Справа № 182/1827/22
Провадження № 1-кс/0182/853/2022
09.08.2022 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2022 № 12022041340000476 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , працює директором ТОВ «С-КАЙЛАС», із освітою середньо-спеціальною, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судимості не має,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_9 ,
9 серпня 2022 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2022 № 12022041340000476 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2022 № 12022041340000476 за ознаками кримінальних правопорушень /злочинів/, передбачених ст. 348, ч. 1 ст. 263 КК України.
Органом досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, без передбаченого законом дозволу, регламентованого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ), придбав та переносив по м. Покров, бойовий припас, а саме згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/104-22/18091-ВТХ від 11.07.2022, пусковий пристрій з реактивною протитанковою гранатою кумулятивної дії РПГ-22 «Нетто», котрий переносив з собою по м. Покров Дніпропетровської області, до моменту вчинення ним замаху на вбивство працівника правоохоронного органу, тобто до 04:07 год. 07.05.2022.
07.05.2022 приблизно о 04:07 год. ОСОБА_5 , використовуючи пусковий пристрій з реактивною протитанковою гранатою кумулятивної дії РПГ-22 «Нетто», умисно з метою замаху на вбивство працівника правоохоронного органу - начальника ВП № 2 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , начальника СКП відділення поліції № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 та начальника СВ ВП № 2 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 здійснив постріл в адміністративну будівлю ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область м. Покров вул. Григорія Тикви, 2, тобто вчинив замах на вбивство працівника правоохоронного органу. Після вчинення злочину ОСОБА_5 залишив пусковий пристрій реактивної протитанкової гранати кумулятивної дії РТП-22 «Нетто» на місці вчинення злочину.
07.05.2022 в період часу з 05:40 год. до 11:25 год., працівниками Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області в ході огляду місця події з південної сторони адміністративної будівлі ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область м. Покров вул. Григорія Тикви, 2 виявлено та вилучено пусковий пристрій реактивної протитанкової гранати кумулятивної дії РТП-22 «Нетто».
У відповідності до наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 226 о/с від 14.06.2021 ОСОБА_10 був призначений на посаду начальника відділення поліції № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. З даного періоду ОСОБА_10 , разом з начальником СВ відділення поліції № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_13 , котра призначена на посаду у відповідності до наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 102 о/с від 22.02.2021, та начальником СКП відділення поліції № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 , котрий призначений на посаду з 28.04.2021 згідно наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 179 о/с від 26.04.2021, які відповідно до своїх функціональних обов'язків, з метою охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку, або припинення їх порушення у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію», Кримінального кодексу України та Кримінально процесуального кодексу України, а також у відповідності до своїх функціональних обов'язків, здійснювали документування та проводили профілактичні заходи, направлені на припинення злочинних дій ОСОБА_5 .
Внаслідок вище вказаних дій працівників поліції у ОСОБА_5 виник злочинний намір, направлений на умисне вбивство ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , які перебувають на службі в органах внутрішніх справ та згідно Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та являються діючим працівниками правоохоронного органу.
Так, 05.07.2022 через групу в месенджері «Ватцап», де перебували всі працівники ВП № 2 Нікопольського РУП в тому числі і начальник дізнання ОСОБА_15 , яка перебуває у близьких стосунках з ОСОБА_5 , було опубліковано графік чергування на 06.07.2022, у відповідності до якого відповідальною особою призначено начальника відділу поліції № 2 Нікопольського РУП ОСОБА_10 , а в групі швидкого реагування перебував начальник СКП відділення поліції № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 , начальника СВ відділення поліції № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_14 до графіку чергувань на 06.07.2022 не було включено. Таким чином, ОСОБА_5 достовірно знав, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . В нічний час перебуватимуть у приміщенні ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров вул. Григорія Тикви, 2.
07.05.2022 приблизно о 04:00 год. ОСОБА_5 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне вбивство ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , які перебувають на службі в органах внутрішніх справ та згідно Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», являються діючими працівниками правоохоронного органу, взявши із собою боєприпас, а саме: реактивну протитанкову гранату кумулятивної дії РПГ-22 «Нетто», прийшов до південної сторони адміністративної будівлі відділу поліції № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область м. Покров вул. Григорія Тикви, 2. Достовірно знаючи, що у відповідності до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, та відповідно до Закону України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, а також у відповідності до своїх функціональних обов'язків та графіку чергування ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , в нічний час повинні були перебувати у приміщенні кабінету №318 відділу поліції № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область м. Покров вул. Григорія Тикви, 2, оскільки дана кімната з початку введення військового стану на території України спеціально створена для кімнати відпочинку керівного складу ВП № 2 Нікопольського РУП. З метою умисного вбивства діючих працівників поліції, котрі перебували на своїх робочих місцях, згідно своїх функціональних обов'язків, а саме ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , ОСОБА_5 умисно привів у дію бойовий припас - реактивну протитанкову гранату кумулятивної дії РПГ-22 «Нетто», таким чином здійснив постріл в місце розташування кабінету № 318 ВП № 2 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області.
