Постанова від 08.08.2022 по справі 911/2780/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/2780/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шпорта О. В.,

за участю представників:

ОСОБА_1 - не з'явився,

ОСОБА_2 - Дячок І.О.,

ОСОБА_3 - не з'явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» - не з'явився,

ОСОБА_4 - Друченко А.Ю.,

ОСОБА_5 - не з'явився,

ОСОБА_6 - не з'явився,

Державного реєстратора Фастівської районної державної адміністрації Загоруйко Яни Олександрівни - не з'явився,

Приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Іщук Інни Василівни - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_6

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022

(головуючий - Шапран В.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)

та рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2021

(суддя - Карпечкін Т.П.)

та касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022

(головуючий - Шапран В.В., судді Андрієнко В.В., Буравльов С.І.)

у справі №911/2780/20

за позовом 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», 2) ОСОБА_4 , 3) ОСОБА_5 , 4) ОСОБА_6

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: 1) Державний реєстратор Фастівської районної державної адміністрації Загоруйко Яна Олександрівна, 2) Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Іщук Інна Василівна

про визнання недійсним рішення учасника, визнання недійсним правочину, визнання недійсним рішення, скасування записів про державну реєстрацію, витребування часток у статутному капіталі, визнання недійсним статуту в новій редакції, переведення прав покупця, визначення розміру статутного капіталі та розмірів часток учасників,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач-1), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач-2) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , позивач-3) звернулися з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» (далі - ТОВ «Регіональні ресурси», відповідач-1, товариства), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 , відповідач-2), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 , відповідач-3) та ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 , відповідач-4) про:

- визнання недійсним рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» №28/08-20 від 04.09.2020, підписаного ОСОБА_5 ;

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003271070041001067 про Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», внесеного 04.09.2020 об 11:51:08 державним реєстратором Фастівської районної державної адміністрації Загоруйко Я.О.;

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про виправлення помилок №1003277770042001067, внесеного 04.09.2020 об 11:59:10 державним реєстратором Фастівської районної державної адміністрації Загоруйко Я.О.;

- визнання недійсним правочину з передачі ОСОБА_5 частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» на користь ОСОБА_4 в розмірі 100% статутного капіталу, про що складено акт приймання-передачі частки в статутному капіталі від 04.09.2020;

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003271070043001067 про ТОВ «Регіональні ресурси», внесеного 05.09.2020 о 12:45:05 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В.;

- визнання недійсним рішення учасника ТОВ «Регіональні ресурси» №07/09-20 від 07.09.2020, підписаного ОСОБА_4 , щодо збільшення розміру статутного капіталу, затвердження розміру частки та статуту в новій редакції;

- визнання недійсним статуту ТОВ «Регіональні ресурси», затвердженого рішенням учасника ТОВ «Регіональні ресурси» №07/09-20 від 07.09.2020;

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ТОВ «Регіональні ресурси», внесеного приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 08.09.2020 о 12:31:42 (внесення зміни до відомостей про юридичну особу);

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003271070044001067 про ТОВ «Регіональні ресурси», внесеного приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 08.09.2020 о 13:33:21 (внесення зміни до відомостей про юридичну особу);

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003277770045001067 про ТОВ «Регіональні ресурси», внесеного приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 08.09.2020 о 13:59:16 (виправлення помилок);

- визначення розміру статутного капіталу ТОВ «Регіональні ресурси» - 33 200,00 грн;

- скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003271070046001067 про ТОВ «Регіональні ресурси», внесеного приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 12.09.2020 о 15:08:57 про учасника товариства;

- витребування від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 частку в розмірі 12,5% статутного капіталу ТОВ «Регіональні ресурси»;

- витребування від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 частку в розмірі 12,5% статутного капіталу ТОВ «Регіональні ресурси»;

- витребування від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 частку в розмірі 25% статутного капіталу ТОВ «Регіональні ресурси»;

- переведення на ОСОБА_1 прав покупця частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в розмірі 12,5% статутного капіталу;

- переведення на ОСОБА_2 прав покупця частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в розмірі 12,5% статутного капіталу;

- переведення на ОСОБА_3 прав покупця частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , в розмірі 25% статутного капіталу;

- визначення розміру часток в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» наступним чином:

1) частка ОСОБА_1 - 25% статутного капіталу, що становить 8 300,00 грн;

2) частка ОСОБА_2 - 25% статутного капіталу, що становить 8 300,00 грн;

3) частка ОСОБА_3 - 50% статутного капіталу, що становить 16 600,00 грн, всього статутний капітал (100%) - 33 200,00 грн.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачі 18.08.2020 придбали у ОСОБА_5 частки у розмірах 25%, 12,5% та 12,5% в статутному капіталі товариства, а ОСОБА_4 придбала частку в розмірі 50%. Однак, колишнім учасником товариства ОСОБА_5 04.09.2020 прийнято рішення про зміну керівника та передано на користь ОСОБА_4 частку в розмірі 100% статутного капіталу товариства за відповідним актом. Проте, ОСОБА_5 станом на 04.09.2020 вже не була власником часток у товаристві у зв'язку з їх відчуженням на користь позивачів в сукупності 50% та на користь ОСОБА_4 - 50%.

3. Позивачі вважають, що ОСОБА_5 вже не будучи власником часток у товаристві та не маючи інших речових прав на такі частки, не мала права їх повторно відчужувати, відповідні дії суперечать нормам Цивільного кодексу України, Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Також позивачі посилаються на те, що підписанням 04.09.2020 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 акта приймання-передачі частки в розмірі 100% статутного капіталу було позбавлено власності на частки позивачів, у зв'язку з цим, вказані частки були набуті ОСОБА_4 незаконно та з порушенням прав позивачів.

4. Позивачі також вказують, що оскільки ОСОБА_4 було відомо ще з 18.08.2020, що власниками часток у розмірі сумарно 50% статутного капіталу є позивачі, вона не є добросовісним набувачем та власником частки в розмірі 100% статутного капіталу в частині належних позивачам 50%, а тому прийняте нею рішення про збільшення статутного капіталу та прийняття нової редакції статуту є незаконним відповідно до положень ч. 2 ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

5. У подальшому, ОСОБА_4 відчужила на користь ОСОБА_6 100% в статутному капіталі товариства, з яких 50% набуті нею незаконно з порушенням прав позивачів. У зв'язку з викладеним, позивачі зазначили, що відповідні частки підлягають витребуванню у ОСОБА_6 , якій було відомо про вказані обставини.

