Справа № 727/12531/21
Провадження № 2/727/35/22
02 серпня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Чебан В.М.
при секретарі Гладкій Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , де третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача виступає Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання здійснити перебудову, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання здійснити перебудову до відповідача ОСОБА_2 , де третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача виступає Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР, відповідно до якого вказує, що 19 квітня 2016 року він - ОСОБА_1 , набув право власності на земельну ділянку площею 0,0771 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1075, що розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В.Г. за №1923 від 19.04.2016 року.
Зазначає, що зі змісту вказаного договору купівлі-продажу слідує, що належна йому земельна ділянка від точки Б до точки В межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , що належить відповідачу ОСОБА_2 за кадастровим номером 7310136300:12:002:0221.
Вказує, що у 2018 році до нього звернувся відповідач ОСОБА_2 із проханням продати йому частину належної йому земельної ділянки кадастровий номер 7310136300:12:002:1075 для будівництва індивідуального житлового будинку.
Зазначає, що за наслідками таких переговорів з відповідачем, вони дійшли згоди щодо поділу належної йому земельної ділянки на дві земельні ділянки: площею 0,0255 га, якій присвоєний новий кадастровий номер 731013600:12:002:1145, що була відчужена ним ОСОБА_2 для будівництва житлового будинку за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2018 року; площею 0,0516 га та кадастровим номером 7310136300:12:002:1144, яка залишилась в його власності, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.10.2018 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.10.2018 року.
Позивач стверджує, що в порушення раніше досягнутих домовленостей з ОСОБА_2 останній розпочав та здійснює будівництво індивідуального житлового будинку, частково зайнявши належну йому земельну ділянку загальною площею 0,0516 га кадастровий номер 731013600:12:002:1144, у зв'язку з чим 26 жовтня 2020 року він звернувся із відповідною скаргою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради.
Вказує, що листом від 10.11.2020 року №Н-277/18-01/11 Інспекція ДАБК повідомила його, що 20 грудня 2019 року Управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради видало відповідачу будівельний паспорт за № НОМЕР_1 на будівництво індивідуального житлового будинку.
Однак, здійснити заходи державного архітектурно-будівельного контролю в порядку проведення перевірки вказаного вище будівництва інспекція не змогла у зв'язку із зупиненням дії постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, а тому йому було рекомендовано звернутись за захистом своїх порушених прав до суду.
Позивач зазначає, що 09 лютого 2021 року в зв'язку із відновленням дії зазначеної вище постанови Уряду він повторно звернувся із скаргою на проведення відповідачем зазначеного будівництва, проте відповіді на неї він так і не отримав.
Вказує, що в подальшому на його замовлення судовий експерт Маковейчук М.І. надав висновок судової будівельно-технічної експертизи №79/04-21 складений 30 квітня 2021 року, яким встановив, що фактичне розташування незавершеного будівництвом житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0255 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1145, що розташована по АДРЕСА_1 до межі суміжної земельної ділянки площею 0,0516 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1144 не відповідає вимогам проектно-технічної документації на будівництво та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме: наявне зменшення мінімально допустимої нормованої відстані від межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 до кута будинку у вісях 4-А на 0,28 м; зменшення мінімально допустимої нормованої відстані від межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 до стіни будинку з правого бокового фасаду по осі 4 на 0,48 м; частина кута будинку у вісях 4-Е площею 0,08 м.кв. розташована на суміжній земельній ділянці площею 0,0516 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1144; зменшення мінімально допустимої нормованої відстані від межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 до кута будинку у вісях 3-Ж на 0,52 м; зменшення мінімально допустимої нормованої відстані від межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 до кута будинку у вісях 2-И на 0,72 м.