Однак, його злочинний умисел, направлений на умисне вбивство діючих працівників поліції, котрі перебували на своїх робочих місцях, згідно своїх гункціональних обов'язків, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , не було доведено до кінця через причини, котрі від нього не залежали так, як граната влучила в стінку між другим та третім поверхом, та від даних дій ОСОБА_11 згідно довідки № 718 від 09.05.2022 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, контузії головного мозку, акубаротравми праворуч, цефалогічного синдрому, антено-вегетативного синдрому. ОСОБА_10 покинув даний кабінет незадовго до даних подій, з метою здійснити перевірку несення служби нарядами відділу поліції № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, котрі перебували на чергуванні, а начальник СВ ВП № 2 Нікопольського РУП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 не перебувала у приміщенні ВП № 2 через те, що не була включена до графіку чергувань. Проте, окрім ОСОБА_11 у момент пострілу в кімнаті ВП № 2 Нікопольського РУП відпочивав також поліцейський з обліку та збереження речових доказів і озброєння логістики ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 , який внаслідок умисних дій ОСОБА_5 отримав згідно довідки № 718 від 09.05.2022 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, контузії головного мозку, акубаротравми зліва, цефалогічного синдрому, антено-вегетативного синдрому, осколкового поранення лівого ока.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України - носіння та придбання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу. Також дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 348 КК України - замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
09.08.2022 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень /злочинів/ передбачених ст. 348, ч. 1 ст. 263 КК України.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив умисні, тяжкий та особливо тяжкий злочин, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі до 15-ти років або довічне позбавлення волі, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання, що може спонукати його переховуватись від слідства та суду; може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни ними показів. Є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків. Інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам, оскільки, особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт не зможуть запобігти ризику переховування від слідства та/або суду, незаконного впливу на свідків. У його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. З урахуванням викладеного, слідчий просить обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень /злочинів/, передбачених ст. 348 та ч. 1 ст. 263 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти клопотання слідчого про застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував. Пояснив, що в момент вчинення злочину він з під'їзду, де мешкає, не виходив, на підтвердження чого має відповідний відеозапис. Вказаного злочину він не вчиняв. Раніше у 2019 р. його вже безпідставно підозрювали у підпалі автомобіля працівників поліції, але він цього не робив, тому підозру йому не оголошували. Вважає, що внаслідок цього до нього сталося упереджене відношення зі сторони працівників Покровського відділення поліції, які неодноразово проводили у нього обшуки. Оскільки він злочин, у вчиненні якого його підозрюють, не вчиняв, тому він заперечує проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Але, якщо це необхідно в інтересах слідства, то він згоден перебувати під домашнім арештом. Впливати на свідків, потерпілих, які є працівниками поліції він не збирається. Стосовно доводів клопотання зазначає, що він має грошові кошти, у нього є дружина, її батьки, є заощадження і родичі, які можуть його утримувати. Змиви він працівникам поліції не надавав, надав лише відбитки пальців. Підпис у протоколі отримання зразків не його. Його дружина на даний час перебуває у Польщі. Його батьки померли, але є батьки його дружини, з якими він постійно спілкується. На підприємстві він працює один, однак підприємство не закрито. У провадженні суду стосовно нього перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню його за ч. 1, ч. 2 ст. 263 КК України. У вказаній справі вину не визнає, бо йому пістолет підкинули працівники поліції, про що відповідний доказ. За умови застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту зобов'язується не порушувати його умови і буде з'являтися за викликом до слідчого, прокурора, суду. Переховуватися від слідства та суду наміру не має.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_9 проти клопотання слідчого заперечувала. Просила відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з не обґрунтованістю та можливістю застосувати до її підзахисного більш м'яких запобіжних заходів. 07.05.2022 її підзахисний до неї телефонував, говорив, що його допитують. Вона прийшла до відділення поліції, але її не допустили до підозрюваного. Вона знаходилася там протягом 2-х годин, але її так і не допустили до ОСОБА_5 . Вона навіть була змушена телефонувати на гарячу лінію з приводу вказаного. Стосовно ОСОБА_5 , то до нього ставлення працівників поліції є неадекватним. У нього було проведено декілька обшуків, вона було присутнього під час проведення вказаних обшуків, нічого в ході проведення обшуків виявлено не було. Стосовно подій 2019 року, то ОСОБА_5 явно підкинули пістолет та наркотики, про що є запис скритою камерою. У її підзахисного встановлено велику кількість камер в квартири, так як у нього постійно проводяться обшуки. Вказані записи він надав співробітникам поліції. Сумнівним вважає і висновок експертиз. Закревський пояснив, що змиви у нього не відбиралися. Свідки, потерпілі працівники поліції, а відповідно вплив на них не можливий. Окрім того з моменту події пройшло вже 3 місяці, і нічого не сталося. Сьогодні проводилися у ОСОБА_5 обшуки, знайшли у нього 30 тис. вдома. Він довів законність походження вказаних грошових коштів. Батьки її підзахисного померли, але у м. Покров мешкають батьки його дружини, про яких він піклується, постійно їх відвідує. Також у нього є знайомі, друзі, куми. Її підзахисний завжди з'являвся до суду м. Орджонікідзе. Не переховувався і ні на кого не вчиняв тиск. Доказів того, що її підзахисний може переховуватись від слідства немає. Тримання під вартою, це занадто суворий вид запобіжного заходу. Сама тяжкість майбутнього покарання не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. ОСОБА_5 має постійне місце проживання, має місці соціальні зв'язки - одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей. Тому, оскільки прокурором не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам, просить застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на нічний час.