6. Крім того, позивачі також вказують, що будучи власниками часток в статутному капіталі товариства, вони мають право переважної купівлі частки, що продається учасником третій особі, а тому продаж ОСОБА_4 частки в розмірі 100% статутного капіталу товариства в частині належних ОСОБА_4 50% статутного капіталу є таким, що порушує вказане переважне право і є підставою для вимоги про переведення прав покупця вказаних 50% статутного капіталу пропорційно належним позивачам часткам.

Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій

7. Рішенням Господарського суду Київської області від 16.09.2021 у справі №911/2780/20 позовні вимоги задоволено в повному обсязі:

- визнано недійсним рішення № 28/08-20 єдиного учасника ТОВ «Регіональні ресурси» від 04.09.2020 року, підписане ОСОБА_5 ;

- скасовано запис в Єдиному державному реєстрі про ТОВ «Регіональні ресурси», внесений 04.09.2020 об 11:51:08 державним реєстратором Загоруйко Я.О. Фастівської районної державної адміністрації № 1003271070041001067;

- скасовано запис, внесений 04.09.2020 об 11:59:10 до Єдиного державного реєстру державним реєстратором Загоруйко Я.О. Фастівської районної державної адміністрації № 1003277770042001067 про виправлення помилок;

- визнано недійсним правочин з передачі ОСОБА_5 частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» на користь ОСОБА_4 в розмірі 100 % статутного капіталу, в розмірі 33 200 грн., про що складено акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» від 04.09.2020;

- скасовано запис в Єдиному державному реєстрі про ТОВ «Регіональні ресурси», внесений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук Інною Василівною 05.09.2020 12:45:05 № 1003271070043001067;

- визнано недійсним рішення № 07/09-20 учасника ТОВ «Регіональні ресурси» від 07.09.2020 , підписане ОСОБА_4 , про збільшення розміру статутного капіталу з 33 200,00 грн до 175 000,00 грн, затверджено, що розмір частки єдиного учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства після сплати нею додаткового вкладу до статутного капіталу товариства становить 175 000,00 грн, що складає 100% статутного капіталу товариства, затверджено статут в новій редакції;

- визнано недійсним новий статут ТОВ «Регіональні ресурси»;

-скасовано запис в Єдиному державному реєстрі про ТОВ «Регіональні ресурси», внесений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 08.09.2020 року 12:31:42 (внесення зміни до відомостей про юридичну особу);

- скасовано запис в Єдиному державному реєстрі про ТОВ «Регіональні ресурси», внесений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 08.09.2020 року о 13:33:21 за № 1003271070044001067 (внесення зміни до відомостей про юридичну особу);

- скасовано запис в Єдиному державному реєстрі про ТОВ «Регіональні ресурси», внесений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 08.09.2020 року о 13:59:16 за № 1003277770045001067 (виправлення помилок);

- визнано розмір статутного капіталу ТОВ «Регіональні ресурси» - 33 200,00 грн.

- скасовано запис в Єдиному державному реєстрі ТОВ «Регіональні ресурси», внесений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 12.09.2020 о 15:08:57 за № 1003271070046001067 про учасника ТОВ «Регіональні ресурси»;

- витребувано від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 частку в розмірі 12,5% статутного капіталу ТОВ «Регіональні ресурси»;

- витребувано від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 частку в розмірі 12,5% статутного капіталу ТОВ «Регіональні ресурси»;

- витребувано від ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 частку в розмірі 25%) статутного капіталу ТОВ «Регіональні ресурси»;

- переведено на ОСОБА_1 права покупця частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в розмірі 12,5% статутного капіталу;

- переведено на ОСОБА_2 права покупця частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в розмірі 12,5% статутного капіталу;

- переведено на ОСОБА_3 права покупця частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у розмірі 25 % статутного капіталу;

- визначено розмір часток у статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» наступним чином:

- частка ОСОБА_1 - 25 % статутного капіталу, що становить 8 300,00 грн;

- частка ОСОБА_2 - 25 % статутного капіталу, що становить 8 300,00 грн;

- частка ОСОБА_3 - 50 % статутного капіталу, що становить 16 600,00 грн, всього статутний капітал (100 %) - 33 200,00 грн.

8. Рішення мотивовано наявністю порушеного права позивачів з боку ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 внаслідок незаконного відчуження належних позивачам часток у статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси», наявністю підстав для витребування належних позивачам часток від ОСОБА_6 .

9. Також суд першої інстанції вказує на наявність переважного права позивачів на купівлю часток у статутному капіталі товариства.

10. У частині задоволення позову про скасування записів у реєстрі судом першої інстанції зазначено, що це забезпечить ефективне відновлення та захист порушених прав та інтересів позивачів.

11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 частково скасовано рішення місцевого господарського суду та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково та викладено резолютивну частину рішення у редакції цієї постанови:

12. Позов задоволено частково:

- визначено розмір статутного капіталу ТОВ «Регіональні ресурси» - 33 200,00 грн;

- переведено на ОСОБА_3 права покупця частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в розмірі 25 % статутного капіталу;

- визначено розмір часток у статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» наступним чином:

- частка ОСОБА_1 - 25 % статутного капіталу, що становить 8 300,00 грн;

- частка ОСОБА_2 - 25 % статутного капіталу, що становить 8 300,00 грн;

- частка ОСОБА_3 - 50 % статутного капіталу, що становить 16 600,00 грн, всього статутний капітал (100 %) - 33 200,00 грн.

13. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

14. Суд апеляційної інстанції в частині часткового задоволення позову вказав на порушення прав позивачів незаконним відчуженням належних позивачам часток у статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси», наявністю підстав для витребування належних позивачам часток від ОСОБА_6 , наявністю переважного права у позивачів на купівлю часток у статутному капіталі товариства.

15. Апеляційний господарський суд у частині відмови в позові вказав на неефективний спосіб захисту, обраний позивачами.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів

16. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 звернулися з касаційними скаргами.

17. ОСОБА_2 в касаційній скарзі просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі № 911/2780/20 в частині часткового скасування рішення місцевого господарського суду і відмови позивачам у задоволенні позовних вимог та залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2021.

18. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_2 вказує п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

19. Скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 17.03.2021 у справі №922/634/19, від 16.07.2019 у справі № 911/1936/18.

20. Крім того, позивач-2 вказує на помилкове посилання на висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, що призвело до помилкової відмови в частині позовних вимог та скасування в цій частині правильного рішення суду першої інстанції, та на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 466/6221/16-а та від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, обставини в яких є не подібними.

21. Також, скаржник наголошує про відсутність висновку Верховного Суду про застосування способів захисту корпоративних прав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» наряду зі способами захисту передбаченими ч. 5 ст. 17 цього Закону.

22. ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог позивачів та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позову. В іншій частині про відмову в задоволенні позовних вимог - постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі № 911/2780/20.

23. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_6 вказує п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

24. Скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 03.02.2020 у справі № 910/16236/18 (щодо наявності порушеного права, як підстави для звернення до суду), від 13.02.2018 у справі № 924/1180/16, від 05.06.2018 у справі № 907/631/17, від 23.10.2019 у справі № 910/17416/18, від 26.08.2021 у справі № 910/10913/20 (щодо застосування ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України), від 01.06.2020 у справі №910/2388/20 (щодо застосування ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), від 18.10.2018 у справі № 908/101/17 (застосування ст. 362 Цивільного кодексу України).

25. Крім того, ОСОБА_6 зазначає, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, з огляду на те, що в ухваленні рішення суду першої інстанції брав участь суддя Карпечкін Т.П., якому було заявлено відвід.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

26. ОСОБА_6 у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, оскільки постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі № 911/2780/20 в частині часткового скасування рішення місцевого господарського суду прийнята з дотриманням норм чинного законодавства.

27. ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити ОСОБА_6 в задоволенні касаційної скарги.

28. ОСОБА_2 звернув увагу на те, що позивачі, які є власниками сукупно 50% статутного капіталу (до переведення на них прав покупця) в позові зазначають також на інші, крім позбавлення їх володіння частками, порушення їх прав. Такими порушення є порушення їх права на управління товариством - позивачі оспорюють також прийняті неповноважним учасником рішення, тому відповідні позовні вимоги про скасування прийнятих рішень та скасування вчинених на їх підставі реєстраційних дій підлягають задоволенню, наряду з вимогами про витребування часток, переведення прав покупця та визначення розподілу часток у статутному капіталі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

29. 18 серпня 2020 року ОСОБА_5 , як власником частки в розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», укладено договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі цього товариства з позивачами - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

30. Умовами зазначених договорів передбачено, що ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» у наступних розмірах: ОСОБА_3 - 25% статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті складає 8 300,00 грн; ОСОБА_1 - 12,5% статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті складає 4 150,00 грн; ОСОБА_2 - 12,5% статутного капіталу, що в грошовому еквіваленті складає 4 150,00 грн.

31. 18 серпня 2020 року ОСОБА_5 решту 50% розміру частки в статутному капіталі товариства, що в грошовому еквіваленті складає 16 600,00 грн, відчужила на користь ОСОБА_4 шляхом укладення договору купівлі-продажу від 18.08.2020.

32. Судами встановлено, що всі укладені правочини від 18.08.2020 є аналогічними за своїми умовами та передбачають перехід всіх прав та обов'язків учасника товариства в день їх укладення, що визначено пунктами 4 договорів.

33. 18 серпня 2020 року між ОСОБА_5 , позивачами та ОСОБА_4 підписано акти приймання-передачі часток в статутному капіталі, відповідно до яких ОСОБА_5 передала, а позивачі і ОСОБА_4 прийняли відповідні частки в статутному капіталі товариства у передбачених договорами розмірах. Справжність підписів ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на актах приймання-передачі засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

34. 18 серпня 2020 року ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 підписано рішення загальних зборів (єдиного учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» №1 від 18.08.2020, відповідно до якого у зв'язку з відчуженням ОСОБА_5 часток в статутному капіталі на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вказані особи були включені до складу учасників товариства, а відповідно ОСОБА_5 виключена зі складу його учасників. Цим же рішенням розподілено частки в статутному капіталі товариства наступним чином: ОСОБА_4 - 50%, ОСОБА_3 - 25%, ОСОБА_1 - 12,5%, ОСОБА_2 - 12,5%. Справжність підписів осіб на рішенні №1 від 18.08.2020 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що перешкодою для внесення відповідних змін до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стали обмеження його роботи та подальша подача колишнім керівником товариства ОСОБА_7 заяв про внесення змін до відомостей реєстру та зупинення розгляду цих заяв на п'ятнадцять календарних днів, що підтверджується копіями матеріалів реєстраційної справи, а саме заявами ОСОБА_7 та повідомленням державного реєстратора від 14.08.2020 про зупинення розгляду документів.

36. ОСОБА_5 04.09.2020 підписала рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси» №28/08-20 про зміну керівника. Відповідні відомості на підставі вказаного рішення від 04.09.2020 внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Фастівської районної державної адміністрації Загоруйко Я.О. (записи №№1003271070041001067 та 1003277770042001067 від 04.09.2020).

37. 04 вересня 2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підписано акт приймання-передачі частки в статутному капіталі, відповідно до якого ОСОБА_5 передала, а ОСОБА_4 прийняла частку в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Регіональні ресурси». На підставі вказаного акта приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 05.09.2020 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру за №1003271070043001067.

38. Згідно з поданою до суду заявою представника ОСОБА_4 вказаний акт складено на виконання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 05.05.2020, копію якого долучено до матеріалів справи. Відповідно до п. 3.1 вказаного договору купівлі-продажу від 05.05.2020 право власності на частку, яка є предметом договору у відповідності до його умов, переходить від продавця ( ОСОБА_5 ) до покупця ( ОСОБА_4 ) після підписання акта приймання-передачі частки.

39. 07 вересня 2020 року ОСОБА_4 підписано рішення учасника ТОВ «Регіональні ресурси» №07/09-20, відповідно до змісту якого вона, діючи як єдиний учасник товариства, вирішила збільшити розмір статутного капіталу з 33 200,00 грн до 175 000,00 грн. У рішенні зазначено, що розмір частки єдиного учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі після сплати нею додаткового вкладу до статутного капіталу товариства становить 175 000,00 грн, що складає 100% статутного капіталу товариства. Також, зазначеним рішенням затверджено статут ТОВ «Регіональні ресурси» у новій редакції. На підставі рішення №07/09-20 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 08.09.2020 внесено записи про зміни до відомостей Єдиного державного реєстру про юридичну особу №№1003271070044001067 та 1003277770045001067.

41. 12 вересня 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підписано акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси», відповідно до змісту якого ОСОБА_4 передала, а ОСОБА_6 прийняла частку товариства в розмірі 100% статутного капіталу. Згідно з поданою до суду заявою представника ОСОБА_4 вказаний акт складено на виконання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 10.09.2020, копію якого долучено до матеріалів справи.