Також, невідповідність вимогам будівельного паспорта полягає в тому, що при фактичному розташуванні незавершеного будівництвом житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0255 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1145, що розташована по АДРЕСА_1 допущене порушення схеми забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в частині фактичних відстаней, а саме: відстань від проектованого житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0255 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1145 до межі суміжної земельної ділянки площею 0,0516 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1144 повинна скласти 1,20 м, натомість фактична відстань при натурних обмірах зменшена на 0,48 м і становить 0,72 м; відстань від найбільш виступаючої конструкції стіни проектованого житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0255 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1145 до межі суміжної земельної ділянки площею 0,0516 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1144 складає 1,0 м, натомість фактично частина кута будинку у вісях 4-Е площею 0,08 м.кв. розташована на суміжній земельній ділянці площею 0,0516 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1144.
Позивач стверджує, що в червні 2021 року на підставі вказаного висновку він вчергове звернувся до Інспекції ДАБК ЧМР зі скаргою на дії відповідача, в якій просив серед іншого видати останньому припис на зупинення проведення будівельних робіт та усунення порушень.
У відповідь на вказану скаргу Інспекція ДАБК ЧМР листом від 21.07.2021 №Н-158/18-01/11 повідомила, що нею було проведено позапланову перевірку, за результатами якої встановлено, що ОСОБА_2 проводяться будівельні роботи з будівництва індивідуального будинку з відхиленням від будівельного паспорту №2306/19 від 20.12.2019 року у частині недотримання мінімально допустимої відстані від об'єкта земельної ділянки до межі земельної ділянки.
Стверджує, що на основі викладеного на ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Вказує, що відповідачу також було видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об'єкті до приведення будівництва у відповідність до вимог чинного законодавства України в сфері містобудівної діяльності.
При цьому, відповідач подав Інспекції ДАБК ЧМР заяву від 19.07.2021, в якій зобов'язався не продовжувати виконання будівельних робіт на будівництві індивідуального будинку по АДРЕСА_3 , однак жодних дій на усунення виявлених порушень відповідач не вчинив, у зв'язку з чим він неодноразово в усному та письмовому порядку звертався до ОСОБА_2 з метою врегулювання спірної ситуації.
Зазначає, що жодної письмової відповіді на його звернення відповідач ОСОБА_2 - не надавав.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не вчинив жодних дій для виконання припису Інспекції ДАБК ЧМР, він повторно звернувся до зазначеного органу із заявою, в якій просив вжити відповідних, на що листом від 30 вересня 2021 року №Н-225/18-01/11 Інспекція ДАБК ЧМР повідомила його, що за наслідками розгляду його звернень позаплановою перевіркою було встановлено факт зупинення виконання відповідачем будівельних робіт, а тому третя особа рекомендувала звернутись за захистом своїх прав до суду.
Стверджує, що станом на день подання позову відповідачем припис Інспекції ДАБК не виконаний, незавершений будівництвом житловий будинок відповідача досі незаконно знаходиться на його земельній ділянці, у зв'язку з чим він змушений захищати свої права у судовому порядку.
На основі викладеного, позивач ОСОБА_1 просить суд усунути йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,0516 га та кадастровим номером 7310136300:12:002:1144, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом зобов'язання ОСОБА_2 у тридцятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили здійснити перебудову незвершеного будівництвом індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 з дотриманням будівельного паспорту №2306/19, виданого 20 грудня 2019 року управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, а саме з дотриманням мінімально допустимої відстані від об'єкта будівництва до межі земельної ділянки площею 0,0516 га та кадастровим номером 7310136300:12:002:1144, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; стягнути з ОСОБА_2 на його користь 908 грн. судового збору, 10000 грн. витрат за проведення судової експертизи, 131,81 грн. витрат на отримання копії будівельного паспорту та витрати на правову допомогу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 10 січня 2022 року було відкрито провадження у справі №727/12531/21, провадження №2/727/35/22 за позовом ОСОБА_1 , де третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача виступає Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання здійснити перебудову призначено підготовче судове засідання на 21 січня 2022 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 31 березня 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу - до судового розгляду по суті на 27 квітня 2022 року.
Представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, однак спрямували до суду заяву, відповідно до якої просили суд розглянути справу у їх відсутність. При цьому, в судовому засіданні вказали суду, що позивач ОСОБА_1 в жовтні 2018 року продав частину належної йому земельної ділянки, а саме приблизно 1/3 від її розміру. Вказали, що Інспекція ДАБК ЧМР видала припис, відповідно до якого вказала про порушення відповідачем ОСОБА_2 технічної документації при будівництві будинку та зобов'язала останнього усунути вказані порушення. На відповідача був складений протокол та накладено стягнення. Зазначили, що ОСОБА_2 сплатив штраф, однак не здійснив ніяких заходів щодо усунення зазначених порушень. Ствердили, що згідно висновку експерта ОСОБА_2 порушив технічні норми та вимоги вказані в будівельному паспорті, а саме здійснив відступ від межі при будівництві на відстань приблизно 80 см. Вказали, що експерт вважав за можливе усунути зазначені порушення шляхом перебудови. Ствердили, що позивачу ОСОБА_1 зазначеним будівництвом створені незручності, оскільки останній невзмозі навіть огородити належну йому земельну ділянку забором. Вказали, що частина земельної ділянки мала бути залишена для обслуговування зазначеної ділянки, однак у зв'язку із допущеними відповідачем порушеннями по спірному будівництві зазначене право позивача ОСОБА_1 порушено.
Згідно спрямованої до суду представником позивача відповіді на відзив останній вказує, що відповідач та його представник, звинувачуючи позивача у спотворенні певних обставин мали б надати докази, що підтверджують таке «спотворення», проте до відзиву на позов не долучено жодних документів на підтвердження таких обставин.
Зазначає, що факт зайняття відповідачем земельної ділянки підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи №79/04-21, що складений 30 квітня 2021 року, протоколом про адміністративне правопорушення від 19.07.2021 року, приписом про усунення правопорушень від 19.07.2021 року, постановою про накладення адміністративного стягнення від 19.07.2021 року, заявою відповідача від 19.07.2021 року та квитанцією про сплату штрафу, а тому стверджувати про те, що позивач ОСОБА_1 діє недобросовісно не має підстав. При цьому, у разі здійснення будівництва згідно наданої позивачем згоди останній не мав би претензій до відповідача.
Стверджує, що представник відповідача упускає той факт, що позивач ще у жовтні 2020 року звернувся до уповноважених органів із вимогою усунути вчинені відповідачем правопорушення і лише в липні 2021 року за його скаргою відповідача ОСОБА_2 було притягнуто до адмінвідповідальності, з чим останній безумовно погодився, тобто поведінка позивача, не є суперечливою та спрямована на усунення перешкод, що спричинені неправомірними діями відповідача.
А також, зазначає, що можливість проведення перебудови визначена як висновком судового експерта, так і органом державного архітектурно-будівельного контролю, які мають відповідну кваліфікацію та повноваження на встановлення таких обставин.
Вказує, що відповідач погодився з такими вимогами уповноваженого органу у відповідній заяві та зобов'язався їх усунути, проте ще з липня 2021 року ухиляється від їх виконання, а тому доводи щодо неможливості проведення перебудови ніяк не спростовуються зазначеними відповідачем ОСОБА_2 доводами.
Крім цього, згідно спрямованих до суду письмових пояснень, вказує, що всі зазначені в позові невідповідності є порушенням проекту та будівельних норм. При цьому, одним з критеріїв при розробці будівельних норм було запобігання порушень власникам сусідніх земельних ділянок та будівель, а тому очевидним є те, що порушення вказаних норм є прямим та істотним для позивача порушенням його прав та законних інтересів.
На основі викладеного представники позивача просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала обставини зазначені у відзиві на позов та вказала, що сторони дійшли згоди щодо будівництва будинку по межі, що підтверджується нотаріальною згодою позивача ОСОБА_1 , а тому, на її думку, останнім було порушено «принцип добросовісності». Ствердила, що на даний час відсутні будь-які технічні можливості для перебудови. Зазначила, що не заперечує щодо наявності порушень при забудові, в тому числі не заперечувала наявності порушень будівельного паспорту, однак дані порушення, на думку, представника відповідача є неістотними та складають 80 см від краю межі, а тому ними й не оскаржувався припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР.
Також, згідно спрямованого до суду відзиву на позов вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки саме позивач звернувся до відповідача із пропозицією щодо продажу належної йому земельної ділянки, а також запевнив його, що якщо відповідач не придбає у нього земельну ділянку, то він відчужить її іншій особі, тим самим відповідачу будуть створені певні незручності у користуванні власною земельною ділянкою, адже дані земельні ділянки є сусідніми.
Зазначає, що позивач підтвердив відповідачу, що у випадку укладення між ними договору щодо відчуження частини земельної ділянки позивача, він надасть нотаріально посвідчену згоду на будівництво відповідачем житлового будинку по межі із його земельною ділянкою, що підтвердив і сам позивач у позовній заяві.
Вказане свідчить про те, що дії позивача суперечать принципу добросовісності, який встановлений п.6 ст. 3 ЦК України.
Крім цього, стверджує, що матеріали справи не містять доказів щодо можливості здійснення вказаної у прозові перебудови, тим більше у строк, який просить позивач без порушення цілісності основних конструктивних елементів незавершеного будівництвом житлового будинку та збереження його в належному технічному стані, що на думку представника відповідача також є підставою для відмови у задоволенні позову.
Вважає, що твердження позивача про порушення його прав внаслідок проведення відповідачем робіт по будівництву індивідуального житлового будинку є недоведеними належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності доказами.
Також, згідно поданої представником відповідача заяви про зменшення розміру витрат на правову допомогу - остання вважає їх неспівмірними.
На основі викладеного просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи - Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце розгляду справи в суді, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_6 підтримав виготовлений ним висновок експерта. Ствердив, що спірне будівництво індивідуального будинку по АДРЕСА_3 , здійснено з порушенням будівельних норм. Зазначив, що частина будівлі знаходиться за межею належної ОСОБА_2 земельної ділянки, інша частина збудовано з порушенням передбаченої законодавством відстані до межі з сусідньою земельною ділянкою. Зауважив, що для усунення зазначених правопорушень необхідна буде повна реконструкція зазначеного незавершеного будівництва. Пояснив суду, що реконструкція це і є перебудова. Пояснив, що за для здійснення зазначеної перебудови необхідно залучити проектувальника, який розробить відповідний проект перебудови із врахуванням конструктивних елементів будинку.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 19 квітня 2016 року між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Савчук В.Г. за №1923 від 19.04.2016 року, та відповідно до змісту якого ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку площею 0,0771 га, кадастровий номер 7310136300:12:002:1075, що розташована по АДРЕСА_1 . Також, зі змісту вказаного договору купівлі-продажу вбачається, що зазначена земельна ділянка від точки Б до точки В межує із земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , що належить відповідачу ОСОБА_2 за кадастровим номером 7310136300:12:002:0221 (а.с.10-11).
При цьому, у 2018 році відбувся поділ вказаної земельної ділянки за кадастровим номером 7310136300:12:002:1075, що знаходилась у власності ОСОБА_1 на дві земельні ділянки за кадастровими номерами 7310136300:12:002:1144 та 7310136300:12:002:1145, що підтверджується наявними в матеріалах справи експлікаціями з кадастрових планів (а.с.13, 41).
Відповідно до змісту договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 жовтня 2018 року, укладеного між продавцем - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та покупцем - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продавець передає у власність, а покупець приймає у власність, земельну ділянку площею 0,0255 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 731013600:12:002:1145, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку; продавець одержав повністю від покупця грошові кошти у сумі 100414,00 грн., що являється ціною продажу зазначеної земельної ділянки (а.с.14).
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна - власником земельної ділянки площею 0,0255 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 731013600:12:002:1145 являється ОСОБА_2 (а.с.12).
26.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Чернівці зі скаргою, відповідно до якої ОСОБА_1 просив здійснити перевірку правомірності будівництва, яке ведеться на земельній ділянці за кадастровим номером 731013600:12:002:1145.
Відповідно до листа від 10.11.2020 №Н-277/18-01/11 Інспекція ДАБК ЧМР повідомила, що здійснити заходи державного архітектурно-будівельного контролю в порядку проведення перевірки вказаного будівництва інспекція не змогла у зв'язку із зупиненням дії постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
Також, у відповідь на адвокатський запит Вих. 20/21 від 16.11.2021 року (а.с.22) Інспекція ДАБК ЧМР надала письмову відповідь, відповідно до якої 20 грудня 2019 року Управління містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради видало відповідачу будівельний паспорт за №2306/19 на будівництво індивідуального житлового будинку (а.с.23).
Згідно наявної в матеріалах справи копії будівельного паспорта від 20.12.2019 року Управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради були встановлені вимоги та обмеження щодо зазначеного будівництва, а саме: гранично допустима висота будівлі - 7,5 м; мінімально допустимі відстані від об'єкта, який проектується до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови - 3,0 м від проектованого житлового будинку до червоних ліній АДРЕСА_2 ; мінімально допустимі відстані від об'єкта, який проектується до існуючих будинків та споруд - 8 м; тип огорожі - конструкції огорожі повинні забезпечувати інсоляцію власної та суміжних ділянок по бетонним чи металевим опорам висотою до 2,0 м; відстань від об'єкта, який проектується, до вулиць (доріг) - 3,0 м від проектованого житлового будинку до АДРЕСА_2 по осі «А»; інженерне забезпечення об'єкта будівництва (у разі наявності технічних умов) водопостачання - від міських мереж, водовідведення в міську каналізацію, газопостачання, енергозабезпечення - згідно технічних умов. Отримати технічні умови на інженерне забезпечення для зазначеного об'єкта містобудування (а.с.25-31).
08.02.2021 року та 07.06.2021 року ОСОБА_1 повторно звертався до Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Чернівці зі скаргами, відповідно до яких ОСОБА_1 просив здійснити перевірку правомірності будівництва, яке ведеться на земельній ділянці за кадастровим номером 731013600:12:002:1145 та зафіксувати всі наявні порушення в передбаченому Законом порядку (а.с.32, 45).
Відповідно до Листа Інспекції ДАБК ЧМР від 21.07.2021 року №Н-158/18-01/11, судом встановлено, що інспекцією було проведено позапланову перевірку, за результатами якої встановлено, що ОСОБА_2 проводяться будівельні роботи з будівництва індивідуального будинку з відхиленням від будівельного паспорту №2306/19 від 20.12.2019 у частині недотримання мінімально допустимої відстані від об'єкта земельної ділянки до межі земельної ділянки.
Згідно з Актом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 19.07.2021 року було виявлено порушення ч.1 ст.9 ЗУ «Про архітектурну діяльність», а саме: встановлено, що ОСОБА_2 проводяться будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з відхиленням від будівельного паспорта №2306/19, виданого управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради 20.12.2019 року, а саме: не дотримано мінімально допустимої відстані від об'єкта будівництва до межі земельної ділянки (а.с.48-60).
Відповідно до припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19.07.2021 року з метою усунення виявлених порушень Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради вимагала від відповідача ОСОБА_2 негайно припинити будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 до приведення будівництва у відповідність до вимог чинного законодавства України у сфері містобудівної діяльності (а.с.61).
