Справа № 944/5172/21
Провадження №2-а/944/29/22
09.08.2022 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участі секретаря Василиці Н.В.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Яворові в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАО №4727647 від 04 вересня 2021 року,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови винесеної старшим лейтенантом поліції УПП у Львівській області ДПП Макарука А.А. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАО №4727647 від 04 вересня 2021 року.
В обгрунтування позовної заяви покликається на те, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАО №4727647 від 04 вересня 2021 року, він 04.09.2021 року об 16:45:59 год на автодорозі по вулиці Городоцькій, 242 у м.Львові, керуючи транспортним засобом марки «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 113 км/год, при дозволеній 50 км/год, тобто, перевищив встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті більш ніж на 50км/год., чим порушив п.12.4ПДР України. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху приладом «TruCam»LTI20/20 ТС008380.За результатами розгляду даної постанови його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
Оскаржувану постанову вважає незаконною, необґрунтованою та такою що підлягає скасуванню, оскільки, інспектор, який виносив оскаржувану постанову, здійснював замір швидкості руху приладом «TruCam», який не був стаціонарно вмонтований, а лише розміщений в ручному режимі.
Крім цього, контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак « 5.70»), так як вказане обумовлено ч.2 ст.40 Закону «Про національну поліцію», згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.
Відповідно до Правил дорожнього руху знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Однак, в оскаржуваній постанові відсутня інформація відносно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70» лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму.
Водночас сама постанова від 04.09.2021 р. не містить покликання на докази місцезнаходження дорожніх знаків «3.29, 3.31», зони їх дії в кілометровій відмітці вказаної автодороги, що могло б дати змогу встановити фактичні обставини щодо вчинення правопорушення.
Також варто зазначити, що на місці зупинки транспортного засобу, інспектором не було надано жодного доказу на підтвердження відомостей, зазначених у постанові.
Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність його вини у вчиненому адміністративному правопорушенні, просить позовні вимоги задовольнити. Постанову Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ЕАО №4727647 від 04 вересня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 гривень - скасувати та закрити провадження у справі.Стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 4000грн. та сплачений судовий збір.
Позивач, який належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, скерував на адресу суду аяву в якій позовні вимоги підтримує, просить розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на адресу суду скерував відзив на позовну заяву, з якого слідує, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 №1362 внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірюванні техніки, а саме, згідно з п.1 виключені з Державного реєстру засобу вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема УЗ197-12, однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Тобто, прилад ТruСАМ введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація не обмежена нормами чинного законодавства України. ТruСАМ, які введено в експлуатацію з 2012 по 2015, дозволяється використовувати за умов позитивних результатів їх повірки.
Відповідно до сертифікату відповідності, ДП «Укрметртестстандарт», виданий у листопаді 2020 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів ТruСam LTI 20/20 №ТС008380 є придатним до застосування, тобто, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів ТruСam LTI 20/20 №ТС008380 є належним доказом по справі у розумінні вимог ст.72 КАС України та ст. 251 КУпАП.
Факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем зафіксовано в населеному пункті за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 242 сертифікованим приладом ТruСam LTI 20/20 №ТС008380, підтверджується відеофайлом, який долучений до відзиву.
Відповідно до пункту 4 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, №1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Розгляд даної справи відбувався в присутності особи, що відповідає пункту 8 Інструкції №1395 від 07.11.2015року, з дотримання вимог пункту 9, а саме, було оголошено, яка справа розглядається, з посиланням на пункти ПДР України, роз'яснено права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Щодо наявності на вказаній ділянці дорожнього знаку 5.70 «Фото, відеофіксування порушень», зазначив, що інспектор є посадовою особою Управління і під час прийняття рішення керується законами України, Правилами дорожнього руху та іншими нормативно-правовими актами, та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
На офіційному сайті Департаменту патрульної поліції розміщена інформація про ділянки дороги, на яких здійснюється вимірювання швидкості за допомогою приладу ТruСam, та вказано, що зазначені ділянки дороги облаштовані відповідними дорожніми знаками, в тому числі на ділянці дороги по вул.В.Стуса у м. Львові.
Лазерний вимірювач ТruСam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.
Вважає, що інспектор Управління мав всі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, була дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством.
Крім цього, вважає що станом на день написання даного процесуального документу, позивачем та його представником не надано суду та стороні відповідача документів, які є належним підтвердженням отримання (надання) послуг професійної правничої допомоги. В позовній заяві представником позивача наведений орієнтовний розрахунок таких витрат, без надання відповідних доказів. При тому, представник позивача залишив за собою право надати докази на підтвердження понесених судових витрат відповідно до вимог КАС України.
В подальшому представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру заявлених витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки суиу в розмірі 4000грн. вважав неспівмірною та завищеною.
Просить суд у задоволенні позову відмовити у зв'язку з безпідставністю такого, розгляд даної справи проводити у відсутності сторони відповідача.
Суд, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які містяться в матеріалах провадження, встановив наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст.288 КУпАП зазначено порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, зокрема п.3 ч.1 даної статті визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ч.ч.1-4 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, окрім іншого, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі -ПДР України).
Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
У свою чергу, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Судом встановлені наступні обставини.
04 вересня 2021 року старшим лейтенантом поліції Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Макаруком А.А. винесено постанову серії ЕАО №4727674 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. З якої слідує що 04.09.2021 року об 16:45:59 год на автодорозі по вулиці Городоцькій, 242 у м.Львові, керуючи транспортним засобом марки «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 113 км/год, при дозволеній 50 км/год, тобто, перевищив встановлені обмеження швидкості руху в населеному пункті більш ніж на 50км/год., чим порушив п.12.4ПДР України. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху приладом «TruCam»LTI20/20 ТС008380.За результатами розгляду даної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн.
За правилами пункту 12.4. Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
В силу ч.4 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Пунктом 5 розділу ІV Інструкції встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Зокрема, таким є відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис та докази вчиненого правопорушення, які додаються до постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України про «Про Національну поліцію» інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.
Згідно з положеннями Правил дорожнього руху України саме дорожній знак 5.70 "Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху". Інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Безпосередньо відповідачем не надано доказів які підтверджують те, що позивач керував транспортним засобом в зоні дії дорожнього знаку 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму, разом з тим, судом встановлено порушення відповідачем, під час розгляду справи вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року, з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 357/10134/17 звертає увагу судів на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Звертає увагу, що відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В силу принципу презумпції невинуватості, чинної в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Дослідивши наданий відповідачем до матеріалів справи відеозапис суд встановив, що на рухомий автомобіль марки марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1 , наведено ціль та протягом приблизно 1 секунди здійснювався замір швидкості, в цей момент видно значні коливання приладу «TruCam», що може свідчити про проведення фіксації швидкості автомобіля з руки (рук). Така вібрація приладу «TruCam», може дати більшу похибку, ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач.
Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу «TruCam», яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача.
Враховуючи вищевикладені положення ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону.
Водночас, суд зазначає, що законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів «TruCam» працівниками патрульної поліції, ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Аналогічні висновки викладені у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справи № 157/703/20.
Частиною другою статі 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У поданому відзиві представник відповідача покликається, на те, що на офіційному сайті Департаменту патрульної поліції розміщена інформація про ділянки дороги, на яких здійснюється вимірювання швидкості за допомогою приладу ТruСam, та вказано, що зазначені ділянки дороги облаштовані відповідними дорожніми знаками, в тому числі і на ділянці дороги по вул.В.Стуса у м. Львові,однак, вказана подія мала місце по вул.Городоцькій.242 в м.Львові, а не по вул.В.Стуса у м. Львові відтак. вказана ділянка дороги не має жодного відношення, до викладеного в позові.
Крім цього, слід звернути увагу на те, що у поданому суду клопотання від 08.02.2022року представник відповідача просить зменшити розмір заявлених витрат на правничу допомогу в даній справі, що наводить на розбіжності викладені у відзиві та в клопотанні.
Аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, а також те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі обґрунтовані, постанова серії ЕАО №4727674 від 04 вересня 2021 року підлягає скасуванню, а справа про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП закриттю.
Судом враховано, що адвокатом Буловчак Х.Р. було надано відповідачу послуги з професійної правової допомоги, які підтверджуються актом виконаних робіт від 09.09.2021 року про надання юридичних послуг згідно договору про надання правової допомоги від 09.09.2021 року а саме: 1)зустріч та консультація з клієнтом, узгодження правової позиції, ознайомлення із матеріалами справи тривалістю 2 години вартістю 908 грн., що становить в сумі -1816 грн; підготовка адміністративного позову 2 години вартістю 908 грн., що становить в сумі -1816 грн; представництво та захист інтересів клієнт в суді першої інстанці 1 година що становить - 908 грн, загальна сума наданих позивачу послуг становить -4540 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Вищевказана вартість надання адвокатських послуг відповідає вимогам положення Закону України №4191-VI "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", згідно яких вартість послуг фахівця у галузі права з надання правової допомоги не перевищує 908 грн за одну годину.
Судові витрати у справі, які полягають у сплаті позивачем судового збору за пред'явлення адміністративної позовної заяви до суду із вимогою немайнового характеру у розмірі 454 грн. і підтверджуються квитанцією про сплату № 90Т003ВТЕ від 14.09.2021 року, та відповідно до вимог ст.139 КАС України, підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 242-244, 246, 268, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в особі управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАО №4727647 від 04 вересня 2021 року - задовольнити.
Постанову Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ЕАО №4727647 від 04 вересня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1700 гривень - скасувати. Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646 , адреса: м.Львів вул.Перфецького,19) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн та витрати на правову допомогу 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ: ШВЕД Н.П.