Cправа № 127/16834/22
Провадження № 1-кс/127/6818/22
Іменем України
10 серпня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника скарги (на відеоконференцзв'язку): ОСОБА_3
прокурора: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду, в режимі відеоконференції, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві ОСОБА_3 від 02.08.2022, -
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив зобов'язати уповноважену особу Вінницької обласної прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 02.08.2022.
Скарга мотивована тим, що Вінницькою обласною прокуратурою допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА_5 , за заявою ОСОБА_3 від 02.08.2022, яка адресована керівнику Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 , та копії якої надіслані іншим державним органам влади.
Враховуючи, що вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України не виконані, ОСОБА_3 звернувся до суду з даною скаргою.
В судовому засіданні заявник вимоги скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник Вінницької обласної прокуратури - прокурор ОСОБА_4 заперечувала, щодо поданої скарги, посилаючись на те, що звернення ОСОБА_3 розглянуте, у встановлений законом строк надано відповідь заявнику та з поданої заяви не вбачається ознак складу кримінального правопорушення.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.
Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а саме бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Правом на оскарження наділені, зокрема, заявник та потерпілий, чи їх представник.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернувся до керівника Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 , копії якої одночасно були надіслані іншим державним органам влади, на протиправні дії судді Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_5 .
У вказаній заяві заявник зокрема зазначав, що «Під час розгляду цивільної справи №130/46/19 Тиврівський районний суд спільно із суддею ОСОБА_5 проявив службову недбалість та протиправну бездіяльність в частині невиконання судових рішень, що ухваленні у даній справі та в такий спосіб посадові особи даного суду сприяли тому щоб Державний бюджет України за період із 09.03.2021 не отримав певну суму, яка визначена в даному випадку як сума коштів в розмірі 2000 грн.»
Як вбачається із матеріалів, доданих до клопотання, дана заява була отримана уповноваженою особою Вінницької обласної прокуратури 02.08.2022.
04 серпня 2022 року начальником відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_7 заявнику ОСОБА_3 було направлено лист №31-1307-05, яким повідомлено останнього про те, що Вінницькою обласною прокуратурою розглянута його заява від 02.08.2022, щодо можливих неправомірних дій судді Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_5 та інших питань.
Даним листом ОСОБА_3 роз'яснено, що його звернення не відповідає вимогам ст. 214 КПК України та за своїм змістом і суттю не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містить фактичних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, а тому на неї не поширюються вимоги Кримінального процесуального кодексу України та відомчих нормативних актів, які регламентують процесуальний порядок початку досудового розслідування. Тому, прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Визначаючись щодо обґрунтованості скарги суд виходить з того, що відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частини першої статті 9 КПК України на керівника органу досудового розслідування покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке затверджено наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, передбачено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. (п.п. 2 п. 1 Розділу 2 Положення)
Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Суд враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_3 , вважає, що відомості, які зазначені у заяві не містять в собі даних, що можуть вказувати на конкретні ознаки складу кримінального правопорушення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що при безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушуються гарантії недоторканості суддів та їх незалежності у виконанні професійних обов'язків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України.
Конституційним Судом України в своєму рішенні у справі №2-рп/2011 від 11.03.2011 було акцентовано, що оцінка вчинених суддею процесуальних дій може здійснюватися тільки судами апеляційної чи касаційної інстанції.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року схвалені основні принципи незалежності судових органів, згідно яких судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин. Не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя, і судові рішення, винесені суддями, не підлягають перегляду. Цей принцип не перешкоджає здійснюваному відповідно до закону судовому перегляду чи пом'якшенню вироків, винесених судовими органами.
Відповідно до рішення Європейського суд з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року, одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким рішенням суду.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Ознайомившись із скаргою та доданими до неї документами, суд вважає, що заява ОСОБА_3 не є заявою про вчинення злочину, оскільки вона носить узагальнений характер, викладений в формі необґрунтованих та невмотивованих припущень заявника, які ґрунтуються на його безпідставних власних міркуваннях та не містять в собі наведених ознак об'єктивної сторони діяння, а сам по собі факт прийняття судового рішення, з якими не погоджується сторона, не може слугувати підставою для внесення даних до ЄРДР.
Отже, з поданої заяви ОСОБА_3 та з її змісту не вбачається зазначення обставин та фактів, які б свідчили про вчинення конкретного кримінального правопорушення.
Як зазначено вище підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою/повідомленням про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_3 , суд вважає, що заява-скарга, яка надійшла до Вінницької обласної прокуратури не є заявою або повідомленням про вчинення злочину.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, 25, 26, 214, 216, 303-307, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві ОСОБА_3 від 02.08.2022- відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: