Справа №: 398/1762/22
провадження №: 2/398/1344/22
Іменем України
10 серпня 2022 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Молонової Ю.В.,
при секретарі Борозні Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, -
22.06.2022 позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом.
В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивачки ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності колишнього ВАТ «Шарівське» на території Шарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, розміром 6,47 умовних кадастрових гектарів, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія РН №402417 від 10.04.2001. Спадкоємцем даного спадкового майна є позивачка. Спадщину після смерті тітки позивачка прийняла шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління та володіння майном є ощадна книжка на ім'я померлої, яка знаходиться у володінні позивачки по теперішній час. У грудні 2021 року позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте отримала лист-роз'яснення про відмову у вчинені нотаріальної дії у зв'язку з тим, що нею не було надано правовстановлюючого документу - сертифікату на право на земельну частку (пай). Враховуючи те, що у неї відсутній правовстановлюючий документ - сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №402417 від 10.04.2017, який був загублений в процесі переоформлення спадкової справи, вона вимушена звернутися до суду. Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) в землях, які перебували в колективній власності колишнього ВАТ «Шарівське» на території Шарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, розміром 6,47 умовних кадастрових гектарів, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія РН №402417, виготовленого та виданого Олександрійською райдержадміністрацією 10 квітня 2001 року, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою судді від 27.06.2022 по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, копія якої була направлена сторонам та відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 19.07.2022 року підготовче провадження по цивільній справі закрито, справа призначена до судового розгляду.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явилися. До суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити.
Представник відповідача Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечують.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 13).
Заповітом від 18.02.2002 ОСОБА_3 на випадок своєї смерті все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_1 (а.с. 19).
Інформаційним листом №943/02-31 від 14.12.2021 завідуюча Олександрійської районної державної нотаріальної контори повідомила позивача про неможливість вчинення нотаріальної дії у зв'язку з відсутність правовстановлюючого документу, що є доказом про належність майна спадкодавцеві, а саме сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с. 14).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №336 від 06.07.2020 на території Шарівської сільської ради за гр. ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) числиться земельна ділянка (пай) № НОМЕР_2 площею 6,18 га (а.с. 15).
За інформацією Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.12.2021 №9/290-21 на ім'я ОСОБА_3 зареєстрований сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 6,47 в умовних кадастрових гектарах серії РН №402417, виданий Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 10.04.2001 (а.с. 18).
У випуску №50 від 15.12.2021 газети «Сільський вісник Олександрійщини» розміщено оголошення про визнання недійсним втраченого сертифікату на право на земельну частку (пай) площею 6,47 в умовних кадастрових гектарах серії РН №402417, виданого 10.04.2001 на території Шарівської сільської ради (а.с.17).
Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 69503249 від 19.07.2022, з якої вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заведена (а.с. 37).
Спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася у жовтні 2002 року, тобто під час дії Цивільного кодексу УРСР 1963 року (далі - ЦК Української РСР), а тому положення саме цього Кодексу підлягають застосуванню при вирішенні питання про спадкування спірного майна.
Відповідно до статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ст. 534 УК УРСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1983 року № 4, якщо позивач вступив в управління та володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно.
Згідно з пунктом 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14 червня 1994 року № 18/5, яка була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 липня 1994 року за № 152/361, та була чинна до 03 березня 2004 року, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто таким, які фактично вступили в управління або володіння спадковим майном чи подали заяву в державну нотаріальну контору про прийняття спадщини (стаття 549 ЦК УРСР). Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу або квитанції про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном.
Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім'я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.
Зазначене кореспондується з пунктами 3.3, 3.4 розділу 1 Методичних рекомендацій щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя від 29 січня 2009 року, якими визначено, що ЦК УРСР 1963 року передбачав фактичне прийняття спадщини. Відповідно до статті 549 ЦК УРСР спадщина вважалася прийнятою, якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном.
Спадщину після смерті тітки позивачка прийняла в строки, встановлені чинним на той час законодавством, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, зокрема, вона забрала собі на зберігання та володіє ощадною книжкою Ощадного банку України, видану на ім'я ОСОБА_3 , копія якою позивачем долучено до матеріалів справи (а.с. 20).
Відповідно до ст.ст. 560, 561 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.
З аналізу вказаних норм права вбачається, що отримання свідоцтва про право на спадщину було правом, а не обов'язком спадкоємця. Зважаючи на це, прийнявши спадщину, до нотаріальної контори для її оформлення позивачка не зверталася.
Таким чином, позивачка після смерті тітки вступила у володіння належними спадкодавцеві документами, зокрема ощадною книжкою, виданою на ім'я ОСОБА_3 , а також прийняла на зберігання сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №402417, проте вказаний документ був нею втрачений, у зв'язку з чим вона позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права.
Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 березня 2021 року, ухваленої у справі № 585/2993/17 (провадження № 61-14279св20) якщо спадкоємець розпорядився особистими речами та утримує у себе ощадну книжку, належну померлому, обґрунтованим є висновок, що спадкоємець у встановлений законом шестимісячний строк вступив у володіння спадковим майном спадкодавця, що є підставою для задоволення позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини після смерті спадкодавця.
Зважаючи на викладене та враховуючи обставини та докази, на які посилається позивачка, які в своїй сукупності дають всі підстави стверджувати, що остання прийняла спадщину після смерті тітки у встановленому законом порядку.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на спадкове майно за позивачем у порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця.
В судовому засіданні було встановлено, що за життя ОСОБА_3 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН №402417, виданий Олександрійською райдержадміністрацією Кіровоградської області та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) членів ВАТ «Шарівське» Шарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.
Після того, як позивачка прийняла на зберігання вищевказаний сертифікат, за невідомих обставин він був втрачений.
Наразі отримати його дублікат неможливо, оскільки відповідно до чинного на той час законодавства, сертифікат на право на земельну частку (пай) видався лише в одному примірнику, який передавався його власнику.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України, статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.
Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачем, як спадкоємцем за заповітом, права власності на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну частку (пай) членів ВАТ «Шарівське» Шарівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, площею 6,47 в умовних кадастрових гектарах, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН №402417 від 10.04.2001, виданого Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 10.04.2001.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.В. Молонова