Згідно з постановою №15/48/18-01/12 від 19.07.2021 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з тим, що будівельні роботи з будівництва індивідуального житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , проведені з відхиленням від будівельного паспорта №2306/19, виданого управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради 20.12.2019 року, а саме: не дотримано мінімально допустимої відстані від об'єкта будівництва до межі земельної ділянки. Вказаним ОСОБА_2 порушив ч.1 ст.9 ЗУ «Про архітектурну діяльність» та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч.1 ст.96 КУпАП (а.с.62-63).
Відповідно до Висновку експерта №79/04-21 судової будівельно-технічної експертизи від 30 квітня 2021 року, встановлено, що фактичне розташування незавершеного будівництвом житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0255 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1145, що розташована по АДРЕСА_1 до межі суміжної земельної ділянки площею 0,0516 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1144 не відповідає вимогам проектно-технічної документації на будівництво та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Невідповідність полягає в тому, що при фактичному розташуванні незавершеного будівництвом житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0255 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1145, що розташована в АДРЕСА_1 допущені порушення пункту 6.1.41 Державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 в частині фактичних відстаней, а саме: зменшення мінімально допустимої нормованої відстані від межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 до кута будинку у вісях 4-А на 0,28 м; зменшення мінімально допустимої нормованої відстані від межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 до стіни будинку з правого бокового фасаду по осі 4 на 0,48 м; частина кута будинку у вісях 4-Е площею 0,08 м.кв. розташована на суміжній земельній ділянці площею 0,0516 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1144; зменшення мінімально допустимої нормованої відстані від межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 до кута будинку у вісях 3-Ж на 0,52 м; зменшення мінімально допустимої нормованої відстані від межі суміжних земельних ділянок по АДРЕСА_1 до кута будинку у вісях 2-И на 0,72 м.
Невідповідність вимогам будівельного паспорта полягає в тому, що при фактичному розташуванні незавершеного будівництвом житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0255 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1145, що розташована по АДРЕСА_1 допущене порушення схеми забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в частині фактичних відстаней, а саме: відстань від проектованого житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0255 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1145 до межі суміжної земельної ділянки площею 0,0516 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1144 повинна скласти 1,20 м, натомість фактична відстань при натурних обмірах зменшена на 0,48 м і становить 0,72 м; відстань від найбільш виступаючої конструкції стіни проектованого житлового будинку на земельній ділянці площею 0,0255 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1145 до межі суміжної земельної ділянки площею 0,0516 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1144 складає 1,0 м., натомість фактично частина кута будинку у вісях 4-Е площею 0,08 м.кв. розташована на суміжній земельній ділянці площею 0,0516 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1144. При цьому, усунення зазначених в експетизі невідповідностей без відповідної перебудови - не можливе (а.с.33-36).
Так, відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Згідно із частиною першою, другою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вказані норми кореспондуються з положеннями частини першої статті 153 Земельного кодексу України, якою обумовлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно із ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
За наведених обставин, судом встановлено, що при будівництві вказаного житлового будинку відповідачем допущені порушення пункту 6.1.41 Державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019 в частині фактичних відстаней.
При цьому, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 та 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.
Відповідно до положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Так, відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З огляду на зазначені приписи та правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов'язковий елемент конкретного суб'єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов'язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.
Відсутність порушеного права й інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Разом з тим, предметом позову у цій справі є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом перебудови об'єкта незавершеного будівництва, а саме: житлового будинку розташованого на земельній ділянці площею 0,0255 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1145, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено факт порушення прав позивача ОСОБА_1 щодо користування належною йому земельною ділянкою за кадастровими номерами 7310136300:12:002:1144, що підтверджується вищевикладеними доказами.
В тому числі, вказане підтверджується актом Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 19.07.2021 року, постановою №15/48/18-01/12 від 19.07.2021 року та приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 19.07.2021 року. Зазначені рішення органу виконавчої влади відповідачем ОСОБА_8 - не оскаржувались у встановленому Законом порядку, що підтвердила представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 в судовому засіданні.
При цьому, посилання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на заяву позивача ОСОБА_1 від 25.10.2018 року, що засвідчена приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Литвинчуком О.В., відповідно до якої ОСОБА_1 не заперечує щодо розміщення будівництва по межі земельної ділянки (а.с.94), судом відхиляється, оскільки відповідно до висновку експерта №79/04-21 судової будівельно-технічної експертизи від 30 квітня 2021 року, вбачається, що частина кута спірного будинку у вісях 4-Е площею 0,08 м.кв. розташована на суміжній земельній ділянці площею 0,0516 га кадастровий номер 7310136300:12:002:1144, яка знаходиться у власності позивача ОСОБА_1 , на що останній свій дозвіл згідно вказаної заяви - не надавав.
Таким чином, зазначене порушення, на думку суду, не спростовує встановлених судом порушень відповідачем зазначених будівельних норм та правил, відповідно заявлених позивачем позовних вимог.
А тому, враховуючи всі наведені обставини, а також посилання представника позивача відносно того, що зазначеним будівництвом порушено права позивача ОСОБА_1 , також щодо можливості збудувати паркан по межі належної йому земельної ділянки та обслуговувати належну йому ділянку, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та безпідставність тверджень представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 стосовно того, що права позивача ОСОБА_1 спірним будівництвом ніяк не порушуються
При цьому, згідно наявного в матеріалах справи висновку експерта №79/04-21 від 30 квітня 2021 року усунення зазначених порушень та невідповідностей без відповідної перебудови - не можливе.
Крім цього, задовольняючи позовні вимоги, суд враховує й те, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування (виконати роботи по приведенню об'єкта будівництва у відповідність із проєктною документацією шляхом перебудови) та притягнення винної особи до відповідальності.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 17 липня 2019 року у справі № 462/469/14-ц (провадження № 61-23742св18); від 21 травня 2020 року у справі № 726/824/15-ц (провадження № 61-45216св18) та від 30 червня 2020 року у справі № 201/2886/15-ц (провадження № 61-4332св20).
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами, поясненнями сторін та показами допитаного в судовому засіданні експерта ОСОБА_6 підтверджується порушення допущенні відповідачем ОСОБА_2 при будівництві житлового будинку, які дійсно порушують права позивача ОСОБА_1 щодо користування належною йому земельною ділянкою, а тому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , де третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача виступає Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю ЧМР до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання здійснити перебудову, підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, то суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються, зокрема, із витрат пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Згідно із ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 щодо офіційного тлумачення статті 59 Конституції України, яка гарантує право на професійну правничу допомогу, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, згідно наявного в матеріалах справи договору №20-02-21 від 22 жовтня 2020 року про надання правової допомоги року між Адвокатським об'єднанням «Пустовіт», у особі Керуючого Бюро Пустовіта Юрія Омельяновича, який діє на підставі статуту бюро, з однієї сторони та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з другої сторони було укладено договір про надання правової допомоги (а.с.163-164).
Згідно розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і планує понести в зв'язку із розглядом справи, що є додатком до вищевказаного договору №20-02-21 від 22 жовтня 2020 року про надання правової допомоги, ОСОБА_1 були надані послуги з надання професійної (правничої) допомоги (12 год.), а саме: ознайомлення з обставинами та матеріалами справи - 1 год.; опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини - 1 год.; опрацювання судової практики, у тому числі судів касаційної інстанції по аналогічних справах - 2 год.; підготовка адвокатських запитів, їх відправка та отримання відповідей на них, отримання довідок та необхідних доказів - 2 год.; формування правової позиції та підготовка процесуальних документів: в тому числі позову та інших процесуальних документів - 4 год., участь у судових засіданнях суду першої інстанції - 2 год. При цьому, година роботи адвоката згідно вказаного розрахунку становить 1500,00 грн., всього 18000,00 грн. (1500 грн.*12 год. = 18000,00 грн.) (а.с.161).
Вказане підтверджується Актом приймання-передачі робіт, виконаних Бюро за договором №20-02-21 від 22 жовтня 2020 року (а.с.162).
