Справа № 627/83/21
Провадження № 1-кп/639/119/22
11 серпня 2022 року м. Харків
Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисника - адвоката ОСОБА_10 ,
представника ТОВ «ДОБРО ДІЙ АВД» - адвоката ОСОБА_11 ,
представника потерпілого юридичної особи СБ України в Харківській області - ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальні акти по об'єднаним кримінальним провадженням №12018220460002148 від 10.09.2018 року та №12020220490000575 від 07.02.2020 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 345, ст. 348 КК України,
ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 345, ч. 2 ст. 345, ст. 348 КК України,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 345 КК України,
ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,
Під час судового засідання прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перебуваючи на свободі обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, у зв'язку із чим менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не зможуть забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти зазначеним ризикам.
Прокурор ОСОБА_6 та представник СБ України в Харківській області ОСОБА_12 підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Захисник ОСОБА_10 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив відмовити у його задоволенні, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 з часу звільнення його із -під варти по теперішній час сумлінно виконує покладені на нього процесуальні обов'язки, своєчасно з'являється до суду для здійснення судового розгляду, відомості про порушення обвинуваченим покладених на нього обов'язків відсутні. Останній за місцем проживання негативних характеристик немає, займається волонтерською діяльністю, має офіційне джерело доходу, у зв'язку із чим відсутні будь-які ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_11 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 підтримали думку захисника ОСОБА_10 .
Колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи в частині заявлених клопотань, приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 345, ч.2 ст. 345, ст. 348 КК України, останній з яких є особливо тяжким злочином у сфері злочинів проти авторитету органів державної влади, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічним позбавлення волі.
При вирішенні клопотання прокурора для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, вважаючи необхідним обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилався на обґрунтованість пред'явленого обвинувачення та на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які мали місце на досудовому слідстві та під час судового розгляду.
Однак, колегія суддів вважає, що не можна повністю погодитись з таким твердженням прокурора з огляду на наступне.
В судовому засіданні прокурором на підтвердження ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду було зазначено, що один із злочинів, який інкримінується ОСОБА_7 , згідно вимог ч.6 ст.12 КК України є особливо тяжким у сфері злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян. ОСОБА_7 обвинувачується у посяганні на життя працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків. Таким чином, вказані обставини можуть спонукати останнього до переховування від органу досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає міру покарання, пов'язану виключно з позбавленням волі строком від 9 до 15 років або довічним позбавленням волі.
Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятком абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Наявність небезпеки переховування повинно бути оцінено з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть підтвердити існування небезпеки втечі. (Рішення ЄСПЛ у справі «Ігнатов проти України» від 15.12.2016 року).
Ризик переховування обвинуваченого не може бути встановлений лише на підставі можливої міри покарання. Оцінка такого ризику має проводитися із посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику або вказати, що вони маловірогідні і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик переховування від слідства та суду може оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бикчевич проти Молдови, Панченко проти Росії)
Судовим розглядом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, офіційне джерело доходу, матір похилого віку на утриманні. Крім того, ОСОБА_7 з часу звільнення його із під варти по теперішній час сумлінно виконує покладені на нього процесуальні обов'язки, своєчасно з'являється до суду для здійснення судового розгляду, відомості про порушення обвинуваченим покладених на нього обов'язків відсутні, що в свою чергу спростовує доводи прокурора щодо можливості останнього переховуватись від суду.
Крім того, прокурором не доведено існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, з огляду на особу ОСОБА_7 , а саме обвинувачений раніше не судимий, за місцем проживання негативних характеристик немає, займається волонтерською діяльністю, має офіційне джерело доходу. За час судового розгляду, після зміни обвинуваченому запобіжного заходу, останній майже пів року перебував на свободі, однак прокурором не надано жодних доказів про те, що ОСОБА_7 своєю поведінкою вчиняв дії, які б могли свідчити про те, що обвинувачений перешкоджатиме кримінальному провадженню певним чином або може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, колегія суддів погоджується з прокурором щодо наявності ризику незаконного впливу ОСОБА_7 на потерпілих, свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки згідно встановленого порядку дослідження доказів ще не був здійснений допит всіх потерпілих, свідків та обвинувачених у судовому засіданні, що не виключає можливості ОСОБА_7 їх схилити до зміни раніше наданих показів. Крім того, факт можливого впливу на потерпілих з боку обвинуваченого додатково підтверджуються тим, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020220000000728 за ч.1 ст. 14, ст. 348 КК України за заявою потерпілого ОСОБА_15 , в тому числі за фактом погроз насильством та знищенням майна на адресу потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з боку обвинуваченого ОСОБА_7 , що мали місце 11.02.2021 року перед початком судового засідання у приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова.
Таким чином, в судовому засіданні прокурор, обмежившись загальними формулюваннями, не надав суду переконливих доказів наявності ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, доводи клопотання в цій частині носять характер припущення.
Оцінюючи в сукупності обставини, які визначені ст.178 КПК України, судом також враховується: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, в тому числі, особливо тяжкого кримінального правопорушення; 2) вік та стан здоров'я обвинуваченого, який тяжких захворювань чи інвалідності не має; 3) дані про особу ОСОБА_7 , його репутацію та поведінку, які зазначені вище, що в свою чергу спростовує доводи прокурора щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого та свідчить про можливість застосування відносно нього іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_7 певний період часу взагалі знаходився без запобіжного заходу, однак своїм обов'язком явки до суду не нехтував.
Крім того, судова колегія наголошує, що сама по собі тяжкість пред'явленого обвинувачення не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Більше того, встановлення заборони спілкуватися зі свідками, потерпілими та іншими обвинуваченими з метою упередження ризику незаконного впливу може мати місце і при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином, у судовому засіданні прокурор, на думку колегії суддів, не обґрунтував неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 , більш м'яких запобіжних заходів з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, щодо даних про його особу в сукупності, наявністю на теперішній час ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам зазначеним у клопотанні), суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті.
Таким чином, зважаючи на правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», відповідно до якої при розгляді клопотанні про обрання або ж продовження строку тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, характер і обставини інкримінованих обвинуваченому діянь та наявність встановленого у судовому засіданні ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 цього Кодексу, відсутності у прокурора належних доказів на підтвердження ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , приймаючи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_7 , колегія суддів не погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і вважає доцільним обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, та з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Також, в судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про оголошення у розшук обвинуваченого ОСОБА_13 та надання дозволу на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на неодноразову неявку обвинуваченого до суду без поважних причин.
Крім цього, прокурором заявлено клопотання про виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_13 та зупинення судового провадження до розшуку обвинуваченого.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, які не заперечували проти задоволення клопотання прокурора, дослідивши матеріали справи в частині заявленого клопотання, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 2 ст. 189 КПК України, клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу розглядається судом негайно після одержання цього клопотання.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 189 КПК України, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
Судовим розглядом встановлено, що на адресу фактичного місця проживання обвинуваченого ОСОБА_13 надсилалися повістки про виклик до суду, однак у судове засідання, що були призначені на 28.06.2022 року о 12:00 год., 27.07.2022 року о 11:00 год. та 11.08.2022 року о 12:00 год. останній не з'явився.
Крім того, ухвалою суду від 10.03.2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_13 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання із покладенням обов'язку повідомляти суд про зміну свого місця проживання, однак обвинувачений порушив вищевказаний обов'язок та не повідомив суд про своє змінене місце проживання.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 27.07.2022 року було надано доручення співробітникам СУ ГУНП в Харківській області на виконання слідчих (розшукових) дій зі встановлення місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_13 та здійснення його приводу у наступне судове засідання.
Однак зазначена ухвала суду не виконана, у зв'язку із відсутністю обвинуваченого ОСОБА_13 за місцем проживання.
На виконання вищевказаної ухвали до суду надійшов рапорт о/у ВКП ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 з якого вбачається, що з метою встановлення місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_13 , було перевірено адресу останнього місця проживання: АДРЕСА_1 . В ході перевірки, двері вказаної квартири ніхто не відчинив.
За допомогою АІС «Аркан» було встановлено, що 13.03.2022 року рухаючись на автомобілі «Ніссан», модель - невідома, д.н.з. НОМЕР_1 , гр. ОСОБА_13 перетнув державний кордон в пункті перетину «Вилок», ділянка кордону - угорська, при собі мав закордонний паспорт, серія, номер документа: НОМЕР_2 .
На теперішній час встановити місцезнаходження ОСОБА_13 на території України не виявилось можливим.
Колегією суддів враховується, що зазначені прокурором у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_13 , а також є достатні підстави вважати, що обвинувачений переховується від суду, оскільки протягом тривалого часу за викликами у судові засідання не з'являється та поважні причини неявки суду не повідомляє.
З огляду на неможливість розгляду кримінального провадження за відсутності обвинуваченого ОСОБА_13 , з метою дотримання розумних строків розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_13 є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 217, ч. 1 ст. 334 КПК України, у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від суду, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про наявність підстав для виділення матеріалів кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_13 в окреме провадження, а також про необхідність оголошення розшуку обвинуваченого.
До розшуку обвинуваченого ОСОБА_13 судове провадження по виділеним матеріалам кримінального провадження необхідно зупинити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 176-178, 179, 188-191, 194, 217, 331, 334, 335, 369-372, 376, 392 КПК України, судова колегія,-
У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - відмовити.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього строком на 2 місяці наступні обов'язки:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-не виїжджати за межі м. Харкова без дозволу суду;
-здати на зберігання відповідному державному органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (за наявності);
- утриматися від спілкування з іншими обвинуваченими, потерпілими та свідками обвинувачення по даному кримінальному провадженню відповідно до Реєстру матеріалів досудового розслідування.
Строк дії покладених обов'язків до 11 жовтня 2022 року (включно).
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , з метою його приводу до Жовтневого районного суду м. Харкова для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Оголосити розшук обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до статті 191 КПК України затримана на підставі ухвали суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Службова особа, яка на підставі ухвали суду затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали.
Ухвала суду в частині надання дозволу на затримання обвинуваченого втрачає законну силу через 6 (шість) місяців із дати її постановлення, тобто з 11 лютого 2023 року.
Копію ухвали направити до ГУНП в Харківській області - для виконання.
Зобов'язати орган, на який покладено обов'язок виконання ухвали, повідомляти суд щомісячно про здійснені заходи з виконання розшуку.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального керівника - прокурора по вказаним об'єднаним кримінальним провадженням.
Про факт затримання обвинуваченого ОСОБА_13 негайно повідомити Харківську обласну прокуратуру за адресою: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 4 та Жовтневий районний суд м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 45.
Виділити в окреме провадження матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_13 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 345, ст. 348 КК України.
Зупинити судове провадження по матеріалам кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_13 , які виділено в окреме провадження - до розшуку обвинуваченого.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3