Справа № 274/3798/22 Провадження № 1-кс/0274/939/22
іменем України
10.08.2022 м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , подане в рамках кримінального провадження №12022060480000501 від 05.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, про арешт майна
І. Суть клопотання
Слідча звернулася до суду з указаним клопотанням, у якому просить накласти арешт із забороною користування та розпорядження на зазначене в клопотанні майно а саме: підковдру синього кольору у білі зірочки зі слідами речовини бурого кольору, яка належить ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідча вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 05.08.2022 приблизно о 2 год. ОСОБА_6 перебуваючи за місцем свого проживання, що адресою: АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, який направлений на заподіяння смерті іншій особі, умисно кулаками наніс декілька ударів по голові та тулубу його дружині ОСОБА_5 , в результаті яких остання впала на землю.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій особи, ОСОБА_6 взявши до рук сокиру, підійшов до ОСОБА_5 , яка лежала на землі, наніс численні удари по голові, тулубу та кінцівках останньої.
В результаті злочинних дій ОСОБА_6 спричинив потерпілій ОСОБА_5 рубані забиті рани голови волосяної ділянки обличчя, околоорбітальні гематоми, ЗЧМТ, струс головного мозку, забій лівого плеча, закритий перелом лівої лопатки, тупа травма живота, рубані рани куприка, ссадна нижніх кінцівок.
Однак, ОСОБА_7 свій злочинний намір не зміг довести до кінця з обставин, які не залежали від його волі, так як побачив значну кількість крові навколо ОСОБА_5 .
Своїми умисними діями, які виразилися у незакінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.
Під час огляду місця події в приміщенні КНП РЦЛ «Ружинської селищної ради» у відділенні анастазіології та інтенсивноїтерапії палата №1 було виявлено та вилучено наступне майно: підковдру синього кольору у білі зірочки зі слідами речовини бурого кольору.
Відповідно до вимог ст. ст. 167-168 КПК України вилучене вказане вище майно являється тимчасово вилученим.
Враховуючи вищевикладене, існують достатні підстави вважати, що вищевказане майно є речовими доказами злочину, з метою забезпечення належного їх зберігання, призначення судових експертиз, а також проведення ряду інших слідчих дій, слідча просить задовольнити клопотання.
ІІ. Процедура та позиція учасників справи
В судове засідання учасники провадження не зв'явилися. Слідча просила розглянути клопотання за її відсутності, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Власник майна не повідомлявся про розгляд клопотання слідчого, згідно ч.2 ст.172 КПК України.
На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка та висновки
Встановлено, що СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060480000501 від 05.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК.
Судом досліджено матеріали, долучені до клопотання: витяг з ЄРДР сформований станом на 08.08.2022, копію протоколу огляду місця події від 05.08.2022, копію протоколу допиту потерпілого від 05.08.2022, копію постанови про визнання речових доказів від 06.08.2022.
Проаналізувавши клопотання про арешт майна та додатки до нього, суд приходить до висновку, що слідчим у даній справі доведена необхідність накладення арешту у виді тимчасового позбавлення прав на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном з метою забезпечення його збереження як речових доказів у даному кримінальному провадженні, з метою запобігання їх можливої передачі, відчуження, або знищення, та потреби досудового розслідування виправдовують застосування арешту на це майно.
Вказана форма арешту майна не є надмірно обтяжливою для його власника - є розумною та співмірною обставинам можливого кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.
Суттєвих шкідливих наслідків застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження для особи, якої він стосується, не вбачається.
Спосіб, у який здійснюється забезпечення кримінального провадження, відповідає завданням кримінального провадження, враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, є розумним і співрозмірним.
З огляду на викладене, беручи до уваги обставини кримінального провадження, мету та підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, є безпосереднім об'єктом кримінально-протиправних дій, існують достатні підстави вважати, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому існує потреба в забезпеченні їх збереження, тобто підтверджені підстави, передбачені ст.ст. 170, 171, 173 КПК України, для задоволення клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-173,175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: на підковдру синього кольору у білі зірочки зі слідами речовини бурого кольору, яка належить ОСОБА_5 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором, оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала про арешт майна може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА