Справа № 347/1942/20
Провадження № 1-кп/347/34/22
"11" серпня 2022 р. Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів Івано-Франківської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, не маючого утриманців, раніше не судимого, не депутата, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України,
ОСОБА_4 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, здійснене групою осіб.
Так, близько 09:30 години 17.09.2019 року ОСОБА_8 , перебуваючи неподалік природнього струмка в АДРЕСА_1 , помітив сусідку ОСОБА_6 , яка в той час здійснювала забір води із вказаного струмка. Після цього ОСОБА_8 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, на грунті тривалих неприязних відносин, виражаючись нецензурною лайкою почав ображати ОСОБА_6 , підбіг до останньої та з метою спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень наніс їй один удар в ділянку голови предметом, схожим на дерев'яну палицю, після чого наніс ОСОБА_6 декілька ударів ногами та руками в різні ділянки тіла. В цей час, батько ОСОБА_8 - ОСОБА_4 , помітивши що ОСОБА_8 наносить удари ОСОБА_6 , без попередньої змови між собою, приєднався до ОСОБА_8 , та діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, на грунті тривалих неприязних відносин, також наніс ОСОБА_6 декілька ударів ногами та руками в різні ділянки тіла. Під час застосування насильства зі сторони ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 вдалось вирватись та остання втекла до господарства за місцем свого проживання.
В результаті умисного нанесення ударів ОСОБА_6 були спричинені тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синця лобної ділянки голови, садна лобної ділянки голови та підборіддя. Згідно висновку судово-медичної експертизи від 20.12.2019 виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, інші тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином своїми умисними діями, які виразились у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я,ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.2 ст.125 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, не визнав, пояснив, що між ним та потерпілою існують тривалі неприязні відносини і 17.09.2019 року він був за місцем свого проживання. Неодноразово висловлював в судових засіданнях свою неприязнь до потерпілої ОСОБА_6 та відсутність жалю щодо події, не заперечуючи та не спростовуючи доводи сторони обвинувачення та покази потерпілої і свідка, проявляючи при цьому зухвалу поведінку у судовому процесі.
Потерпіла ОСОБА_6 , допитана в судовому засіданні, пояснила, що 17.09.1019 вона поралася по господарству та пішла до струмка по воду, коли ОСОБА_8 , висловлюючись нецензурною лайкою в її адресу, почав рухатись в її сторону та, наблизившись до неї - наніс удар по голові, від чого вона впала на землю (грунтову поверхню) та продовжив нанесення їй тілесних ушкоджень руками і ногами по різних ділянках тіла. В цей час до ОСОБА_8 підбіг ОСОБА_4 , який почав також наносити їй тілесні ушкодження палкою, руками і ногами по різним частинам тіла (голова, груди, тулуб). Вона почала гучно кричати, на що відреагували собаки та почали гавкати. Це почула її мати ОСОБА_9 , яка в цей час перебувала в хаті, вийшла на вулицю і, побачивши як ОСОБА_10 били ОСОБА_6 - почала галасувати, внаслідок чого ОСОБА_10 відволіклися та їй вдалося від них втекти до свого житлового будинку. При цьому Копчуки її наздоганяли та кидали у неї каміння. Внаслідок дій ОСОБА_8 та ОСОБА_4 вона отримала струс головного мозку та інші тілесні ушкодження, від наслідків яких вона продовжує лікування та у неї постійно болить голова. Аналогічні конфлікти між нею та ОСОБА_10 виникали раніше, але вона із заявою про вчинення кримінального правопорушення не зверталася. ОСОБА_4 також конфліктує із іншими мешканцями села, проявляє неадекватну агресивну поведінку. Вона того ж дня звернулась до Косівської ЦРЛ за медичною допомогою. Просить суд суворого покарання для ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 17.09.2019 року близько 09:30 години її донька ОСОБА_6 пішла по поду до потічка, а вона поралася на кухні. Почула, що на вулиці почали гавкати пси і вийшла з хати та почула як її донька кричить, тому підійшла ближче на голос доньки і побачила, що біля потічка її б'ють ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ногами в боки по тулубу і кулаками в область голови. В цей час вона почала галасувати і Копчуки на неї відволіклися та ОСОБА_6 вдалося від них втекти, а Копчуки її наздоганяли і кидалися в неї камінням, ОСОБА_4 був із дерев'яною палицею в руках. Це була не перша конфліктна ситуація із ОСОБА_10 . У ОСОБА_6 , коли та повернулась додому після конфлікту, була побита голова та були скарги на біль та запаморочення.
Вина у скоєнні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується іншими здобутими під час досудового розслідування доказами:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.09.2019 року від ОСОБА_6 про спричинення їй ОСОБА_4 та ОСОБА_8 тілесних ушкоджень;
- протоколом огляду місця події від 27.09.2019 року із фото таблицею, де зафіксовано місце нанесення тілесних ушкоджень потерпілій;
- протокол проведення слідчого експерименту від 16.01.2020 року за участі потерпілої ОСОБА_6 із фото таблицею, який підтверджує обставини, викладені у обвинувальному акті;
- висновок експерта №191 від 20.12.2019 року, яким підтверджується факт отримання ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, частина з яких спричинила короткочасний розлад здоров'я, які утворились від ударної, ударно-ковзної дії тупих твердих предметів, якими можуть бути кулаки рук або інші тупі предмети, могли утворитись до моменту звернення за медичною допомогою та не могли утворитися при падінні на площині та ударах до тупих предметів;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.01.2020 року біля господарства ОСОБА_6 за участі ОСОБА_9 із фототаблицею до нього, який підтверджує обставини, викладені у обвинувальному акті та кореспондується із показами ОСОБА_9 в судовому засіданні та іншими доказами.
Оцінюючи здобуті в кримінальному провадженні та безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази суд вважає, що вищевикладені докази встановлюють факти, які мають значення для кримінального провадження та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.
Зазначені докази не викликають сумнівів у своїй достовірності, в своїй сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними між собою.
Вищенаведені докази суд визнає належними та допустимими, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, мають значення для кримінального провадження та отримані у порядку, встановленому КПК України.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши обставини, підтверджені доказами, що досліджені у процесі судового розгляду і оцінені судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною, а його дії кваліфікує за ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, вчинене групою осіб.
Як характеризуючі особу обвинуваченого ОСОБА_4 судом досліджені наступні письмові докази:
- довідку Яворівської сільської ради № 37 від 17.01.2020 року відносно ОСОБА_4 , згідно якої останній депутатом не обирався;
- характеристику з місця проживання №183 від 25.10.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_4 народився та проживає в с.Яворів, не працевлаштований, проживає в господарстві разом з сином, характеризується негативно, конфліктує із сином, односельчанами і сусідами, скарги на нього до сільської ради надходять регулярно;
- довідку про судимість №49-25112019/26012, відповідно до якої ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності раніше не притягався;
- довідки Косівської ЦРЛ від 27.11.2019 року №450 та №929, згідно з якими ОСОБА_4 не перебуває на обліку у наркологічному та психоневрологічному кабінеті Косівської рай поліклініки;
- довідку про склад сім'ї №740 від 25.10.2019 року Яворівської сільської ради та акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї № 177 від 25.10.2019 року, згідно яких ОСОБА_4 зареєстрований та проживає разом із сином ОСОБА_8 в с.Яворів, уч.Безулька ІІ.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є проступком.
Обставин, які пом'якшують/обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
При цьому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та його причину і наслідки, думку потерпілої, яка бажає обвинуваченому суворої кари, особу обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, утриманців не має, не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не працевлаштований, його майновий стан, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе при призначенні йому покарання у межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді громадських робіт. Саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, але разом з тим - буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів. За цих же обставин суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання більш м'якого, ніж передбачено законом.
Процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні немає, заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались, цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді двохсот сорока годин громадських робіт.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду кримінального провадження апеляційним судом.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити сторонам.
Суддя: ОСОБА_1