Ухвала
Іменем України
11 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 689/776/20
провадження № 51-2067 ск 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року щодо нього,
встановив:
За вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням статті 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2021 року щодо засудженого ОСОБА_4 залишено без зміни.
У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишено без руху з наданням йому п'ятнадцятиденного строку для усунення недоліків з дня її отримання.
Зокрема, в цій ухвалі вказано, що касаційна скарга засудженого всупереч частини 4 статті 427 КПК не містила його підпису.
Також, в ухвалі касаційного суду зазначено, що засуджений у своїй касаційній скарзі фактично просив надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж їм дано судами першої та апеляційної інстанцій, та по суті посилався на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оспорюючи свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, що згідно зі статтею 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
Крім того, вимоги засудженого стосувалися ухвали суду апеляційної інстанції, якою вирок залишено без зміни, однак зі змісту касаційної скарги вбачалося, що він також вказував на незаконність вироку місцевого суду, чим допустив неузгодженість своєї позиції та суперечності у своїй касаційній скарзі.
При цьому, всупереч вимогам частини 3 статті 427 КПК ОСОБА_4 не зазначав у касаційній скарзі чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.
В ухвалі, якою залишено без руху касаційну скаргу ОСОБА_4 , йому роз'яснювалися вимоги статті 427 КПК, відповідно до якої у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувались зі статтею 436 КПК.
При цьому скаржнику в резолютивній частині цієї ухвали визначено строк на усунення недоліків та роз'яснено порядок їх виконання.
У межах наданого судом строку від засудженого ОСОБА_4 надійшла повторна касаційна скарга, з якої вбачається, що він подає цю скаргу з урахуванням недоліків, зазначених в ухвалі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 липня 2022 року.
Проте скаржник повторно не дотримався вимог статті 427 КПК та не врахував вказівок суду касаційної інстанції.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, яка надійшла на усунення недоліків на виконання ухвали касаційного суду, засуджений не оспорює висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо його винуватості та доведеності факту вчинення злочину, а вказує на те, що суд апеляційної інстанції правильно змінив вирок районного суду, однак невірно призначив йому строк покарання.
Натомість, зі змісту першої касаційної скарги засудженого та оскаржуваної ухвали апеляційного суду вбачається, що 11 травня 2022 року апеляційним судом було залишено без зміни вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2021 року щодо ОСОБА_4 , при цьому, засуджений оспорював у вказаній скарзі свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Між тим, колегія суддів звертає увагу засудженого на те, що відповідно до даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Верховний Суд ухвалою від 11 листопада 2021 року повернув касаційну скаргу ОСОБА_4 навирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 03 серпня 2020 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 02 липня 2021 року у кримінальному провадженні (справа № 683/875/20). Водночас, саме в цьому провадженні апеляційний суд змінив вказаний вирок районного суду, виключив з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК- повторність та перекваліфікував дії ОСОБА_4 з частиною 2 статті 186 КК на частину 1 статті 186 КК, призначивши йому на підставі статті 71 КК остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 3 місяці.
Отже, зі змісту повторної касаційної скарги засудженого вбачається, що його доводи стосуються оскаржуваних судових рішень у вищезазначеній справі (№ 683/875/20).
Тобто, у повторній касаційній скарзі засуджений зазначив номер провадження та справи в цьому кримінальному провадженні, а саме: справа № 689/776/20, провадження № 51-2067ск22, проте по суті його скарга стосується іншого кримінального провадження (справа № 683/875/20, провадження № 51-411ск21).
Таким чином, ОСОБА_4 не усунув недоліки, на які йому вказувалося в ухвалі касаційного суду саме в цьому провадженні, а відтак його касаційна скарга підлягає поверненню.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 428 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Крім того, звертаємо увагу ОСОБА_4 на те, що він не позбавлений можливості звернутися за правовою допомогою.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 3 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Повернути ОСОБА_4 його касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року щодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3