Провадження № 11-кп/803/1560/22 Справа № 173/1284/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 серпня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_7 ,
представника потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12017040430000472 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_7 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2022 року, якою
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
звільнено від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито,
В апеляційній скарзі та в доповненні до апеляційної скарги потерпіла ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про закриття кримінального провадження за закінченням строків давності та призначити новий судовий розгляд.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що їй як потерпілій не було надано можливості задати жодного питання обвинуваченому, також їй не був наданий час для ознайомлення з клопотанням обвинуваченого ОСОБА_9 .
Зазначає, що обвинувачений їй неодноразово погрожував та вимагав щоб вона віддала йому її будинок.
Посилається на те, що злочин вчинено проти її життя, однак не була визначена вина та відповідальність.
Стверджує, що судом першої інстанції не було перевірено обставини ухилення обвинуваченого від слідства.
Окрім того, в судовому засіданні 22.02.2022 року обвинувачений згоду на закриття провадження не надавав.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2022 року ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.
Відповідно до ухвали суду, яка оскаржується, обвинувачений заявив клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, яке згідно із положеннями ст. 12 КК України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене покарання у виді штрафу в розмірі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Також зазначено, що оскільки обвинуваченого ОСОБА_9 притягнуто до кримінальної відповідальності за дії, що мали місце 27.04.2017 року, а передбачені ст.49 КК України строки давності минули, тому дійшов висновку, що ОСОБА_9 слід звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, закрити.
Цією ж ухвалою цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_8 залишено без розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, потерпілу та її представника, які підтримали апеляційну скаргу потерпілої та просили її задовольнити, прокурора, яка не погодилась з апеляційною скаргою потерпілої, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілої не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Згідно із ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Дане кримінальне правопорушення відноситься до кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
З пункту 1 частини 1 статті 49 КК України вбачається, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
На момент розгляду місцевим судом кримінального провадження щодо ОСОБА_9 закінчився передбачений законом строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення.
Зважаючи на це, в судовому засіданні 22.02.2022 року обвинувачений ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне питання.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Дотримуючись вимог, передбачених статтями 284, 286 КПК України, суд першої інстанції розглянув вищезазначене клопотання обвинуваченого, обґрунтовано звільнив обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності та закрив кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
При цьому, суд відповідно до ст. 372 КПК України, зазначив в ухвалі правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке інкримінувалося ОСОБА_9 ; суть питання, що вирішується ухвалою; встановлені судом обставини щодо наявності передбачених законом підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також мотиви, з яких суд виходив при постановленні свого рішення.
Зокрема, суд зазначив, що подія, за якою ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення відбувалась 27.04.2017 року, обвинувачений не заперечував проти застосування до нього звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Посилання потерпілої на те, що в судовому засіданні 22.02.2022 року обвинувачений згоду на закриття провадження не надавав є безпідставним, оскільки з технічного запису вказаного судового засідання вбачається, що обвинувачений ОСОБА_9 самостійно надав суду клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності, при цьому судом першої інстанції обвинуваченому було роз'яснено, що вказана підстава закриття провадження не є реабілітуючою, після чого, від обвинуваченого заперечень щодо відмови у задоволенні його клопотання не надходило.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було перевірено обставини ухилення обвинуваченого від слідства не є підставою для скасування ухвали суду, так як обставини, які свідчать про зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст.49 КК України, - відсутні, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо розшуку ОСОБА_9 чи вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що під час судового розгляду встановлено усі обставини, необхідні для вирішення вказаного питання, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, та закрив кримінальне провадження щодо нього.
Доводи потерпілої про те, що їй як потерпілій не було надано можливості задати жодного питання обвинуваченому, не був наданий час для ознайомлення з клопотанням обвинуваченого ОСОБА_9 не можуть бути взяті до уваги з огляду на таке.
Оскільки ст.ст. 284-288 КПК України встановлено сукупність підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді, а саме: наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах, то звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності за наявності сукупності вказаних умов є обов'язковим.
При цьому згода сторони обвинувачення, потерпілого чи його представника на задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України чи визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення, кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Що стосується посилання потерпілої в апеляційній скарзі на те, що обвинувачений їй неодноразово погрожував, вимагав щоб вона віддала йому її будинок, а також, що злочин вчинено проти її життя, однак не була визначена вина та відповідальність, то вони є безпідставними, оскільки, виходячи з наведених вище норм, встановивши наявність усіх, передбачених законом обставин, суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження, - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком законної сили.
Таким чином, доводи потерпілої про незаконність ухвали суду відносно ОСОБА_9 щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами провадження та положеннями кримінального та кримінального процесуального закону.
З урахуванням наведеного, ухвала Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2022 року постановлена згідно з нормами кримінального процесуального закону та на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, з наведенням в ухвалі належних і достатніх мотивів і підстав, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_7 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2022 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 лютого 2022 року щодо обвинуваченого ОСОБА_9 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4