Справа № 364/371/22
Провадження № 1-кп/364/54/22
11.08.2022 року Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022116160000071 від 29.06.2022 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Поліське Київської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який на утриманні має малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 19 червня 2022 (більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалось можливим), перебуваючи у с. Завадівка Білоцерківського району Київської області поблизу автодороги Р-17 сполученням Біла Церква- Гуменне помітив рослини дикорослої коноплі. В цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, для особистого вживання. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, ОСОБА_4 , порушуючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, зірвав стебла росилини коноплі, яка є канабісом, що відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів та переніс за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим незаконно придбав та почав зберігати особливо небезпечних наркотичний засіб, обіг якого заборонений. Продовжуючи свій злочинний умисел, розуміючи, що дана речовина є наркотичним засобом та караність своїх дій, ОСОБА_4 вподальшому подрібнив частину висушеного листя коноплі, тим самим виготовивши особливо небезпечний наркотичний засіб, залишивши його у домоволодінні з метою власного вживання.
Під час огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 працівниками поліції № 4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області виявлено та вилучено канабіс у вигляді сухої речовини рослинного походження.
Згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів речовина, надана на експертизу, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 33,51 грама.
Згідно таблиці № 1 невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 року № 188, розмір канабісу до 500 грамів є невеликим розміром, у зв'язку з чим, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст. 309 КК України, тобто як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що в судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеженні волі строком на 1 рік. Також прокурор просив урахувати, що на його думку існують обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення та наявність у обвинуваченого на утриманні дитини та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
У судовому засіданні обвинувачений свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, визнав у повному обсязі, визнав обставини його вчинення: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку, пояснивши, що не оспорює їх у суді, при цьому його позиція є добровільною, щиро розкаявся у вчиненому.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, тому враховуючи, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і в суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку. Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювались.
Тому суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, стосуються речових доказів та процесуальних витрат, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, а саме незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту.
При обранні міри покарання згідно ст. 65 КК України обвинуваченому суд враховує наступні обставини:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, віднесене кримінальним законом до кримінальних проступків;
- особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину, у побуті характеризується задовільно, не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд під час судового розгляду не встановив.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд при призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, відсутність у обвинуваченого сталого матеріального доходу, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні малолітню доньку, є таким, що раніше не судимий, доходить висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у межах санкції частини 1 статті 309 КК України та статті 61 КК України у виді обмеження волі.
Також суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, а тому останнього необхідно звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та працевлаштуватись.
Запобіжний захід не обирався.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.
Питання речових доказів вирішити у порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів у сумі 1132, 68 грн слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100,124,349, 368, 370, 373-374, 394-395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік та покласти на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України: -періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; -повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та працевлаштуватись.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у сумі 1132 (одна тисяча сто тридцять дві) гривень 68 копійки.
Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Володарського районного суду Київської області від 01.07.2022, на тимчасово вилучені речі під час проведення 24.04.2022 огляду місця події, а саме: суху подрібнену речовину рослинного походження, яку поміщено до спецпакету № SUD 1031886 та стебла з листям речовини рослинного походження, які поміщено до спецпакету № 7285288 - скасувати.
Речовий доказ: паперовий пакет № 5878945 з канабісом загальною масою 33,51 г., що перебувають у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області- знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після проголошення вручити обвинуваченому, прокурору у порядку визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1