Оцінка та висновки слідчого судді
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я;
4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію;
7) майновий стан;
8) наявність судимостей;
9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ст. 348 та ч. 1 ст. 263 КК України, внесені до ЄРДР 07.05.2022 № 12022041340000476.
9 серпня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні замаху на вбивство працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, а саме у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ст. 348 КК України та про підозру у носінні та придбанні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, а саме у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 348 КК України та тяжкого злочину передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: протоколом огляду місця події; повідомленням адміністрації КП «ЦМЛ ПМР ДО» про стан здоров'я потерпілих; протоколами допиту потерпілих; протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерплого; висновками проведених молекулярно-генетичних експертиз; протоколом огляду предмета; протоколами допиту свідків.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень /злочинів/.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; та ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ст. 348 КК України, одне з яких є особливо тяжким кримінальним правопорушенням і санкцією за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9-ти до 15-ти років або довічне позбавлення волі (ст. 348 КК України), то суворість можливого вироку та тяжкість ймовірного покарання, особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Що стосується наявності ризику незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), то вказаний ризик також існує, так як підозрюваному відомо їх місце роботи, крім того, як зазначила прокурор, по справі допитувалися також свідки - сусіди підозрюваного, копії протоколів допиту яких не надавалися слідчому судді в обґрунтування клопотання. Слідчий суддя звертає увагу на ту обставину, що статус працівника поліції не захищає особу від незаконного впливу на нього сторонніх осіб.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показів, так як з ними знайомий. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Щодо можливості застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що інкриміновані ОСОБА_5 злочини належить до категорії тяжких та особливо тяжких, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15-ти років або довічне позбавлення волі; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даних кримінальних правопорушень; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також те, що ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, однак на розгляді в суді перебуває ще інше кримінальне провадження по обвинуваченню останнього у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 2 ст. 263 КК України; працює, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей (дружина і діти на даний час перебувають за кордоном), що на переконання слідчого судді дає певну характеристику особі підозрюваного. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам.
Так, особисте зобов'язання не зможе перешкодити можливості переховування підозрюваного та його незаконного впливу на потерпілого та свідків.
Жодних звернень щодо передачі ОСОБА_5 на поруки не надходило.
Домашній арешт щодо ОСОБА_5 застосувати недоцільно.
Отже з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень /злочинів/, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Зазначений висновок узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під вартою, тому суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства (наприклад, рішення «Ілійков проти Болгарії», «Москаленко проти України» та інш.).
Зважаючи на відомі обставини кримінального провадження, на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.
Посилання захисника на недоведеність існування ризиків, на переконання слідчого судді є неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються доказами у провадженні, а тяжкість інкримінованих підозрюваному злочинів, та покарання, яке йому загрожує, дає підстави вважати, що саме запобіжний захід, пов'язаний з ізоляцією від суспільства в цьому випадку зможе попередити встановлені ризики.
Що стосується посилання захисника на допущені стороною обвинувачення процесуальні порушення під час складання процесуальних документів та проведення слідчих дій у цьому провадженні, то ці обставини не свідчать про неможливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Між цим, слідчий суддя зазначає, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Т.я. підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, що поєднаний з насильством, згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави йому не визначається.
Керуючись ст. 176-178, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2022 № 12022041340000476 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів та строку досудового розслідування, тобто ухвала діє до 20-20 год. 6 жовтня 2022 р.
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту оголошення ухвали, тобто з 20-20 год. 09.08.2022.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1