Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "10" жовтня 2007 р. Справа № 2/2141
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Тимошенко О.М.
при секретарі Савчук С.В.
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1
від відповідача Бородін Д.В. (довіреність від 04.07.07)
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Бердичів)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'яни" (м. Бердичів)
про стягнення 2282,05 грн.
Позивач звернувся з позовом, зазначив, що між сторонами 21.09.04 був укладений договір оренди торгівельного кіоску, на виконання якого позивач сплатив відповідачу авансом 2000 грн. в якості орендної плати. Відповідач в порушення умов договору не передав позивачу предмет найму, тому позивач просить стягнути з відповідача 2000 грн. боргу, 80,05 грн. річних, 202 грн. інфляційних.
В судовому засіданні позивач позов підтримала з тих самих підстав, також зазначила, що в договорі оренди зазначені конкретні торгові місця ІНФОРМАЦІЯ_1, однак відповідач пропонує інші
Відповідач надав письмовий відзив, в якому позов не визнав, зазначив, що договором оренди передбачено передачу торгових місць на підставі акту приймання передачі, однак позивач ухиляється від його підписання. Також відповідач зазначив, що договором оренди не передбачено передачу якихось конкретних торгових місць.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з тих самих підстав, також пояснив, що в зв'язку зі специфікою торгівлі на ринках не можливо визначити конкретні номери торгівельних місць до їх облаштування та затвердження плану ринку відповідними органами. Також представник відповідача підтвердив, що договір укладено на оренду двох кіосків, позивачем сплачено 2000 грн. Крім того представник відповідача пояснив, що відповідач погоджується надати позивачу торгові місця від яких позивач відмовляється мотивуючи свою відмову бажанням отримати інші більш прибуткові місця.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
21.09.04 між сторонами укладено договір оренди №343, за яким відповідач зобов'язався надати позивачу в тимчасове користування майно, яке складається з торгівельного кіоску площею 4кв.м., яке знаходиться на ринку "ІНФОРМАЦІЯ_2" по АДРЕСА_1.
Пунктом 3.3 Договору визначено, що орендна плата сплачена авансом в сумі 1000 грн. Договір містить рукописну дописку "2000-00" над цифрою 1000. Сторони в судовому засіданні підтвердили, що позивачем сплачено саме 2000 грн. авансу за оренду двох торгівельних місць, що також вбачається з оглянутого в судовому засіданні журналу реєстрації договорів.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що орендоване майно повинно бути передано відповідачем та прийнято позивачем протягом доби з моменту підписання акту приймання передачі. Таким чином акт приймання передачі повинен передувати фактичній передачі майна (торгівельного місця).
Судом встановлено, що такий акт не складався. Договором не передбачений конкретний термін, коли предмет оренди повинний бути переданий орендарю, лише зазначено, що це має бути після відкриття ринку. Таким чином договором не визначено термін виконання відповідачем зобов'язання щодо передачі майна в оренду.
Відповідно до ст. 530 ч.3 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Позивачем не представлено доказів, що вона зверталась з вимогою до відповідача про передачу їй предмету оренди. Не є такою вимогою заява позивача від 03.01.06, в якій позивач просить відповідача повернути їй 2000 грн.
Таким чином судом не встановлено факту прострочення відповідача щодо виконання визначеного Договором оренди зобов'язання в частині передачі торгівельного кіоску, тому не можуть бути застосовані наслідки ст. 766 ЦК України, на яку посилається позивач як на правову підставу свого позову.
Позивач не позбавлений права на даний час вимагати у відповідача виконання зобов'язання, тобто вимагати передачу торгівельних кіосків.
Разом з тим судом встановлено, що відповідач листом повідомляв позивача про те, що торгівельні кіоски побудовані та готові для передачі орендарю для чого необхідно з'явитись для підписання акту приймання передачі. Вказаний лист отриманий позивачем 28.04.06.
Як встановлено з пояснень сторін, спір фактично виник із-за того, що відповідач пропонує позивачу не ті торгівельні кіоски, які вона бажає отримати. При цьому позивач мотивує свою позицію тим, що в договорі оренди визначене місце знаходження об'єктів оренди, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1. Укладений між сторонами Договір оренди дійсно містить рукописний текст ІНФОРМАЦІЯ_1. Господарський суд вважає, що зазначений текст не може вважатися фактом узгодження сторонами цієї дописки, яка не посвідчена сторонами.
Крім того господарський суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 7 Правил торгівлі на ринках адміністрація ринку узгоджує з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби, ветеринарної медицини, пожежного нагляду, архітектурно-будівельної комісії, державтоінспекції - проектну документацію щодо функціонального планування території ринку, розміщення приміщень, торговельних місць і об'єктів, їх кількості і розміру.
Звідси випливає, що на момент укладення Договору оренди не могло бути узгоджене конкретне торгове місце.
З оглянутого в судовому засіданні плану ринку "ІНФОРМАЦІЯ_2" вбачається, що торгівельні місця не містять номерів.
З викладеного господарський суд робить висновок, що сторони в Договорі оренди визначивши предмет оренди, його площу, не узгодили конкретне місце розташування, однак визначено, що це буде територія конкретного ринку.
Виходячи з положень ст. 760 ч.3 ЦК України та Правил торгівлі на ринках не можна вважати, що Договір оренди є неукладеним.
Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
В позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання 16.10.07.
Суддя Тимошенко О.М.