Справа № 212/9657/19
2/212/2806/22
10 серпня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-
встановив:
У листопаді 2019 року позивач АТ “Криворізька теплоцентраль” звернулось до суду з позовом до відповідача. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою проживання відповідача: АДРЕСА_1 , яка не здійснює оплату за отриману теплову енергію, у зв'язку із чим виникла заборгованість за період з жовня 2013 року по жовтень 2019 року у розмірі 3111189 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. А також, у зв'язку із невиконанням відповідача обов'язків щодо сплати заборгованості позивач просить також стягнути з останньої суму інфляційних витрат у розмірі 8138,37 грн., 3% річних у розмірі 2170,02 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн.
Ухвалою суду від 02 грудня 2019 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 червня 2020 року позовні вимоги АТ “Криворізька теплоцентраль” задоволені.
Ухвалою суду від 14 липня 2022 року за заявою відповідача заочне рішення від 10 червня 2020 року скасовано та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення).
Відповідач не скористалась правом надання відзиву на позовну заяву, у заяві про перегляд заочного рішення вказала, що позовні вимоги не визнає, оскільки між сторонами не виникало договірних відносин, позивачем не надано доказів надання в повному обсязі та відповідної якості житлово-комунальних послуг, зокрема до будинку АДРЕСА_2 . Квартира за вказаною адресою є неприватизованою, згідно довідки, що надана позивачем за вказаною адресою, крім відповідача, зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також мають нести відповідальність по оплаті житлово-комунальних послуг солідарно з відповідачем. При цьому, відповідач є інвалідом ІІ групи, що є підставою для звільнення її від сплати судового збору. Крім того, позов подано до суду у листопаді 2019 року, а позовні вимоги охоплюють період з жовтня 2013 року по жовтень 2019 року, тобто поза межами строку позовної давності.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль” по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст. 67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.
Відповідно до приписів норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року, - між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання теплової енергії.
Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року ).
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що відповідач з 09.10.19992 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на обслуговуванні у Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль”, на який відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на послуги централізованого опалення.
Відповідач має виконувати свої зобов'язання з оплати наданих послуг з централізованого опалення у термін, який передбачений пунктом 18 Правил. Проте відповідач, як споживач послуг теплопостачання не здійснювала своєчасно та в повному обсязі оплату за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
Наявність реєстрації місця проживання у квартирі інших осіб, про яких вказувала відповідач, не може бути підставою для відмови у прозові, оскільки позивач самостійно на власний розсуд користується своїм право на визначання відповідача, клопотань про залучення співвідповідачів представником позивача не подавалось. При цьому, відповідач не позбавлений права на стягнення в регресному порядку відповідної частини сплаченої ним заборгованості з інших осіб, що користуються послугами опалення у квартирі.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з жовтеня 2013 року по жовтень 2019 року, який перевірений судом, по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_1 , розмір заборгованості за послуги централізованого опалення складає 31111,69 (а.с.5-6).
Вирішуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Нормами ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність, відповідно до частини першої статті 260 ЦК України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього кодексу.
Аналіз зазначених норм цивільного права визначає, що за щомісячними платежами перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу.
Перевіривши наведені позивачем розрахунки, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши суму заборгованості в межах трирічного строку позовної давності до моменту звернення позивача до суду із даним позовом, тобто за період з 01 листопада 2016 року по 31 жовтня 2019 року, що складає 24004,64 грн.
Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.
За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Беручи до уваги вищевикладене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).
Таким чином суд вважає за необхідно також стягнути з відповідача в межах строку позовної давності також нараховану суму індексу інфляції у розмірі 2424,87 грн. та 3 % річних у розмірі 1182,75 грн.
Частина 1статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 згідно довідки до акту огляду МСЕК № 625636 є інвалідом ІІ групи (а.с.44).
За правилами п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
На підставі викладеного, судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1280,63 грн., виходячи з розрахунку (27612,75 грн.*1921 грн./41420,27 грн.) слід компенсувати за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 264, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83,141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Криворізька теплоцентраль” суму заборгованості по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з листопада 2016 року по жовтень 2019 року у розмірі 24004 гривні 64 копійки, суму індексу інфляції у розмірі 2424 гривні 87 копійок, 3 % річних у розмірі 1182 гривні 75 копійок, а всього 27612 (двадцять сім тисяч шістсот дванадцять) гривень 26 копійок.
Судові витрати у розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень 63 копійки компенсувати за рахунок держави.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство “Криворізька теплоцентраль”, код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд. 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 11.08.2022 року.
Суддя : М.Д. Власенко