухомого автомобіля пройшло щонайменше 12 хвилин.
ОСОБА_1 вказує, що надав суду ґрунтовані пояснення, зазначав, що 15 жовтня 2021 року, приблизно о 02.30 год., він викликав свого зятя - ОСОБА_4 , щоб забрав його (ОСОБА_1) з гостей та відвіз додому. ОСОБА_4 приїхав на автомобілі своєї дружини ОСОБА_2 , а саме на автомобілі «Rexion Ssang Yong» номериний знак НОМЕР_1 . Перебуваючи в якості пасажира на передньому сидінні даного автомобіля, яким керував ОСОБА_4 , він ( ОСОБА_1 ) дорогою заснув. Прокинувся від того, що в автомобілі спрацювала автосигналізація. Котра година була, не пам'ятає. Він тут же почав дорікати своєму зятю за те, що він щось не так робить з машиною. Скільки вони ще їхали додому, не пам'ятає, тому що знову заснув. Прокинувся вже під воротами гаражного кооперативу ГК-3, розташованого по вул. Галаганівська, 4/2, в м. Києві, де за звичай паркують автомобіль. Прокинувся від того, що ОСОБА_4 почав говорити про те, що автомобіль не їде, не працює автоматична коробка швидкостей. Сигналізація гучно ревіла та спрацьовували аварійні вогні автомобіля. Спочатку ворота відкрив черговий ОСОБА_3 , але, з'ясувавши, що автомобіль не їде, сказав, що, як розберуться з автомобілем, хай зателефонують в дзвінок, і ворота закрив. Так як вимкнути сигналізацію було неможливо, а від'єднати клему від акумулятора не було потрібного інструменту, він послав зятя в гараж за інструментом, а сам залишився біля автомобіля, так як його неможливо було залишити в такому стані. Замки дверей також не реагували на команди брелока. Зять пішов, а він ( ОСОБА_1 ) продовжував намагатися відключити сигналізацію різноманітними способами. З цією метою він пересів на водійське сидіння і, намагаючись виключити двигун різноманітними комбінаціями, пробував досягти результату та відключити ревучу вночі сигналізацію.
Після хвилин 10-15 після того, як зять пішов за інструментом, до гаражного кооперативу, де стояв автомобіль, під'їхала патрульна поліція. На вимоги поліцейських він (ОСОБА_1) показав документи на автомобіль, які постійно знаходяться в машині, і пояснив, що даний автомобіль належить його дочці - ОСОБА_2 . Не розбираючись в причинах находження його в автомобілі та не бажаючи звертати увагу на його аргументи, у тому числі, що він не керував автомобілем, поліцейські запропонували пройти медогляд на предмет виявлення стану алкогольного сп'яніння. При цьому ніяких свідків з поліцейськими не було, що підтверджується відсутністю у протоколі даних про свідків. Працівники поліції поводили себе, як на погляд апелянта, некоректно та чинили моральний тиск. Знаходячись на вулиці, вони безпідставно забороняли палити та виривали з його рук цигарки, що також викликало в нього елементи нестримної поведінки.
Як зазначається в апеляційній скарзі, окрім незаконного складання на нього протоколу, працівники поліції навмисно провокували п'яну людину на вчинення якихось незаконних дій, але ж він послідовно намагався отримати відповідь від поліцейських, на яких підставах вони пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Так, спершу працівники поліції назвали причину, що автомобіль в угоні. Коли він попросив надати орієнтування про автомобіль, вони відмовились це зробити. Потім зазначили, що на нього написана заява, і вони приїхали за викликом. Потім сказали, що заявник бачив, що він їхав за кермом даного автомобіля, на що він просив надати такі свідчення, але також отримав відмову. Потім працівники поліції, щоб шляхом примусу змусити пройти медогляд, почали погрожувати силовим затриманням за невиконання вимог співробітників поліції, але він все одно наполягав на тому, що він не є учасником дорожнього руху і не керував даним автомобілем, а тому не є порушником пункту 2.5 ПДР України і його не можуть зобов'язувати проходити медогляд на стан алкогольного сп'яніння, а тому вимога працівників поліції проходити медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння є незаконною, і, вказане спілкування дуже добре зафіксовано на записах з боді-камер поліцейських, які знаходяться в матеріалах справи.
Крім того, апелянт акцентує увагу на те, що через декілька хвилин вже повернувся до авто зять ОСОБА_4 , який також намагався довести поліцейським, що це він ( ОСОБА_4 - зять ) керував автомобілем до приїзду в гараж, але ці діалоги з поліцейськими не увійшли до записів з боді-камери патрульного поліцейського, оскільки до суду надійшло вісім уривків запису події, яка мала місце 15 жовтня 2021 року.
Посилаючись на 8 відеофайл запису з нагрудної камери працівника поліції, апелянт вказує на те, що тривалість часу перебування патрульних поліцейських біля автомобіля ОСОБА_2 , котрий був аварійно припаркований на вул. Галаганівській, 4/2, в м. Києві 15 жовтня 2021 р., складає 01 годину 14 хвилин. Однак загальна тривалість запису з боді-камери патрульного поліцейського, наданого суду, складає лише 41 хвилину 51 секунду. Тобто, приблизно 33 хвилини записів з боді-камери патрульного поліцейського було незаконно приховано від суду, що свідчить про явну упередженість патрульних поліцейських при незаконному оформленні, начебто, скоєння апелянтом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та направлення даних доказів до суду, та умисне укриття пояснень апелянта на камеру, та пояснень ОСОБА_4 про те, що автомобілем керував до цього не апелянт, а саме ОСОБА_4 .
Окрім того, як вбачається з маркування всіх відеофайлів, наданих суду, всі вони зроблені однією боді-камерою та визначені одним ідентифікаційним номером - DSJ_0000358_000358. Тобто, це свідчить про те, що даний запис було проведено одним файлом, і до суду надійшли вже потрібні поліцейським нарізки з цілого відео файлу. Однак даний факт не змінює суті порушення патрульними поліцейськими порядку оформлення та документуванню події, яка мала місце 15 жовтня 2021 року.
Зокрема, апелянт наголошує і на тому, що на записах відсутні всі провокаційні заходи та висловлювання поліцейських, спрямованих на його підбурювання на вчинення агресивних дій у відповідь на дії та висловлювання працівників поліції.
Окрім того, зазначається апелянтом про те, що у ході оформлення матеріалів поліцейські, не бажаючи з'ясовувати у ОСОБА_4 , чи керував він даним автомобілем, просто запропонували йому ( ОСОБА_4 ) написати розписку, що він отримує автомобіль своєї дружини, на що апелянт заперечував, щоб він писав будь-які розписки, але співробітники поліції і ОСОБА_4 ) залякали, що зараз заберуть автомобіль на евакуаторі на штрафмайданчик, після чого ОСОБА_4 написав розписку про отримання автомобіля.
Наголошує апелянт на тому, що у суду відсутні докази того, що саме він керував транспортним засобом на час фіксації працівниками поліції події 15 жовтня 2021 року, оскільки матеріали справи та пояснення свідків суперечать один одному та не містять доказів, а відео файл №1 - DSJ _0000358_000358 зафіксував, що він сидів в автомобілі, який не рухався, що виключає таку ознаку об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційної скарги, пояснив, що з постановою неможливо погодитись, оскільки не було задокументовано того, що насправді відбулось. Зазначив про те, що автомобіль він придбав дочці, зять також автомобілем користується, власне автомобіль було придбано на сім'ю. Того дня він ( ОСОБА_1 ) був випивший, за ним приїхав зять. По дорозі до дому він ( ОСОБА_1 ) спав. Коли працівники поліції звертались до нього із вимогою надати документи, то він не зрозумів, з якого це все приводу. Він пам'ятає те, що намагався заглушити двигун в автомобілі, проте, двигун продовжував працівати навіть тоді, коли ключів не було у замку запалювання. До моменту, коли під'їхали працівники патрульної поліції, зять під'їхав до гаражу, де паркує автомобіль, черговий відкрив ворота, але автомобіль не міг рухатись, оскільки система в автомобілі дала незрозумілий збій. Ремонт автомобілю був наступного дня, приїхав майстер. Автомобіль не міг рухатись, закочували автомобіль у гараж він, зять і черговий. Пояснення свідка ОСОБА_5 йому відомі. Він ( ОСОБА_1 ) також сварився із зятем, і сказав, щоб той хоча б ключі приніс, щоб зняти клеми. Коли вже зять пішов за ключами, пройшло хвилин 15, він ( ОСОБА_1 ) відкрив капот, намагався вимкнути сигналізацію. ОСОБА_5 мабуть і бачив, що він ( ОСОБА_1 ) сидів у салоні автомобілю. Працівники поліції говорили про угон автомобіля, так як у нього ( ОСОБА_1 ) не було документів на автомобіль. Також мова йшла про те, що автомобіль в угоні, на що він ( ОСОБА_1 ) хотів підтвердження обставин, на які посилались працівники поліції, а далі працівники поліції говорили про те, що є свідок, який бачив, що він ( ОСОБА_1 ) сідав у автомобіль. Свідок ОСОБА_5 , коли викликав патрульну поліцію, дочекався останніх і далі поїхав обстежувати територію, шукати автомобіль, і, коли вони об'їхали побачили автомобіль, де він ( ОСОБА_1 ) перебував, то дійсно свідок побачив, що він ( ОСОБА_1 ) сидів в автомобілі за кермом, і, він ( ОСОБА_1 ) дійсно був випивший, що й не заперечував. Він ( ОСОБА_1 ) запитував у працівників поліції, чому вони його задувають, коли вже прийшов зять з ключами.
Захисник Стригун М.А. підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити вимоги апеляційної скарги, акцентував увагу на те, що відеозапис не є безперервний, частини відеозаписів не вистачає. Немає факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є важливим фактором у притягненні особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного розгляду, опитавши свідків, в тому числі за клопотанням захисника Стригуна М.А., дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого висновку.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції ці вимоги закону дотримані не в повному обсязі.
Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції послався на пояснення:
- ОСОБА_1 , який свою вину у вчиненні адміністратиного правопорушення не визнав та пояснив, що він не керував автомобілем «REXION SSang Yong», номерний знак НОМЕР_1 15 жовтня 2021 він був у гостях, де вживав алкогольні напої. По нього приїхав його зять - ОСОБА_4 , який і керував автомобілем. Коли вони під'їхали до гаражного кооперативу, то у автомобіля спрацювала сигналізація, яку не можна було вимкнути. Зять залишив автомобіль та його біля гаражного кооперативу, а сам пішов додому за інструментами. У цей час під'їхали патрульні і почали складати на нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- свідка ОСОБА_4 , який вказав, що він є зятем ОСОБА_1 15 жовтня 2021 року ввечері він забирав тестя з Оболоні. За кермом автомобіля «REXION SSang Yong», номерний знак НОМЕР_1 , був він, а тесть сидів на передньому пасажирському сидінні. Коли вони під'їжджали до гаражного кооперативу, де залишають автомобіль, то в автомобіля спрацювала сигналізація, яку він не міг вимкнути. Він зробив кілька кіл, однак автомобіль так не реагував на сигналізацію. Він припаркував автомобіль біля воріт гаражного кооперативу, а сам пішов додому по інструменти.Документи та ключі залишив у автомобілі, тесть також залишився чекати на нього. Коли він повернувся, то побачив, що біля тестя стоять патрульні і вони гучно розмовляють. Він нічого не запитував у патрульних. Коли вони сказали написати розписку про те, що він забирає автомобіль, він написав і після цього патрульні поїхали;
- свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що він працював охоронцем у філії гаражного кооперативу № 3. ОСОБА_1 він знає, бо останній ставить автомобіль у гараж. На ніч ворота зачиняються, щоб чужі водії не заїжджали. 15.10.2021 вночі він чергував. До воріт під'їхав автомобіль «REXION SSang Yong», номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_4 не міг заїхати у гараж, бо не міг ввімнути передачу, працювала сигналізація і потрібно було зняти клему. ОСОБА_4 намагався відремонтувати автомобіль, однак не зміг і пішов додому. Автомобіль залишився працювати. Після цього він пішов у сторожку. Через деякий час у дзвінок воріт подзвонили, він вийшов і побачив патрульних, які стояли біля ОСОБА_1 , який сидів у автомобілі на сидінні водія;
- матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 217689 від 15 жовтня 2021 року, який складений стосовно ОСОБА_1 ; письмові пояснення свідка ОСОБА_5 від 15 жовтня 2021 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 жовтня 2021 року; розписку ОСОБА_4 від 15 жовтня 2021 року про те, що він забирає автомобіль в гаражний кооператив; відео з нагрудної камери інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 15 жовтня 2021 року приблизно о 03 год. 30 хв. керував транспортним засобом «REXION SSang Yong», НОМЕР_1 , та рухався по вул. Галаганівська 4/2 в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння. На вимогу поліцейського він від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому Законом порядку відмовився, що також підтверджується відеозаписами з нагрудної камери поліцейського.
Місцевий суд вказав і на те, що пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , надані у судовому засіданні, спростовуються матеріалами справи в сукупності, а свідок ОСОБА_4 є близьким родичем ОСОБА_1 , а свідок ОСОБА_3 є знайомим ОСОБА_1 (ас. 31-33).
Однак, апеляційний суд не може погодитись з таким рішенням суду першої інстанції.
З пояснень ОСОБА_5 від 15 жовтня 2022 року вбачається, що 15 жовтня 2022 року о 03 год. 30 хв. він ( ОСОБА_5 ) в м. Києві по вул. Галаганівська, 18 в сторону вул. Чистяковського побачив проїжджаючий авто зі світловим аварійним сигналом, через деякий час почув знову сигналізацію, після чого викликав поліцію. Через кілька хвилин під'їхала поліція, разом обстежили територію та по вул. Галаганівська, 4/2 виявили авто «REXТON» ном. знак НОМЕР_1 . Підійшовши до автомобілю з працівниками поліції, за кермом сиділа невідома особа в алкогольному сп'янінні, автомобіль був заведений та працювала сигналізація, на даний момент встановлюються дані водія (ас. 3).
З переглянутого відеозапису, який зафіксований на диску, що міститься в матеріалах справи вбачається, що інспектор патрульної поліції підходить до транспортного засобу, в якому увімкнена звукова та світлова сигналізація. У салоні автомобілю на водійському сидінні перебуває ОСОБА_1 .. Інспектор поліції привітався, сказав витягнути ключі з автомобілю, а ОСОБА_1 каже, що виключив, на що інспектор каже, дайте ключі, виключу сигналізацію. ОСОБА_1 вийняв ключі із замку запалювання. Сигналізація працює. В подальшову інспектор запитує у ОСОБА_1 посвідчення водія та реєстраційні документи для перевірки. ОСОБА_1 перепитує, які документи необхідно надати. Інспектор робить зауваження ОСОБА_1 , чому він курить перед поліцією у громадських місцях. Працівники поліції просять ОСОБА_1 не курити, на що ОСОБА_1 каже, що вони не можуть йому заборонити, а інспектор стверджує зворотнє. Далі інспектор запитує у ОСОБА_1 , чи є у нього зброя, на що ОСОБА_1 відповідає, що є, а інспектор запитує де, на що ОСОБА_1 сміється. Інспектор каже, що вони з ним по нормальному зараз. З відео вбачається, що ОСОБА_1 не бажає надавати поліцецйським документи, на що інспектор каже, що він ( ОСОБА_1 ) буде затриманий, а ОСОБА_1 запитує, у зв'язку з чим він буде затриманий. Далі інспектор відповідає, що буде затриманий за порушення ПДР. Інспектор вказує на те, що необхідно перевірити, чи є він ( ОСОБА_1 ) власником транспортного засобу, перевірити пояснення свідка, на що ОСОБА_1 відповідає, що не є власником транспортного засобу. ОСОБА_1 вказує, що він знаходився у транспортному засобі. Далі інспектор знову просить пред'явити документи. Далі ОСОБА_1 просить у працівників поліції інформацію, що транспортний засіб в угоні, на що інспектор відповідає, що він не зобов'язаний. Інспектор знову вимагає у ОСОБА_1 не курити. Інспектор звертається до ОСОБА_1 як до водія, на що ОСОБА_1 відповідає, що він не водій. Знову інспектор вимагає документи. Зазначив також про те, що потрібно перевірити інформацію, оскільки автомобіль на всю Чистяківську працював із сигналізацією. Тривалий час інспектори з'ясовують з приводу документів, вимагають у ОСОБА_1 не курити, роблять зауваження за розмову ОСОБА_1 з застосуванням нецензурної лексики. Далі ОСОБА_1 щось шукає. У подальшому ОСОБА_1 говорить про те, що він не керував автомобілем. Інспектор запитує у ОСОБА_1 , чи він вживав алкоголь за кермом, на що ОСОБА_1 каже, що не вживав. Інспектор повідомляє про те, що є інформація від особи, яка бачила, що він ( ОСОБА_1 ) сідав за кермо автомобіля в алкогольному стані, та особа вже надала свої пояснення. ОСОБА_1 зазначає про те, що в суді