42. Відповідно до п. 3.1 вказаного договору право власності на частку, яка є предметом договору у відповідності до його умов, переходить від продавця до покупця після підписання акта приймання-передачі частки. Пунктом 2.1 вказаного договору купівлі-продажу визначено, що частка в розмірі 100% статутного капіталу товариства продається за ціною 175 000,00 грн.

43. На підставі вказаного акта від 12.09.2020 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. внесено запис до Єдиного державного реєстру за №1003271070046001067 про учасника ТОВ «Регіональні ресурси» ОСОБА_6 .

44. У вересні 2020 року ОСОБА_4 зверталася до Господарського суду Київської області з позовними заявами до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 18.08.2020. Рішенням Господарського суду Київської області від 28.12.2020 у справі №911/2797/20 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 18.08.2020. Рішенням Господарського суду Київської області від 03.02.2021 у справі №911/2787/20 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 18.08.2020. Рішенням Господарського суду Київської області від 24.02.2021 у справі №911/2796/20 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 18.08.2020.

Позиція Верховного Суду

45. Відповідно до ч. 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

46. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 300 ГПК України).

47. ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог позивачів та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні позову. В іншій частині про відмову в задоволенні позовних вимог - постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі № 911/2780/20.

48. Тобто ОСОБА_6 оскаржує судові рішення судів попередніх інстанцій лише в частині задоволення позовних вимог.

49. Скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах у справах: № 910/16236/18 (щодо наявності порушеного права, як підстави для звернення до суду), № 924/1180/16, 907/631/17, 910/17416/18, 910/10913/20 (щодо застосування ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України), №910/2388/20, № 909/863/19 (щодо застосування ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), №908/101/17 (застосування ст. 362 Цивільного кодексу України).

50. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

51. Суб'єктивне право на захист ? це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

52. При цьому під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

53. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

54. Підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою.

55. Як встановлено судами попередніх інстанцій з 18.08.2020 учасниками ТОВ «Регіональні ресурси» стали ОСОБА_4 з часткою 50%, ОСОБА_3 з часткою 25 %, ОСОБА_1 з часткою 12,5% та ОСОБА_2 з часткою 12,5%, що підтверджується укладеними між позивачами та ОСОБА_5 договорами купівлі-продажу від 18.08.2020.

56. На підставі зазначених договорів між позивачами та ОСОБА_5 підписано акти приймання-передачі частки від 18.08.2020, а рішенням єдиного учасника ТОВ «Регіональні ресурси» № 1 від 18.08.2020, у зв'язку з відчуженням ОСОБА_5 часток в статутному капіталі на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 указані особи були включені до складу учасників товариства, а відповідно ОСОБА_5 виключена зі складу його учасників. Цим же рішенням розподілено частки в статутному капіталі товариства наступним чином: ОСОБА_4 - 50%, ОСОБА_3 - 25%, ОСОБА_1 - 12,5%, ОСОБА_2 - 12,5%. Справжність підписів осіб на рішенні №1 від 18.08.2020 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г.

57. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04.09.2020 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підписано акт приймання-передачі частки в статутному капіталі, відповідно до якого ОСОБА_5 передала, а ОСОБА_4 прийняла частку в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Регіональні ресурси». На підставі вказаного акта приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 05.09.2020 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру за №1003271070043001067.

58. ОСОБА_4 у заяві зазначає, що вказаний акт складено на виконання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 05.05.2020, копію якого долучено до матеріалів справи. Відповідно до п. 3.1 вказаного договору купівлі-продажу від 05.05.2020 право власності на частку, яка є предметом договору відповідно до його умов, переходить від продавця ( ОСОБА_5 ) до покупця ( ОСОБА_4 ) після підписання акта приймання-передачі частки.

59. Судами попередніх інстанцій надано оцінку договору купівлі-продажу від 05.05.2020 та встановлено, що 18.08.2020 згідно з волевиявленням, у тому числі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , частки в статутному капіталі відчужені на користь позивачів у розмірах 25%, 12,5% та 12,5 % та на користь ОСОБА_4 у розмірі 50%, за наслідками чого прийнято рішення №1 від 18.08.2020 про зміну складу учасників та відповідний розподіл статутного капіталу.

60. Тобто станом на 18.08.2020 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не лише не виконали договір від 05.05.2020 про відчуження ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 частки в розмірі 100% статутного капіталу, але й фактично відмовились від виконання вказаного договору на майбутнє, вчинивши волевиявлення на набуття часток в статутному капіталі позивачами.

61. Таким чином, акт від 04.09.2020 не може вважатись таким, що вчинений на виконання зобов'язань за договором від 05.05.2020, оскільки у цей час ОСОБА_5 вже не мала у власності часток і не була учасником товариства, зобов'язання за договором від 05.05.2020 були замінені за згодою його сторін на інших умовах, погоджених сторонами 18.08.2020.

62. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що передача ОСОБА_5 04.09.2020 частки в розмірі 100% статутного капіталу товариства на користь ОСОБА_4 шляхом підписання акта приймання-передачі від 04.09.2020 суперечить змісту ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та положенням ч. 1 ст. 317 ЦК України, відповідно до якої право розпорядження майном належить власникові.

63. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.09.2020 ОСОБА_4 підписано рішення № 07/09-20 учасника ТОВ «Регіональні ресурси» відповідно до змісту якого ОСОБА_4 , діючи як єдиний учасник ТОВ «Регіональні ресурси» вирішила збільшити розмір статутного капіталу з 33 200,00 грн до 175 000,00 грн, рішенням затверджено, що розмір частки єдиного учасника товариства ОСОБА_4 у статутному капіталі товариства після сплати нею додаткового вкладу до статутного капіталу товариства становить 175 000,00 грн, що складає 100% статутного капіталу товариства, затверджено Статут у новій редакції. На підставі вказаного приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Іщук І.В. 08.09.2020 внесено записи про зміни до відомостей Єдиного державного реєстру про юридичну особу №1003271070044001067 та № 1003277770045001067.

64. Згідно з п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належить внесення змін до статуту товариства, зміна розміру статутного капіталу товариства.

65. Пунктом 8.6 статуту ТОВ «Регіональні ресурси» передбачено, що до компетенції зборів належить, зокрема внесення змін до статуту, зміна розміру статутного капіталу товариства.

66. Оскільки ОСОБА_4 , яка законно володіла лише часткою в розмірі 50% статутного капіталу, одноосібно прийнято рішення № 07/09-20 від 07.09.2020 про збільшення розміру статутного капіталу та затвердження нової редакції Статуту, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що таке рішення суперечить нормам ст. ст. 29, 30, 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», є таким, що порушує права позивачів як власників часток в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» та є незаконним.

