Справа № 149/1741/22
Провадження №1-кс/149/387/22
10.08.2022 м. Хмільник
Слідчий суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю сектераря ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 29.12.2021 про закриття кримінального провадження № 12021025210000174,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернулася до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області зі скаргою на постанову дізнавача СД Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 29.12.2021 про закриття кримінального провадження № 12021025210000174. Скарга обґрунтована тим, що дізнавач не здійснив усіх необхідних слідчих дій, неповно, не всебічно та необ'єктивно з'ясував обставини кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України, а також не повідомив ОСОБА_4 про прийняте рішення, не надіслав копії постанови. Приймаючи до уваги наведені обставини адвокат ОСОБА_3 просить скасувати постанову дізнавача від 29.12.2021.
Адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, адвокат подала клопотання про розгляд скарги за їхньої відсутності.
Дізнавач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, однак надав матеріали кримінального провадження № 12021025210000174.
Суд, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 12021025210000174, дійшов наступного висновку.
Згідно із ч. 2 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
В скарзі зазначено, що підставою для оскарження постанови є те, що дізнавач необ'єктивно, неповно, невсебічно з'ясував обставини справи, не провів усіх необхідних дій, а лише формально поставився до дослідження доказів.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідає вимогам визначеним у ст. 110 КПК України, а висновок дізнавача про закриття кримінального провадження ґрунтується на належних та допустимих доказах, зібраних під час досудового розслідування кримінального правопорушення. Так, у даному провадженні дізнавачем вживалися заходи для встановлення очевидців події, проведено допит потерпілої ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 призначено та проведено судово-медичну експертизу № 66 від 15.11.2021, здобуто інші докази, які в сукупності проаналізовано та на основі яких дізнавач дійшов обгнутованого висновку про закриття провадження у справі. В оскаржуваній постанові проаланізовано обставини повідомлені ОСОБА_4 , а також обставини виклику нею працівників поліції, її поведінку при спілкуванні з поліцейськими (був відчутний запах алкоголю з порожнини рота, поводила себе агресивно, говорила на підвищених тонах, не могла повідомити причину виклику працівників поліції), факт притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик спеціальних служб), показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які спростовують твердження ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_8 наніс їй удар, а ОСОБА_7 допомагав їй піднятися з підлоги після падіння, висновок експерта СМЕ № 66 від 15.11.2021, згідно з яким під час проведення експертизи ОСОБА_4 повідомила вже про два удари рукою по голові ззаду, які їй наніс мин ОСОБА_9 , хоча проведеним обстеженням не встановлено тілесних ушкоджень в області задньої частини голови, а інші легкі тілесні ушкодження отримані від дії твердого тупого предмета чи від дії об такий.
Окрім цього, ще однією з підстав для скасування постанови зазначено - не повідомлення потерпілої про прийняте рішення, не направлення їй копії постанови. В матеріалах кримінального провадження № 12021025210000174 наявний супровідний про направлення копії постанови потерпілій 29.12.2021, однак відсутні докази її отримання, однак це не позбавило потерпілу права на оскарження цього рішення, а також не тягне за собою скасування прийнятого постанови лише на цій підставі, а дає право потерпілій оскаржити дії чи бездіяльність дізнавача відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 110, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову дізнавача СД Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 29.12.2021 про закриття кримінального провадження № 12021025210000174, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10