Справа № 215/2740/22
1-кс/215/314/22
11 серпня 2022 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2
прокурора Криворізької північної окружної прокуратури - ОСОБА_3
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 3 Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041760000281 від 22.06.2022 за ч. 4 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, українця,з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх/неповнолітніх/дітей, не працюючого, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,останній раз:
-30.01.2018 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за ч.2 ст. 185 КК України, до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарання з вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 20.06.2017, до відбуття покарання призначено 5 років позбавлення волі. 02.10.2020 звільнений з місць позбавлення волі (Софіївської виправної колонії (№45) Дніпропетровської області) за закінченням відбуття покарання,
11.08.2022 в провадження слідчого судді надійшло вище вказане клопотання, в якому слідчий вказує, що ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив і повторно вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин.
Так, 09.06.2022 о 23 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , прийшов до кіоску «Делікат» ФОП « ОСОБА_7 », що за адресою: АДРЕСА_2 , що зовні був зачинений ролетом.
В цей час та місці у ОСОБА_4 виник прямий умисел на проникнення до кіоску «Делікат» ФОП « ОСОБА_7 » та таємне викрадення будь-якого майна з даного кіоску, в період дії воєнного стану, який було запроваджено Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 після повномасштабного військового вторгнення російської федерації.
З метою реалізації свого раптово виниклого зазначеного вище прямого умислу направленого на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням до іншого приміщення, вчиненого повторно, ОСОБА_4 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою фізичної сили, підняв ролет у кіоску «Делікат» ФОП « ОСОБА_7 », що за адресою: АДРЕСА_2 .
Після чого, ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого зазначеного вище прямого умислу, діючи з корисливих мотивів, таємно, повторно, в період дії воєнного стану, скориставшись відсутністю свідків та очевидців, проникнув рукою через вікно до вищевказаного кіоску, взяв з полиці майно, що належить ОСОБА_7 , а саме: чотири електронні сигарети марки «VAAL» зі смаком Milk banana, з кількістю затяжок 1500, загальна вартість яких згідно з судово-товарознавчою експертизою № СЕ-19/104-22/19249-ТВ від 12.07.2022 складає 1240,00 гривень та утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1240 гривень.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
10.08.2022 року відповідно до вимог ст. 278 КПК України ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, вважав його обґрунтованим та просив задовольнити, застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під ватою, оскільки існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вказує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, тому усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання, передбаченого санкцією інкримінованої статті і бажаючи його уникнути, а також відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, постійні скарги на останнього за місцем мешкання, та враховуючи активність проведення бойових дій на території України, наявний очевидний ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду на території, яка не підконтрольна Українській владі. Крім того вказує, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих і свідків, оскільки на теперішній час досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії з метою встановлення обставин подій, у зв'язку з чим є необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , та не допущення настання ризиків, передбачених п.3, п.4 ч.1 ст.177 КПК України, що може мати прояв на поведінку свідків та заявника з боку останнього. Також ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначений ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів проти власності, вважає що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорював обґрунтованість підозри, заперечував проти заявленого клопотання, вказував на те, що він не переховувався від органів досудового розслідування , має постійне місце мешкання та просить застосувати більш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання, оскільки ризики на які посилається прокурор відсутні.
Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши протоколи огляду місця події, протоколи допиту свідків , висновки експерта, протокол допиту потерпілого, приходить до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Прокурором доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 провадиться досудове розслідування, і йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Також, висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку передбаченому КПК України.
Підозрюваного в порядку ст.208 КПК України затримано не було.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого кримінального правопорушення, що йому інкримінується, та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Також має враховуватися й позиція Європейського суду з прав людини. Зокрема, варто звернути увагу на п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема в п. 80 рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Також п.1 ч.1 ст.178 КПК України зобов'язує оцінити вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя має встановити наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, а також те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатньо для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так при розгляді даного клопотання суд враховує особу обвинуваченого, який ніде не працює, має постійне місце мешкання та реєстрації, раніше судимий, не одружений, та враховує наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, суд також враховує вимоги ст.183 КПК України, згідно яких , тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та вважає, що запобігти вказаним ризиками можливо шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Керуючись ст. ст.176-178, 181, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив:
В задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 09 жовтня 2022 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки :
- прибувати до слідчого, прокурора або до суду залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою;
- не залишати в період часу з 20.00 год. до 07.00 год. квартиру АДРЕСА_1 ;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця проживання з адреси: АДРЕСА_1 на іншу адресу.
З метою перевірки та контролю за поведінкою підозрюваного, покласти на ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області обов'язки щодо проведення перевірок за місцем мешкання останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: