Справа № 944/3518/22
Провадження №1-кс/944/727/22
11.08.2022 рокум.Яворів
Слідчий суддя Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 серпня 2022 року за № 12022141350000610 за ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України,
Прокурор Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області із клопотанням про накладення арешту у вказаному кримінальному провадженні, а саме просить накласти арешт на сідловий тягач марки «Volvo FH 13», номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 25 травня 2022 року є ОСОБА_4 , та на напівпричіп марки «Polkon NV-192», номерний знак НОМЕР_3 , власником якого згідно, з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 01.06.2022 є ОСОБА_4 , у виді заборони відчуження, користування та розпорядження зазначеним майном та визначити їх місцем зберігання територію ПП «Гранат», що за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Берегове, вул. Центральна, 84.
На обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим відділенням Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022141350000610, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, відомості про яке 10 серпня 2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 серпня 2022 року біля 15:00 год. на автодорозі Мостиська-Самбір в с. Крукеничі Яворівського району відбулося зіткнення автомобіля марки «MAN TGS», номерний знак НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_5 та автопоїзду в складі сідлового тягача марки «Volvo FH 13», номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепа марки «Polkon NV-192», номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_6 . Внаслідок пригоди ОСОБА_5 отримав ЗЧМТ, тупу травму живота, забій спинки носа, забійну рвану рану ліктьового суглоба, СГМ.
В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні необхідно провести ряд судових експертиз, у зв'язку з чим, для зазначених досліджень необхідно представити для огляду експертам автопоїзд в складі сідлового тягача марки «Volvo FH 13» номерний знак НОМЕР_1 та напівпричеп марки «Polkon NV-192» номерний знак НОМЕР_3 , які самі по собі або в сукупності з іншими речами та документами мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та не становить собою і не включає до себе речей та документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Враховуючи та те, що дані транспортні засоби зберегли на собі сліди злочину або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, їхнє використання власником чи іншими користувачами може призвести до їхнього приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, а також у зв'язку з необхідністю призначення з вилученими речами ряду судових необхідно накласти на них арешт.
Перевіривши доводи клопотання, додані до нього матеріали на підтвердження підстав для накладення арешту, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчий суддя встановив, що СВ Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 серпня 2022 року за № 12022141350000610 за ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України.
Постановою слідчого СВ Яворівського РВ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 від 10 серпня 2022 року автопоїзд у в складі сідлового тягача марки «Volvo FH 13», номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепа марки «Polkon NV-192», номерний знак НОМЕР_3 , визнано речовим доказом в межах даного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч. ч. 1, 2, 5 ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Перевіривши клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя вважає, що воно подано з додержанням вимог встановлених ст. 171 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно ч. 2 ст. 173 Кримінального процесуального кодексу України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на наведене вище, з метою збереження майна, яке може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, необхідністю проведення експертиз в межах кримінального провадження, а також враховуючи, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на майно, яке може мати суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні за ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України, доводи прокурора є обґрунтованими і відповідають потребами досудового слідства, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 кримінального процесуального кодексу України - арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Тобто, після проведення процесуальних дій в кримінальному провадженні, власник майна може подати клопотання про скасування арешту майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Керуючись ст. ст. 170 -174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 серпня 2022 року за № 12022141350000610 за попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України, задовольнити.
Накласти арешт на сідловий тягач марки «Volvo FH 13», номерний знак НОМЕР_1 , власником якого, згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 25 травня 2022 року є ОСОБА_4 , та на напівпричіп марки «Polkon NV-192», номерний знак НОМЕР_3 , власником якого згідно, з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 01.06.2022 є ОСОБА_4 , у виді заборони відчуження, користування та розпорядження зазначеним майном та визначити їх місцем зберігання територію ПП «Гранат», що за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Берегове, вул. Центральна, 84.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її підписання.
Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України за клопотанням власника/володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя ОСОБА_1