будуть розбиратись. Далі інспектор називає себе, час, повідомляє, що на лінію «102» надійшло звернення про те, що невідома особа у п'яному стані сіла в автомобіль, у якому працювала сигналізація, та поїхала у невідомому напрямку, автомобіль рухався без ближнього світла фар. Інспектор просить ОСОБА_1 представитись, на що ОСОБА_1 представляється, називає свою дату народження, адресу проживання. Інспектор запитує у ОСОБА_1 , чи він буде проходити огляд на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 запитує, з якого приводу, а інспектор каже, що з приводу звернення, і також у зв'язку з тим, що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 звертається до працівників поліції з питанням, чи затримали вони його в русі, на що інспектор повідомляє, що дії ОСОБА_1 розцінюються як ухилення від огляду. Суперечка продовжується. ОСОБА_1 повідомляє про те, що в автомобілі спрацювала сигналізація, інспектор знову запитує з приводу проходження огляду, а ОСОБА_1 запитує, у зв'язку з чим. Інспектор знову повідомляє про пояснення громадянина, який звернувся на лінію «102», запитує також, чи погоджується ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря нарколога, що дії ОСОБА_1 інспектор розцінює, як відмову від проходження огляду. В подальшому з відеозапису вбачається, як інспектор ознайомлює ОСОБА_1 з протоколом, запитує номер мобільного телефону ОСОБА_1 , для того, щоб прийшло сповіщення про виклик на розгляд справи. ОСОБА_1 вимагає надати йому можливість написати у протоколі пояснення, копію протоколу отримувати буде. На відео фіксується суперечка між ОСОБА_1 та інспектором поліції з приводу того, що ОСОБА_1 хоче написати пояснення у протоколі, але не з рук інспектора, а інспектор каже, що він не дасть протокол, тільки з його (інспектора) рук ОСОБА_1 писатиме пояснення або на аркуші А4. Часом з боку ОСОБА_1 лунає нецензурна лексика (ас. 6).
В матеріалах справи наявне Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 жовтня 2021 року 05 год. 00 хв., відповідно до якого направляється на огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , особу встановлено - п/в КІА 281213. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проводився за допомогою: нічого не зазначено порожня графа; результат огляду: також нічого не зазначено порожня графа (ас. 4).
Також наявна розписка від 15 жовтня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_4 , документ, що посвідчує особу: НОМЕР_2 , контактний телефон: НОМЕР_3 , працює в ТОВ «Спортмастер», підтверджує факт: забирає автомобіль в гаражний кооператив навпроти будинку (ас. 5).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 217689 від 15 жовтня 2021 року, складеного щодо ОСОБА_1 , вбачається, що 15 жовтня 2021 року о 03 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Галаганівська, 4/2, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «REXION SSang Yong», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті правопорушення: нічого не зазначено.
Тимчасово вилучені документи: зазначено не вилучались.
Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом: зазначено не отримував.
Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: зазначено відмовився (ас. 1).
В матеріалах справи також наявна копія протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 217689 від 15 жовтня 2021 року (ас. 2).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що матеріали справи не містять беззаперечних належних та допустимих доказів на підтвердження висновку місцевого суду про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, як і не надано таких доказів в суді першої та апеляційної інстанції.
