11 серпня 2022 року
Київ
справа №640/1563/19
адміністративне провадження №К/990/20603/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі № 640/1563/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нігяр» до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
05.08.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021.
З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2022 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання, однак, заявляючи про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, скаржником поважних причин пропуску строку звернення до суду не зазначено.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційним судом встановлено, що вперше апеляційну скаргу у цій справі було подано в строки, визначені процесуальним законодавством. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору. Ухвалою апеляційного суду від 16.12.2021 апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків. Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 11.10.2021 подано 22.02.2022, тобто після спливу строку на апеляційне оскарження.
У апеляційні скарзі було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак яке не містило обґрунтування наявності у цій справі поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДПС подало клопотання, в якому просило поновити строк на апеляційне оскарження. У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційну скаргу було подано в межах строку на апеляційне оскарження, яку ухвалою апеляційного суду від 24.11.2021 було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору. Однак, у строк, встановлений судом відповідач був позбавлений можливості сплатити судовий збір по даній справі, внаслідок відсутності коштів на рахунках ГУ ДПС, а тому апеляційну скаргу було повернуто.
Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки згідно з наданим платіжним дорученням сплата судового збору відбулась 28.12.2021, однак, повторно скаржник звернувся з апеляційною скаргою лише 22.02.2022, тобто майже через два місяця після сплати судового збору і причин такої тривалості у клопотанні про поновлення строку скаржник не зазначив. Також суд звернув увагу на те, що своєчасне звернення до суду з вперше поданою апеляційною скаргою не означає, що після її повернення повторне звернення можливе у будь-який довільний строк, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.
У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто. Разом з тим, ним вчинялися дії щодо своєчасної сплати судового збору, проте він не є розпорядником коштів, а тому йому потрібен був додатковий час для звернення до Державної казначейської служби України. Зазначає, що з метою реалізації свого права на апеляційне оскарження рішення суду подано вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини щодо забезпечення доступу до суду та уникнення надмірного формалізму та наводить практику Верховного Суду щодо поновлення строку на оскарження, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.
Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.
Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
У наведених скаржником справах Верховним Судом сформовано висновки з урахуванням конкретних установлених фактичних обставин у справі, залежно від яких були відповідним чином застосовані норми процесуального права.
Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2022 у справі № 640/1563/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нігяр» до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.В. Дашутін М.М. Яковенко