67. Оскільки рішення учасника ТОВ «Регіональні ресурси» №07/09-20 від 07.09.2020 прийнято з порушенням норм чинного законодавства, судами попередніх інстанцій правомірно прийнято рішення про визначення розміру статутного капіталу відповідно до попереднього розміру, що становить 33 200,00 грн.

68. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.09.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підписано акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», відповідно до якого ОСОБА_4 передала, а ОСОБА_6 прийняла частку в розмірі 100% статутного капіталу. Згідно з поданою до суду заявою представника ОСОБА_4 вказаний акт складено на виконання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 10.09.2020, копію якого долучено до матеріалів справи.

69. Згідно з п. 3.1 вказаного договору право власності на частку переходить від продавця до покупця після підписання акта приймання-передачі частки. Пунктом 2.1 вказаного договору купівлі-продажу визначено, що частка в розмірі 100% статутного капіталу товариства продається за ціною 175 000,00 грн.

70. Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

71. Відчуження частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинити право власності на цю частку, щоб певна інша особа набула право на цю частку. Відчуження частки за волею учасника спрямоване на передачу учасником іншій особі (одному чи кільком учасникам цього товариства або третім особам) у власність належної йому частки або її частини. Відчуження частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі, зокрема договору купівлі-продажу.

72. Таким чином, позивачі, як власники часток в статутному капіталі, а саме ОСОБА_3 з часткою 25%, ОСОБА_1 з часткою 12,5% та ОСОБА_2 з часткою 12,5%, внаслідок вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказаних вище дій, в тому числі, складання незаконного акта приймання-передачі від 04.09.2020, були поза своєю волею позбавлені своїх часток, якими без належної підстави заволоділа ОСОБА_4 , і в подальшому відчужила їх (100% статутного капіталу) на користь ОСОБА_6 .

73. Судами попередніх інстанцій встановлено відсутність волевиявлення та необхідного вираження волі позивачів - власників часток у статутному капіталі товариства на відчуження належних їм часток, та факт належності права власності на частку позивачам та вибуття часток з володіння позивачів не з їх волі, у протиправний спосіб.

74. Оскарження правочину, оформленого актом (у розумінні ст. 202 ЦК України) є належним способом захисту цивільних прав та обов'язків у розумінні ст. 16 ЦК України, ст. 20 Господарського кодексу України.

75. Разом з тим, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини подальшого відчуження ОСОБА_4 частки в статутному капіталі ОСОБА_6 задоволення позовних вимог про визнання недійсним правочину з передачі ОСОБА_5 частки статутного капіталу ОСОБА_4 , оформленого актом приймання-передачі частки в статутному капіталі від 04.09.2020, не призведе до поновлення порушеного права позивачів.

76. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст. ст. 387 та 388 ЦК України.

77. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

78. У постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник з дотриманням вимог ст. ст. 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому, зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна.

79. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для витребування належних позивачам часток у ОСОБА_6 відповідно до ст. 388 ЦК України та пп. «е» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», зазначений спосіб захисту є належним та ефективним та таким, що призведе до поновлення порушених прав позивачів.

80. За приписами ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі. Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства. Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства. Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов'язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки).У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на запропонованих продавцем умовах. У разі ухилення покупця від укладення договору купівлі-продажу продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах. Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов'язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік. Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов'язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

81. Переважне право - це право (правомочність), яка забезпечує першочерговість перед іншими (третіми) особами на вчинення певної юридичної дії. Метою застосування інституту переважного права у корпоративних правовідносинах є збереження складу учасників товариства.

82. Пунктом 7.3 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», затвердженого рішенням учасника ТОВ «Регіональні ресурси» №01/2019 від 30.09.2019, встановлено, що учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника товариства, що продається третій особі. Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства. Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких така частка (її частина) пропонувалась для продажу третім особам.

83. Відповідно до п. 7.4 статуту учасник товариства, який користується переважним правом на придбання частки, обов'язково протягом 30 днів з дня отримання такого повідомлення, зобов'язаний надати відповідь щодо того, скористається він своїм переважним правом купівлі чи ні. Якщо у зазначений строк відповіді не послідує, учасник, який має намір відчужити свою частку, повідомляє інших учасників про дату, місце і час проведення переговорів щодо відчуження своєї частки (її частини).

84. У випадку використання всіх засобів, передбачених п. 7.4 статуту, учасник має право відчужити свою частку (частину частки) на умовах, які були повідомлені учасникам товариства (п. 7.5 статуту).

85. Тобто статут товариства містить положення про переважне право учасників на купівлю відчужуваних часток пропорційно належним їм часткам.

86. Частиною 4 ст. 362 ЦК України встановлено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець.

87. Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає, що до внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ, порушених за позовною вимогою, передбаченою ч. 5 ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», застосовуються такі правила: 1) позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі, сплаченому покупцем на виконання договору купівлі-продажу частки (частини частки), визначеному в ухвалі суду; 2) невиконання вимоги про внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду є підставою для залишення позову без розгляду; 3) суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю або про їх повернення.

88. З огляду на приписи ст. 362 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Верховний Суд констатує, що у разі, якщо позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення переважного права позивача на придбання частки у статутному капіталі, належним способом захисту порушених прав позивача, який фактично прагне придбати таку відчужену частку іншого учасника, є позов про переведення на позивача прав і обов'язків покупця частки (частини частки).

89. Судами встановлено, що позивачі внесли на депозитний рахунок суду першої інстанції грошові кошти в загальному розмірі, сплаченому покупцем ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на виконання договору купівлі-продажу 100% частки - 175 000,00 гривень.

90. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що позивачі мають право на переведення на них прав покупців за договором, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про продаж належної їй частки в статутному капіталі товариства (50%) відповідно: ОСОБА_3 , володіючи 25%, має переважне право на придбання 25% статутного капіталу товариства, ОСОБА_1 , володіючи 12,5%, має переважне право на придбання 12,5% статутного капіталу, ОСОБА_2 , володіючи 12,5%, має переважне право на придбання 12,5% статутного капіталу.

91. Ураховуючи викладене, судами попередніх інстанцій правомірно задоволено позовні вимоги про переведення на позивачів права покупця частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси».

92. Відповідно до пп. 3 п. 4 глави VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» суд у своєму рішенні вирішує питання про перерахування грошових коштів, внесених на депозитний рахунок суду, покупцю або про їх повернення.

93. Оскільки 50% частки в статутному капіталі товариства підлягають поверненню на користь позивачів, як такі що незаконно вибули з їх власності, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що у відповідній частині вартості таких часток відсутні підстави відшкодування позивачами їх вартості на користь ОСОБА_6 , оскільки позивачам повертаються фактично їх частки. В частині решти 50% частки статутного капіталу, яка належала ОСОБА_4 у зв'язку з її придбанням 18.08.2020 одночасно з позивачами, однак продана на користь ОСОБА_6 з порушенням переважного права інших учасників товариства - позивачів на придбання частки учасника, вартість відповідної частки підлягає відшкодуванню за рахунок позивачів, як нових належних покупців.

94. Таким чином, всього на користь ОСОБА_6 з депозитного рахунку суду підлягає сплаті половина внесеної позивачами суми як за 50% частки статутного капіталу товариства.

95. З огляду на задоволення вищезазначених позовних вимог, вимога про визначення розміру часток у статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» у даній справі є належним способом захисту, спрямованим на встановлення стану правової визначеності у даних правовідносинах, тому суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.

96. Верховним Судом відхиляються посилання ОСОБА_6 на постанову Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 910/16236/18, в якій зазначено, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), з огляду на встановлене судами попередніх інстанцій порушене право позивачів.

97. Також Верховним Судом відхиляються посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах № 924/1180/16, № 907/631/17, № 910/17416/18, №910/10913/20 (щодо застосування ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України), оскільки аналіз висновків, зроблених в оскаржуваних скаржником судових рішеннях, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у вказаних вище постановах Верховного Суду і висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судом за інших встановлених обставин, що зумовило прийняття відповідних рішень.

98. ОСОБА_6 у касаційній скарзі наголошує на тому, що неможливо витребувати спірні частки в статутному капіталі товариства у відповідача-4, яка фактично не володіє ними, оскільки станом на 06.10.2020 та на момент ухвалення судами судових рішень у даній справі фактичними володільцями в ЄДР зазначені позивачі.

99. Зазначені доводи відхиляються Верховним Судом, оскільки підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою третьою особою.

100. Як зазначалося вище, що 12.09.2020 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підписано акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси», відповідно до змісту якого ОСОБА_4 передала, а ОСОБА_6 прийняла частку товариства в розмірі 100% статутного капіталу. Зазначений акт складено на виконання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 10.09.2020, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 і відповідно до пп. «ґ» п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» є підставою для державної реєстрації змін в ЄДР.

101. Крім того, задоволення позову позивачів сприятиме процесуальній економії (відсутності необхідності для наступних позовів позивачів) та встановленню стану правової визначеності у даних правовідносинах.

102. Скаржник у касаційній скарзі посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2020 у справі №910/2388/20 (щодо застосування ст. 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»), відповідно до якої продаж учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов'язків покупця частки на підставі частини п'ятої статті 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

103. Верховним Судом відхиляються зазначені доводи ОСОБА_6 з огляду на те, що висновки судів попередніх інстанцій не суперечать зазначеній постанові.

104. Також Верховним Судом відхиляються посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 908/101/17 (застосування ст. 362 Цивільного кодексу України), оскільки як встановлено судами попередніх інстанцій позивачі внесли на депозитний рахунок суду першої інстанції грошові кошти в загальному розмірі, сплаченому покупцем ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 на виконання договору купівлі-продажу 100% частки.

105. Крім того, ОСОБА_6 зазначає, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що ним у суді першої інстанції заявлено відвід судді на підставі положень ст. 32 ГПК України, зокрема, порядок визначення складу господарського суду у розгляді справи.

106. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.

107. Зміст наведених положень законодавства свідчить про те, що ГПК України з-поміж порушень норм процесуального права відрізняє ті, наявність яких є безумовною підставою для скасування судових рішень.

108. Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

109. За змістом ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов'язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду (частини 1-3 зазначеної норми).

110. Відповідно до п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

111. Відповідно до п. 1.4.9. Положення про автоматизовану систему документообігу суду збори суддів відповідного суду мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи. За результатами розгляду питань, зазначених в абзаці першому цього підпункту, рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду і вносяться до автоматизованої системи не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів.

112. Згідно з п. 4.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Київської області, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Київської області від 14.01.2021 № 3, у разі надходження до суду позовної заяви в порядку ч. 5 ст. 110 або ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, така позовна заява передається судді, який постановив ухвалу про забезпечення позову, забезпечення доказів до подання позовної заяви, або у якого триває розгляд відповідної заяви про забезпечення позову, забезпечення доказів без врахування положень підпунктів 1.5.2., 1.5.3., 1.5.5., 1.5.7. пункту 1.5 цих Засад.

113. Як вбачається з матеріалів справи до Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 16.09.2020 про вжиття заходів забезпечення позову.

114. Зазначеній заяві, згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 911/2780/20 та для розгляду визначено суддю Карпечкіна Т.П.

115. Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі №911/2780/20 задоволено заяву позивачів, вжито заходи забезпечення позову.

116. До Господарського суду Київської області 12.08.2020 надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ «Регіональні ресурси», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання недійсним рішень учасника, визнання недійсним правочину, скасування записів про державну реєстрацію, витребування часток у статутному капіталі, визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників у такому товаристві.

117. Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.10.2020 визначено суддю Карпечкіна Т.П.

118. З огляду на зазначене вище, визначення судді для розгляду цієї справи здійснено автоматизованою системою документообігу суду у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством та відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду і Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Господарському суді Київської області, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Київської області від 14.01.2021 № 3.

119. Верховний Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.

120. Зі змісту заяви ОСОБА_6 про відвід судді Карпечкіна Т.П. від розгляду справи №911/2780/20 вбачається, що однією з підстав відводу судді є посилання заявника на порушення порядку визначення судді для розгляду справи, що є підставою для відводу судді відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України.

121. Зокрема, заявник стверджував, що позов передано на розгляд судді Карпечкіна Т.П. у справі № 911/2780/20, в якій вирішувалось питання про вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, позов не передавався на автоматизований розподіл, як того вимагають ст. ст. 6, 32 ГПК України і був прийнятий за попереднім номером справи 911/2780/20, хоча мав бути визначений іншому судді за іншим номером справи.

122. Оскільки визначення судді у даній справі здійснено відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Київської області, підстави вважати обґрунтованим заявлений ОСОБА_6 відвід судді Карпечкіну Т.П. від розгляду справи №911/2780/20 відсутні.

123. За таких обставин, зазначена підстава касаційного оскарження не підтвердилась.

124. ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Київської області від 24.09.2020 у даній справі.

125. З огляду на те, що постановою Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №911/2780/20 залишено без змін ухвалу Господарського суду Київської області від 24.09.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 та постановою суду апеляційної інстанції частково задоволено позовні вимоги позивачів, у Верховного Суду відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.

126. Крім того, 20.07.2022 ОСОБА_6 у письмових поясненнях зазначила, підставою касаційного оскарження ще п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України.

127. Відповідно до ч. 1 ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

128. Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

129. З огляду на те, що ОСОБА_6 письмові пояснення подані за межами строку встановленого ст. ст. 288, 298 ГПК України, останні залишаються без розгляду.

130. ОСОБА_2 в касаційній скарзі просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі № 911/2780/20 в частині часткового скасування рішення місцевого господарського суду і відмови позивачам у задоволенні позовних вимог та залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2021.

131. Тобто позивачем-2 оскаржується постанова суду апеляційної інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

132. Скаржник зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 17.03.2021 у справі №922/634/19, від 16.07.2019 у справі № 911/1936/18.

133. Крім того, позивач-2 вказує на помилкове посилання на висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, що призвело до помилкової відмови в частині позовних вимог та скасування в цій частині правильного рішення суду першої інстанції, та на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 466/6221/16-а та від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, обставини в яких є не подібними.

134. Також, скаржник наголошує про відсутність висновку Верховного Суду про застосування способів захисту корпоративних прав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» наряду зі способами захисту передбаченими ч. 5 ст. 17 цього Закону.

135. ОСОБА_2 в касаційній скарзі вказує на те, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилась та обставина, що предмет спору полягає не лише в порушенні права власності позивачів на їх частки в статутному капіталі товариства, але й в порушенні їх прав на управління товариством, шляхом участі в прийнятті відповідних рішень вищого органу товариства.

136. Позивач-2 вказує на те, що правовий інтерес позивачів полягає не лише в поверненні володіння частками в статутному капіталі, повернення статутного капіталу до належного розміру, реалізації права переважної купівлі, порушеного при відчуженні частки ОСОБА_4 , але й у поновленні стану корпоративного управління товариством - шляхом визнання недійсним рішення єдиного учасника товариства ОСОБА_5 від 04.09.2020 про зміну керівника та рішення єдиного учасника товариства ОСОБА_4 від 07.09.2020 про затвердження нової редакції статуту.

137. За змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

138. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340.

139. Крім того, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

140. Метою даного позову є: по-перше: відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивачів, тобто визначення розміру статутного капіталу товариства, який існував до порушеного права позивачів; витребування належних позивачам часток; по-друге: переведення на позивачів права покупця частки в статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та визначення розміру часток у статутному капіталі ТОВ «Регіональні ресурси» наступним чином: частка ОСОБА_1 - 25 % статутного капіталу, що становить вісім тисяч триста гривень; частка ОСОБА_2 - 25 % статутного капіталу, що становить вісім тисяч триста гривень; частка ОСОБА_3 - 50 % статутного капіталу, що становить 16 600 грн, всього статутний капітал (100 %) - 33 200 грн.

141. Водночас Верховний Суд зазначає про те, що у спірних правовідносинах, що склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивачів у разі здійснення їх захисту в судовому порядку безпосередньо пов'язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні ресурси», тобто пов'язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а тому ефективність обраного позивачами способу захисту їх порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права, у цьому випадку здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників ТОВ «Регіональні ресурси».

142. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

143. Згідно з ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) документ про сплату адміністративного збору; 3) один із таких відповідних документів: а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників; б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства; в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю; є) структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства; е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

144. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованого в постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до ЄДР. Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

145. Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі № 466/6221/16-а.

146. У постанові від 02.09.2020 у справі № 904/1409/19 Верховний Суд послався на те, що аналіз ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» свідчить про те, що учасник товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю може звернутися до суду з позовом про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або ж з позовом про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, які відповідно до зазначеної норми є належними способами захисту. При цьому за змістом згаданої норми Закону зазначені способи захисту (визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві та стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю) є альтернативними.

147. За змістом Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (п. 8 ч. 1 ст. 1) заявником, який може звернутися за вчиненням реєстраційних дій, є позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

148. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

149. З огляду на зазначене, Верховний Суд констатує, що в ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Частиною 2 ст. 25 зазначеного Закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства.

150. Отже у ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства. Цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним. Тобто, у зазначеній нормі міститься вичерпний перелік способів захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

151. Верховний Суд зауважує, що на сьогодні існує стала та послідовна судова практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників, змінами у розмірі статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю.

152. В ухвалі від 15.09.2020 Велика Палата Верховного Суду, повертаючи справу №5017/1221/2012 відповідній колегії суддів Верховного Суду, з огляду на відсутність підставі для передачі справи на її розгляд, дійшла висновку про належні та ефективні способи захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства, що полягають у відновленні становища, що існувало до визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства, оскільки саме задоволення таких вимог після внесення законодавчих змін може бути підставою для самостійного ініціювання внесення до державного реєстру змін до відповідних відомостей про юридичну особу учасником товариства як заявником.

153. Перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства за заявою учасника такого товариства чітко визначений ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» і є вичерпним.

154. Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 17.12.2014 у справі № 6-140цс14, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

155. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна. Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20).

156. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що відсутність судового рішення про визнання недійсним рішення зборів учасників товариства, спрямованих на зміну складу учасників, розміру часток чи розміру статутного капіталу, не свідчить про чинність останніх. Під час розгляду справи за належною позовною вимогою, яка відповідає п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», суд у мотивувальній частині рішення дає правову оцінку рішенням загальних зборів учасника товариства, які на думку позивача, призвели до порушення його прав.

157. Велика Палата Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що єдиний належний спосіб захисту у такій категорії справ міститься у ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються розміру статутного капіталу, зміни розміру часток, відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.

158. З огляду на вище зазначене та правильне обрання апеляційним господарським судом належних та ефективних способів захисту прав та інтересів позивачів - учасників товариства, Верховний Суд дійшов висновку про те, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.

159. Як зазначалося вище, ОСОБА_2 в касаційній скарзі вказує на те, що правовий інтерес позивачів полягає не лише в поверненні володіння частками в статутному капіталі, повернення статутного капіталу до належного розміру, реалізації права переважної купівлі, порушеного при відчуженні частки ОСОБА_4 , але й у поновленні стану корпоративного управління товариством - шляхом визнання недійсним рішення єдиного учасника товариства ОСОБА_5 від 04.09.2020 про зміну керівника та рішення єдиного учасника товариства ОСОБА_4 від 07.09.2020 про затвердження нової редакції статуту.

160. Згідно з ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

161. Верховний Суд звертає увагу, що порушене право позивачів рішенням єдиного учасника товариства ОСОБА_4 від 07.09.2020 про збільшення розміру статутного капіталу, визначення розміру частки єдиного учасника товариства ОСОБА_4 та затвердження нової редакції статуту, підлягає захисту шляхом визначення розміру статутного капіталу та визначення розміру часток у статутному капіталі, оскільки саме задоволення судом таких вимог буте підставою для внесення до державного реєстру змін до відповідних відомостей про юридичну особу учасником товариства як заявником.

162. Рішенням суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, про задоволення позовних вимог в частині визначення розміру статутного капіталу та визначення розміру часток поновлено порушене право позивачів.

163. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.03.2021 у справі №922/634/19, відповідно до якого правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо належних та ефективних способів захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства стосується випадку, коли позивач заміняє віндикаційний позов або позов про визначення розміру капіталу та розміру часток учасників іншими вимогами (про визнання рішення загальних зборів недійсним, визнання недійсними змін до статуту, скасування реєстраційної дії/реєстраційного запису), задоволення яких не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо складу учасників та розміру їх часток. Але це не означає, що позивач позбавлений права звертатися з відповідними вимогами взагалі.

164. Разом з тим, у зазначеній справі підставою касаційного оскарження є неправомірність поєднання віндикаційного позову про витребування частки з іншими вимогами (про визнання недійсним рішень загальних зборів, змін до статуту, скасування реєстраційних записів). Крім того, у зазначеній справі не оспорюється рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання недійсним рішення загальних зборів та похідних вимог про скасування реєстраційних записів.

165. Щодо поновлення стану корпоративного управління товариством - шляхом визнання недійсним рішення єдиного учасника товариства ОСОБА_5 від 04.09.2020 про зміну керівника, слід зазначити, що постановою суду апеляційної інстанції досягнуто мета позову позивачів, поновлено їх порушені права та встановлено стан правової визначеності у даних правовідносинах і позивачі, як учасники товариства, не позбавлені можливості скористатися своїми корпоративними правами щодо участі в управлінні товариством та відповідно до приписів Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», статуту ТОВ «Регіональні ресурси» та відповідно до свого волевиявлення прийняти рішення на загальних зборах про призначення керівника товариства.

166. Крім того, в матеріалах справи міститься рішення єдиного учасника ТОВ «Регіональні ресурси» від 10.08.2020, підписане ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_7 з посади директора з 10.08.2020 та обрання ОСОБА_8 на посаду директора з 11.08.2020. Також, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке також міститься в матеріалах справи, станом на 02.10.2020 керівником ТОВ «Регіональні ресурси» зазначено ОСОБА_8 .

167. Верховним Судом відхиляються доводи щодо помилкового посилання на висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, що переглядається, є корпоративними та питання у зазначених справах стосуються належних та ефективних способів захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства.

168. Доводи позивача-2 щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 911/1936/18, відхиляються Верховним Судом з огляду на те, що зазначену постанову ухвалено до прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови від 22.10.2019 у справі №923/876/16, якою надано висновок щодо належних та ефективних способів захисту прав та інтересів позивача - учасника товариства.

169. Зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер та мають враховуватись при вирішенні питання щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства.

170. Крім того, Верховний Суд зауважує, що господарським процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у використанні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що з метою застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції необхідно виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, судової палати та колегії суддів Касаційного господарського суду (постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №911/1418/17, від 15.01.2020 у справі № 914/261/18, від 12.02.2020 у справі №916/2259/18).

171. Також Верховний Суд відхиляє доводи щодо помилкового посилання на висновки, викладені в постанові Верховного Суду 02.02.2021 у справі № 925/642/19, оскільки питання щодо застосування ст. ст. 387 і 388 Цивільного кодексу України є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо як рухомого, так і нерухомого майна.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

172. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

173. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

174. Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

175. Враховуючи вище викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг ОСОБА_6 та ОСОБА_2 без задоволення та залишення постанови суду апеляційної інстанції без змін.

Розподіл судових витрат

176. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_2 без задоволення, судовий збір за подання касаційних скарг в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржників.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 та рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2021 у справі № 911/2780/20 залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №911/2780/20 залишити без задоволення.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 у справі №911/2780/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді С. В. Бакуліна

Л.В. Стратієнко

Попередній документ

105693211

Наступний документ

105693213

Інформація про рішення:

№ рішення:	105693212
№ справи:	911/2780/20
Дата рішення:	08.08.2022
Дата публікації:	12.08.2022
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Касаційний господарський суд Верховного Суду
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	(02.08.2022)
Результат розгляду:	Приєднано до провадження
Дата надходження:	24.05.2022
Предмет позову:	про визнання недійсним рішення учасника, визнання недійсним правочину, визнання недійсним рішення, скасування записів про державну реєстрацію, витребування часток у статутному капіталі, визнання недійсним статуту в новій редакції, переведення прав покупця,

Розклад засідань:

Минулі засідання (20)

28.12.2020 14:00	Господарський суд Київської області
20.01.2021 15:00	Господарський суд Київської області
10.02.2021 11:20	Північний апеляційний господарський суд
10.02.2021 15:00	Господарський суд Київської області
26.02.2021 11:45	Господарський суд Київської області
31.03.2021 15:00	Господарський суд Київської області
14.07.2021 14:15	Господарський суд Київської області
20.07.2021 10:00	Північний апеляційний господарський суд
28.07.2021 14:30	Господарський суд Київської області
11.08.2021 15:30	Господарський суд Київської області
23.11.2021 11:00	Північний апеляційний господарський суд
14.12.2021 12:00	Північний апеляційний господарський суд
18.01.2022 12:00	Північний апеляційний господарський суд
17.03.2022 11:15	Касаційний господарський суд
08.08.2022 15:00	Касаційний господарський суд
21.11.2022 14:00	Північний апеляційний господарський суд
30.11.2022 14:10	Північний апеляційний господарський суд
16.01.2023 14:45	Господарський суд Київської області
02.03.2023 11:30	Касаційний господарський суд
16.03.2023 11:45	Касаційний господарський суд