Під час апеляційного розгляду опитаний свідок ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_1 відомий йому по справі. Він ( ОСОБА_5 ) був свідком дій з боку працівників поліції. Пізно ввечері він ( ОСОБА_5 ) приїхав додому за адресою: АДРЕСА_2 , було близько 01.00 чи 02.00 год. Далі перед сном побачив автівку з сигналізацією, яка проїжджала з вимкненими фарами, яка направлялась у сторону гаражів. Час був близько 03.00 год., чув сирену, викликав поліцію. Вийшов на вулицю, зустрів поліцейських, і почали шукати ту автівку. Знайшли автівку біля гаражу. Коли почув і побачив вперше автомобіль до моменту, коли автомобіль знайшли, то пройшло часу близько 20 хвилин. Поліцейські підійшли до автівки і побачили там водія, вийшов водій з автомобілю з ознаками нетверезості. Далі інспектори хотіли вийняти ключі, тому що щось відбулось з мотором чи із сигналізацією. Далі складали заяву. Він не говорив працівникам поліції, хто керував транспортним засобом, бо не бачив. Він ( ОСОБА_5 ) у цей час був за автівкою, але водій щось говорив з поліцейськими про те, що він не був за кермом. Крім ОСОБА_1 , його ( ОСОБА_5 ) і поліцейських більше ніхто не підходив, але був ще зять. З приводу складеного протоколу і тих обставин, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, а була поломка автомобілю (щось із сигналізацією), і зять пішов за ключами, а ОСОБА_1 в автомобілі очікував зятя, то, мабуть, так було. Він ( ОСОБА_5 ) побачив водія, коли прибув з працівниками поліції, коли підїхали до автомобіля, то в автомобілі сидів ОСОБА_1 . Він ( ОСОБА_5 ) не міг сказати про те, що бачив, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Він говорив, що відбулось щось з мотором, то він ( ОСОБА_5 ) чув по звуку сигналізації близько біля будинку і ще дальше. Система безпеки автівки блокує двигун. Що далі відбулось з автомобілем, він ( ОСОБА_5 ) не бачив, написав заяву і пішов додому. Працівники поліції намагались витягнути ключі, щось робили, щоб вимкнути двигун, але не виходило. Те, що була поломка автомобілю, він це підтверджує. Охоронець гаражу до нього ( ОСОБА_5 ) не підходив, але охоронця кликали.
Свідок ОСОБА_4 , опитаний за клопотанням захисника, апеляційному суду пояснив, що ОСОБА_1 є для нього тестем. 15 жовтня 2021 року забирав ОСОБА_1 з гостей на автомобілі «Санйон Рекстон» близько 00.00 год., на Оболоні був комплекс. В силу певних обставин забрав ОСОБА_1 пізніше, - близько 03.00 год. та попрямували у сторону Нивок, де проживає тесть. На Святошино вийшов в АТБ купити сигарети, а коли повернувся, то автомобіль почав себе поводити неадекватно, увімкнулась сигналізація. Він виключив, включив, автомобіль не реагував. В цей момент поїхав у сторону гаражу на Горбачова . По дорозі іноді зупинявся, намагався виключити сигналізацію, але сигналізація продовжувала працювати, не вимикалася. Доїхали до гаражу, зупинились перед воротами, покликав охоронця. Він автомобіль поставив на паркінг, і при попередніх спробах звукові сигнали не припинялись, світло не вимикалось. Біля гаражу трішки посварились з тестем. Автомобілем більше їздить дружина. Коли переключив автомобіль з паркінгу на драйв, то автомобіль перестав відповідати на команди взагалі, не рухався. Спеціальних ключів в автомобілі не було, і він ( ОСОБА_4 ) пішов у гараж за ключами. Гараз розташований біля залізниці на Святошино, хвилин 20-30 до нього добиратися пішки. Коли повернувся вже на своєму автомобілі, то біля гаража був наряд міліції. Автомобіль далі видавав звуки. Наряд міліції там щось оформляв. Розмова була агресивною. З одним з працівником поліції на багажнику написали розписку, що він ( ОСОБА_4 ) забирає автомобіль. Працівники поліції запитували, чий автомобіль, на що він відповів, що це його дружини, і, працівники поліції сказали підписати папір, щоб автомобіль не забрав евакуатор. Один працівник поліції спілкувався з ним, а інший - з тестем спілкувався. Він ( ОСОБА_4 ) підписав документ, що забирає автомобіль. Тесть з працівниками поліції в агресивній манері розмовляв. Про що вони розмовляли, йому ( ОСОБА_4 ) невідомо. Те, що дійсно він їздив за тестем, може підтвердити його ( ОСОБА_4 ) дружина, але вона на даний час перебуває закордоном. За слова тестя він ( ОСОБА_4 ) відповідати не може, що говорила людина на п'яну голову, йому невідомо. В автомобілі тесть сидів праворуч, за кермом перебував він ( ОСОБА_4 ). У цей же день, зранку, викликали майстра, який встановив поламку в сигналізації і ще десь.
