Справа № 184/784/22
Провадження № 1-кп/0182/855/2022
Іменем України
11.08.2022 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії підготовчого провадження в режимі відеоконференції в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12022041360000027 від 14.01.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Орджонікідзе, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_3 ,
захисника (в режимі відеоконференції) - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_6
1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.
2.Прокурором ОСОБА_4 заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК продовжують існувати, а саме: ризик переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення аналогічне тому, у якому обвинувачується, оскільки останній обвинувачується у скоєнні злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 10 років, є особою раніше судимою за корисливі злочини, в суді наявне інше кримінальне провадження відносно обвинуваченого, він не має міцних соціальних зв'язків, не має постійного доходу для існування, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за адресою місця реєстрації та проживання його батьків, зауваживши на тому, що батьки похилого віку та потребують допомоги, також послався на близькість бойових дій. Крім того, просив визначити мінімальний розмір застави.
4.Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання підзахисного, оскільки вважає зазначені прокурором ризики необґрунтованими та недоведеними, тому що обвинувачений дійсно має батьків похилого віку та вони зможуть забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
5.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечила та підтримала раніше заявлене клопотання, зауваживши, що досудовим розслідуванням було встановлено, що обвинувачений мав напружені відносини з батьками.
6.Потерпілий ОСОБА_6 підтримав клопотання прокурора, заперечивши проти задоволення клопотання сторони захисту.
7.Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до суду не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
8.Потерпілий ОСОБА_11 , представник потерпілого ОСОБА_12 в судове засідання не з'явились будучи належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили.
9.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до наступних висновків.
10.Згідно з вимогами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
11.В судовому засіданні встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався до 12 серпня 2022 року включно без визначення розміру застави.
12.Судом приймається до уваги практика Європейського суду з захисту прав людини про те, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
13.Під час розгляду заявленого прокурором клопотання стороною захисту не спростовується питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та наданий до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, суд вважає, що наявна підозра у вчиненні обвинуваченим вказаних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
14.Крім того, суд враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, вік та стан здоров'я обвинуваченого, його соціальні зв'язки, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, стадію судового розгляду, репутацію обвинуваченого та наявність інших кримінальних проваджень в суді. Тому, перевіривши поєднання ймовірності та наслідків настання несприятливих подій, встановлених при застосуванні та продовжені запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого, приходить до висновку про те, що і на даний час ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається прокурор та були встановлені судом раніше, продовжують існувати, є реальними та не зменшились.
15.Судом також враховується і та обставина, що під час розгляду заявленого клопотання стороною захисту не надано жодного належного доказу, який свідчив би про необхідність зміни вже обраного запобіжного заходу, а обставини на які посилається сторона захисту не підтверджені відповідними доказами (відсутні будь-які відомості про думку власників житла (батьків), щодо перебування обвинуваченого за даною адресою під час домашнього арешту) та в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
16.Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 , зможе ухилитися від суду та не виконувати процесуальні обов'язки, тому підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
17.На підставі викладеного суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.
18.Крім того, враховуючи практику ЄСПЛ, суд, продовжуючи дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе, як альтернативний запобіжний захід, визначити обвинуваченому розмір застави відповідно до положень ч.5 ст.182 КПК України, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України.
19.Враховуючи всі обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , особу обвинуваченого, суд вважає доцільним обрати йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб із покладенням відповідних обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 314-316, 371, 372, 395 КПК України, суд
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
2.В задоволенні клопотання сторони захисту - відмовити.
3.Продовжити щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 07 жовтня 2022 року включно, із можливістю внесення застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) 00 коп.
4.У разі внесення застави в розмірі визначеному ухвалою суду, ОСОБА_3 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на нього покладаються наступні обов'язки:
-прибувати до суду у визначений час;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
5.Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
6.Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі нез'явлення за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення про причини своєї неявки або порушення нею обов'язків, покладених цією ухвалою, застава звертається в дохід держави.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1