465/3536/22
2-а/465/321/22
11.08.2022 рокумісто Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої судді Мигаль Г.П.,
при секретарі судового засідання Титикайло І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Стецюк Христини Петрівни серії ЕАР №5546586 від 29 червня 2022 року, винесеної за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою від 29 червня 2022 року його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 510,00 грн. за керування транспортним засобом, та користування в цей час засобом зв'язку, тримаючи його в руці. З постановою позивач не погоджується повністю, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач не провів об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, не надав жодних доказів його вчинення, висновки інспектора про порушення ним Правил дорожнього руху є припущеннями, а тому постанова не відповідає вимогам чинного законодавства.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Не подав до суду відзиву на позовну заяву, також не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. Суд постановив розгляд справи проводити за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Судом встановлено фактичні обставини справи.
Постановою інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Стецюк Христини Петрівни серії ЕАР №5546586 від 29 червня 2022 року про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
За змістом даної постанови, 29 червня 2022 року о 20:07 год. на автодорозі М06 Київ-Чоп 527 км, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz GL 350 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці, чим порушив вимоги п.2.9 д ПДР.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Предметом оскарження у даній справі є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306.
Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом п. 2.9 д Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється, під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Згідно з ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтями 31, 40 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 N 580-VIII визначено, що поліція може застосовувати як превентивний захід застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису для забезпечення публічної безпеки і порядку з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Таким чином, положення Закону N 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.
Водночас, будь-яких інших доказів, окрім постанови від 29.06.2022 щодо того, що позивач порушив вимоги п. 2.9 д Правил дорожнього знаку та під час керування транспортним засобом, користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці, та які б спростовували твердження позивача, що він ці правила не порушував, зокрема, пояснень свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - кінозйомки, відеозапису, тощо відповідачем не надано. Про їх відсутність також свідчить також не заповнена в оскаржуваній постанові графа "До постанови додаються".
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Докази надані суду, які стали підставою для винесення постанови не фіксують, що позивач порушив п.2.9 д, а відтак не підтверджують факт вчинення позивачем зазначеного правопорушення.
Відповідач, в свою чергу в судове засідання не з'явився, доказів щодо обставин справи не подав, таким чином покладений на нього обов'язок щодо доказування суду правомірності своїх дій, не виконав і не спростував доводи позивача.
За даних обставин, відповідачем при винесені постанови не дотримано вимог КУпАП та Інструкції, та не надано суду належних та допустимих доказів, які б у встановленому законом порядку підтверджували, що позивач порушив Правила дорожнього руху, та відповідно, в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена нормами ч. 2 ст. 122 КУпАП України, що є його обов'язком відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України.
Враховуючи, що позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі серії ЕАР №5546586 від 29 червня 2022 року винесена інспектором без додержання вимог законності, а відтак підлягає скасуванню.
За правилами ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи наведене, суд прийшов висновку, що доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам закону, відсутність посилання у ній на докази, які були предметом дослідження свідчать про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою. Оскільки ході розгляду справи встановлено відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, як і не встановлено можливості отримання доказів протилежного, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати по справі в розмірі 496,20 грн. необхідно стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь позивача.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову інспектора роти №3 батальйону №3 Управління патрульної поліції у Львівській області Стецюк Христини Петрівни серії ЕАР №5546586 від 29 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496 гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19, код ЄДРПОУ 40108833.
Повне рішення складено 11 серпня 2022 року.
Головуючий суддя Мигаль Г.П.