Провадження № 11-сс/803/1194/22 Справа № 202/4016/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
09 серпня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12021040000000189 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2022 року щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 206 КК України,
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну та необґрунтовану у зв'язку із істотними порушеннями кримінального процесуального законодавства, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Вимоги апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не підтверджуються жодними доказами, при цьому прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Також зазначає, що підозра є необґрунтована, а докази, додані до клопотання слідчого не підтверджують причетність ОСОБА_8 до інкримінованих правопорушень, лише підтверджують те, що він працював охоронцем.
Посилається на те, що ОСОБА_8 перебуває на службі у ЗСУ з березня 2022 року, а введення на території воєнного стану нівелює ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Разом з цим кримінальне провадження, у якому ОСОБА_8 було повідомлено про підозру, є виділеним із кримінального провадження № 4202004000000027, яке вже перебуває на стадії судового розгляду та іншим підозрюваним матеріали були відкриті, тому ризики , передбачені п.п. 3, 2 ч. 1 ст.177 КПК України , - є не обґрунтованими.
Слідчим суддею було проігноровано клопотання сторони захисту щодо обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Визначений розмір застави є непомірний для підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2022 року було задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28 серпня 2022 року з визначенням застави.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 206 КК України, також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, який раніше не судимий, у період з 11.03.2021 по 22.07.2022 перебував у розшуку, має постійне проживання, перебуває на службі у ЗСУ, однак вказані обставини не можуть бути підставами для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі й особистої поруки, тому слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи підозрюваного, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.
Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 206 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, колегія суддів враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», відповідно до якої для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі«Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема: протоколом допиту представника потерпілого ТОВ “ВУД СТОР” - ОСОБА_9 від 28.05.2020 року, відповідно до яких група невстановлених осіб, діючи за попередньою змовою, використовуючи підроблені документи, придбали право на майно та заволоділи чужим майном шляхом обману, та вчинили протидію законній господарській діяльності ТОВ “Фірма “Об'єднаних ринків”; - протоколом допиту свідків: ОСОБА_10 від 02.11.2020 року, ОСОБА_11 від 09.10.2020 року, ОСОБА_12 від 13.10.2020 року, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 від 06.11.2020 року, ОСОБА_17 від 10.11.2020 року, ОСОБА_18 від 18.11.2020 року, ОСОБА_19 від 22.02.2021 року щодо обставин кримінальних правопорушень, що полягають у протиправному заволодінні майном підприємства, вчиненою злочинною групою осіб, - протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_19 від 22.02.2021 року, відповідно до якого вони впізнали ОСОБА_8 як особу, яка здійснювала охорону ринку за адресою: АДРЕСА_2 .
Твердження в апеляційній скарзі про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять наявність обґрунтованої підозри, колегією суддів не може бути взято до уваги, оскільки встановлення обставин суб'єктивної та об'єктивної сторони кримінального правопорушення є задачею судового розгляду, відповідно до якого, у випадку встановлення відсутності складу злочину постановлюється виправдувальний вирок.
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.
При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з'ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Надана копія трудової книжки підозрюваного не спростовує викладених в повідомленні про підозру обставин.
Отже, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_8 правопорушень є доведеною.
Також, слідчим суддею правильно встановлено відповідно до ст. 177 КПК України з урахуванням ст. 178 КПК України наявність ризиків того, що підозрюваний може: - переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, а також знищити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 206-2, ч. 3 ст. 206 КК України, санкція за ч. 1 ст. 255 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років, санкція за ч. 3 ст.206-2 КК України - від п'яти до десяти років позбавлення волі, а за ч.3 ст.206 КК України - від шести до десяти років позбавлення волі, разом з цим, за місцем реєстрації не проживає, раніше не судимий, відсутні міцні соціальні зв'язки, проходить службу у ЗСУ, а також те, що підозрюваний з 11.03.2021 року по 22.07.2022 року включно перебував у розшуку ( а.п. 102), відповідно до протоколу допиту ОСОБА_21 від 17.02.2021 року, вона стосунки із сином підтримує рідко, місце проживання його не відоме, також враховуючи те, що на теперішній час досудове розслідування триває та встановлюються інші учасники кримінального правопорушення, при цьому підозрюваному відомі анкетні данні свідків та потерпілих та може здійснювати на них вплив.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності вказаних ризиків є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні слідчого та встановлені в ухвалі слідчого судді.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Також колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо можливого застосування особистої поруки, оскільки відповідно ч. 2 ст. 180 КПК України кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на довіру. Однак вказаним обставинам не надано підтвердження під час апеляційного перегляду.
Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею було неправильно визначено строк тримання під вартою, так як згідно із ст. 219 КПК України строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути визначений в межах строку досудового розслідування, тобто - до 28 серпня 2022 року включно.
Також, слідчий суддя, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України, розглянув можливість застосування альтернативного запобіжного заходу, а саме, застави, яка на час апеляційного перегляду сплачена, а тому діє запобіжний захід у вигляді застави, а тому доводи апеляційної скарги про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є непомірним для підозрюваного, - не заслуговують на увагу (а.п 147).
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2022 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2022 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ ________________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4