Свідок ОСОБА_9 , опитаний за клопотанням захисника, пояснив, що у ніч з 14 на 15 жовтня 2021 року перебував на чергуванні в гаражному кооперативі, почув гул сирени, злякався, подумав, можливо, щось у гаражах трапилося. Подивився - нічого. Далі подивився - стоїть автомобіль з сиреною, 3 год. ночі, два мужика вийшли з автомобіля, за кермом був молодіший, а той, який вийшов з правої сторони, - у віці, щось вони посварились, відкрили капот в автомобілі, через якийсь час сіли в автомобіль і поїхали. За кермом був молодий у шапочці, а інший чоловік був сивий. З чого зробив висновок, що мужчини сварились між собою, то вони махали руками, капот відкрили. Коли автомобіль поїхав, то вони виключили звук сирени, потім чув тільки міліцейський звук. Це було за адресою: вул. Кулібіна (Тупик). Куди далі поїхав автомобіль, йому невідомо. На тій частині вулиці багато гаражних кооперативів. Місце події, де він бачив цей автомобіль та чоловіків, знаходилось на перехресті вул. Кулібіна - Галаганівська (Горбачова колишня назва). Вулиця Галаганівська виходить на вул. Кулібіна і протягується у напрямку метро. Автомобіль поліції бачив після цього хвилин через 20.
Згідно з рахунком-фактурою № 106 від 15 жовтня 2021 року в автомобілі «REXION SSang Yong», державний номерний знак НОМЕР_1 проведено ЕБУ-зчитування помилок, сигналізація - перепрограмування, електропроводка - ремонт (ас. 18).
Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що наявними фактами беззаперечно встановлено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, що не заперечувалось і самим ОСОБА_1 ; факт його перебування в автомобілі на водійському сидінні на час приїзду працівників поліції; неполадки роботи автомобіля, що підтверджується, у тому числі, поясненнями свідка ОСОБА_5 та відеозаписом; некоректна поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції.
Разом з тим, з сукупності наявних у справі доказів, у тому числі пояснень свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , відеозапису подій не підтверджується факт керування ОСОБА_8 транспортним засобом.
Більш того, під час апеляційного розгляду саме свідок ОСОБА_5 , на пояснення якого посилались працівники поліції, вказав про те, що він викликав поліцію, оскільки автомобіль вночі їхав з увімкненою сигналізацією, і він подумав, що автомобіль вкрали. Машина глохла, чув звук сигналізації, система блокувала двигун. Хто керував автомобілем, він не бачив. Уже з працівниками поліції хвилин через 20 побачив автомобіль.
Таким чином, зібраними у справі доказами не доведено, що 15 жовтня 2021 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а матеріали справи не містять беззаперечних належних та допустимих доказів на підтвердження висновку місцевого суду про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, як і не встановлено таких доказів в суді першої та апеляційної інстанції, на що обґрунтовано посилався апелянт в апеляційній скарзі.
З огляду на встановлені обставини, апеляційний суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 є недоведеною. Проте, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено рішення суду у разі недоведеності винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а тому апеляційний суд доходить висновку про закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 вказаного складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, постанова суду підлягає скасуванню, провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення сері ААБ № 217689 від 15 жовтня 2021 року, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва