Справа № 357/6779/22
2-з/357/111/22
Категорія
"11" серпня 2022 р. суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя, -
09.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, про забезпечення позову, одночасно з пред'явленням позову, в якій просить заборонити вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки загальною прощею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Фурсівська сільська рада, кадастровий номер: 3220488300:05:004:0232 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 31424932204) та щодо земельної ділянки загальною прощею 0,0840 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Фурсівська сільська рада, кадастровий номер:3220488300:05:004:0470 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна:2060447532204).
Заяву обґрунтовує тим, що ним подано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву, де відповідачем є ОСОБА_2 , про поділ спільного сумісного майна подружжя, предметом якого є матеріально-правова вимога про поділ одноповерхового садового будинку з прибудованим навісом для автомобілів за адресою: АДРЕСА_1 та об'єкта незавершеного будівництва - садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками - колишнім подружжям ОСОБА_3 . Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом його інтересів та виключення негативних наслідків для нього, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь - яких труднощів при виконанні рішення у випадку задоволення позову. Оскільки власником земельних ділянок, а саме: земельної ділянки загальною прощею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Фурсівська сільська рада, кадастровий номер: 3220488300:05:004:0232 та земельної ділянки загальною прощею 0,0840 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Фурсівська сільська рада, кадастровий номер: 3220488300:05:004:0470, на яких розташовані об'єкти спільної сумісної власності - спірні садові будинки, є ОСОБА_2 , і в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на неї зареєстровано право власності на вказані земельні ділянки, у відповідача є всі можливості для розпоряджання ними та вчинення дій щодо відчуження (продажу) даних земельних ділянок з розташованими на них об'єктами нерухомості, право власності на які не оформлено, на користь третіх осіб. Тому, вважає необхідним забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо земельних ділянок до вирішення судом справи по суті позовних вимог та ухвалення відповідного рішення. Підстави та обставини для застосування зустрічного забезпечення, передбачені ст. 154 ЦПК України, відсутні.
При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд виходить з наступного.
Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Пункт 2 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії.
Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів доданих до заяви, предметом позову, який просить забезпечити заявник, є визнання об'єктами права спільної сумісної власності подружжя одноповерхового садового будинку з прибудованим навісом для автомобілів за адресою: АДРЕСА_1 та об'єкта незавершеного будівництва - садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та визнання за позивачем права власності на 1/2 частину одноповерхового садового будинку з прибудованим навісом для автомобілів заадресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частину об'єкта незавершеного будівництва - садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи предмет позову та його ціну 1 520 400 грн. заявник просить забезпечити позов, шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо земельної ділянки загальною прощею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Фурсівська сільська рада, кадастровий номер: 3220488300:05:004:0232 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 31424932204) та щодо земельної ділянки загальною прощею 0,0840 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, Фурсівська сільська рада, кадастровий номер: 3220488300:05:004:0470 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2060447532204), власником яких є ОСОБА_2 та на яких знаходяться вищезазначені об'єкти нерухомого майна.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Під забезпеченням позову слід розуміти обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволенню вимог позивача (заявника), вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Так, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має також врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Згідно з правовою позицією Верховного суду, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 21.11.2018 року у справі №752/6255/18 та постанові Верховного суду України від 13.01.2020 року у справі №922/2163/17, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однак, заявником не обґрунтовано необхідність застосування забезпечення позову, адже не надано до суду доказів наявності обставин, з якими пов'язується застосування певних заходів; не зазначено обставин, які підтверджують те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; не додано докази потрібні для забезпечення позову щодо реєстрації права власності на спірні об'єкти права спільної сумісної власності подружжя (одноповерхового садового будинку з прибудованим навісом для автомобілів за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частину об'єкта незавершеного будівництва - садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ), які є предметом спору; не додано доказів щодо намірів відповідача розпорядитися вищезазначеними об'єктами та земельними ділянками.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення за необґрунтованістю, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Керуючись ст. 149-153, 259, 260, 353 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , про забезпечення позову, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала складена 11.08.2022.
СуддяО. В. Бондаренко