При цьому, зазначена сума витрат на думку суду є неспівмірною із складністю справи та обсягом реально наданих послуг адвокатом та не відповідає критерію розумності, про що й зазначає в своїй заяві про зменшення судових витрат представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 розміру.
При цьому, суд вважає, що сума в 1500 грн. за годину роботи адвоката не відповідає реальній ринковій вартості послуг з надання правової допомоги, а тому суд приходить до висновку що зазначену вартість наданих послуг за годину часу необхідно зменшити до 800 грн. за годину роботи адвоката.
При цьому, твердження представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бошелюк Ю.М. відносно того, що надані послуги вказані в акті приймання-передачі робіт, виконаних Бюро за договором №20-02-21 від 22 жовтня 2020 року не зазначені в договорі про надання правової допомоги, а тому й не можуть бути стягнуті з відповідача на користь позивача, судом до уваги не береться, оскільки відповідно до п.2.2 зазначеного договору, вказано, що під терміном «адвокатські послуги» сторони розуміють надання Бюро консультацій, послуг, виконання робіт та іншої правової допомоги по питанню: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , які чинить ОСОБА_2 , а тому надані Бюро послуги на думку суду в повній мірі відповідають умовам договору.
Також, твердження представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бошелюк Ю.М. відносно того, що витрачений адвокатами в судових засіданнях час у розмірі 2 год., що зазначений в акті виконаних робіт, не відповідає фактично витраченому в судових засіданнях часу адвокатами, судом до уваги не береться, оскільки вказане твердження спростовується протоколами судових засідань від 08.07.2022 року, 19.07.2022 року та від 27.07.2022 року.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також складність справи, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також заперечення представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Бошелюк Ю.М., що викладені в заяві про зменшення судових витрат, суд вважає, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги є значно меншим, ніж зазначено у розрахунку суми судових витрат, що є додатком до вищевказаного договору №20-02-21 від 22 жовтня 2020 року та Акту приймання-передачі робіт, а тому, на думку суду, відсутні підстави для відшкодування витрат у зазначеному адвокатом розмірі.
Так, під час розгляду цивільної справи №753/15687/15-ц (постанова від 14.11.2018р.) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року, «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
З урахуванням вищевикладеного та фактичних обставин справи, виходячи із принципу розумності і справедливості, суд вважає необхідною та доведеною компенсацію судових витрат на правову допомогу у цій справі в сумі 9600 грн. (12 год.*800 грн. = 9600 грн.) Підстав для стягнення з відповідача ще 8400 грн. суд не вбачає.
Крім цього, з відповідача ОСОБА_2 відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, також підлягають стягненню на користь позивача ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн., витрати на отримання копії будівельного паспорту в сумі 131,80 грн. та витрати за проведену по справі будівельну-технічну експертизу в сумі 10000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 139, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , де третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача виступає Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання здійснити перебудову - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться у власності ОСОБА_1 площею 0,0516 га, за кадастровим номером 7310136300:12:002:1144, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом зобов'язання ОСОБА_2 у тридцяти денний строк з моменту набрання рішенням законної сили здійснити перебудову незавершеного будівництвом індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 з дотриманням будівельного паспорту №2306/19, виданого 20 грудня 2019 року управлінням містобудування та архітектури департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, а саме з дотриманням мінімально допустимої відстані від об'єкта будівництва до межі земельної ділянки площею 0,0516 га, за кадастровим номером 7310136300:12:002:1144, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 908,00 (дев'ятсот вісім) гривень на користь ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на отримання копії будівельного паспорту в сумі 131,80 (сто тридцять одну) гривню (вісімдесят) копійок на користь ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 витрати за проведену по справі експертизу в сумі 10000,00 (десять тисяч) гривень на користь ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9600,00 (дев'ять тисяч шістсот) гривень на користь ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 12 серпня 2022 року.