Справа № 161/7267/22
Провадження № 2-а/161/194/22
10 серпня 2022 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого - судді Кирилюк В.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення моральної шкоди,
08 червня 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а також відсутність у відповідача доказів, що підтверджують вчинення позивачем цього правопорушення.
Також посилається на ряд процесуальних недоліків в оскаржуваній постанові.
Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 06 жовтня 2021 року серія 1АВ №02857431, а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.
У письмовому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.
Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на вищевикладене, а також відсутність від сторін клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, суд здійснює розгляд у порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 06 жовтня 2021 року поліцейським Департаменту патрульної поліції Шевляковою Ксенією Валеріївною винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання / перебування (місцезнаходження юридичних особи) на території України серії 1АВ №02857431, в якій зафіксовано, що автомобіль Renault Laguna, НОМЕР_1 , 06 жовтня 2021 року о 16 год. 15 хв. на автодорозі Н22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», 95 км. + 200 м., перевищив встановленні обмеження швидкості руху транспортних засобів на 25 км/год, чим порушив п.12.9 «б» ПДР. У зв'язку з цим, на підставі ст.14-2 КУпАП, власника транспортного засобу - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Копію вищенаведеної постанови відповідач направив позивачу за адресою місця проживання, але вона повернулася з повідомленням про невручення поштового відправлення за закінченням строку зберігання.
З матеріалів справи слідує, що копію вказаної постанови позивач отримав в органі ДВС лише 01 червня 2022 року. Оскільки будь-яких доказів протилежного суду не надано, суд вважає, що десятиденний строк звернення до суду, який передбачений ч.2 ст.286 КАС України та для рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, обчислюється саме з моменту вручення такого рішення (постанови), не був пропущений позивачем.
Надаючи правову оцінку спірній постанові, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідач, Департамент патрульної поліції, підтверджуючи правомірність свого рішення про притягнення позивача до відповідальності, повинен був надати суду всі наявні у нього докази, що свідчать про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Переглянувши надані відповідачем відомості про автоматичну фіксацію транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, яке зафіксоване технічним засобом Каскад, 059-1120, свідоцтво про повірку технічного засобу №UA.TR.001 22 099-21 дійсне до 14 липня 2022 року, суд дійшов висновку, що автомобіль позивача дійсно 06 жовтня 2021 року о 16 год. 15 хв. на автодорозі Н22 «Устилуг-Луцьк-Рівне», 95 км. + 200 м., перевищив встановленні обмеження швидкості руху транспортних засобів на 25 км/год, чим порушив п.12.9 «б» ПДР. У зв'язку з цим, на підставі ст.14-2 КУпАП, ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу, обгрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, яка передбачена ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що всупереч положенням ст.283 КУпАП оскаржувана постанова не містить відомості про посаду та спеціальне звання особи, яка її винесла, оскільки в постанові зазначена посада такої особи «поліцейський», а зазначення спеціального звання ст.283 КУпАП не вимагає.
Також суд вважає надуманим доводи позивача про те, що місце вчинення правопорушення є «незрозумілим для нього», оскільки в оскаржуваному рішенні чітко зазначено місце вчинення правопорушення, зокрема назву відповідної автодороги, кілометраж та метраж. Незнання, чи не бажання позивача знати який саме населений пункт знаходиться на відповідному відрізку дороги, не свідчить про протиправність оскаржуваного рішення.
Щодо посилань позивача на відсутність у спірній постанові роз'яснення сплати штрафу та відповідної відривної квитанції суд зазначає, що з примірника постанови, який надсилався позивачу поштою, слідує, що така квитанція, разом із зазначенням строку сплати штрафу та його пільгового розміру, передбаченого ст.300-1 КУпАП, була додана до постанови.
Відсутність у спірній постанові зазначення порядку її оскарження не впливає на правомірність останньої, оскільки позивач скористався своїм правом на звернення до суду, а отже його право на захист було забезпечено.
Доводи позивача про невірне зазначення дати набрання постановою законної сили є надуманими, оскільки така дата зазначена вірно, у повній відповідності до ч.2 ст.291 КУпАП після повернення поштового відправлення з позначкою про невручення. Копія відповідного конверта з позначкою наявна в матеріалах справи.
Посилання позивача на відсутність в оскаржуваній постанові графи «строк пред'явлення постанови до виконання» спростовується змістом цієї постанови, де відповідна графа наявна і у ній зазначено 06 грудня 2021 року.
Щодо доводів позивача, що на місці автоматичної фіксації правопорушення не розміщений знак 5.70 «Фото, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху», суд зазначає, що позивач не надав суду доказів відсутності такого знаку на місці фіксування, а відповідач не зобов'язаний надавати до оскаржуваного рішення докази такого розміщення, як про це зазначає позивач. Крім того позиція позивача в цій частині суперечлива, оскільки він одночасно заявляє, що не знає де саме здійснювалася фіксація, оскільки йому не зрозумілі реквізити кілометражу, які зазначені у постанові, а потім, за текстом позову, вказує, що на цьому відрізку дороги такий знак відсутній. Це свідчить про нещирість позиції позивача та намагання ним уникнути встановленої адміністративної відповідальності.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідач належними та допустимим доказами, довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а в ході розгляду справи суд не знайшов істотних процесуальних порушень під час розгляду уповноваженою службовою особою відповідача справи про адміністративне правопорушення, які б свідчили про незаконність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що слід залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Зважаючи на відмову у задоволенні основної вимог - про скасування оскаржуваної постанови, не підлягають до задоволення і похідна вимога про відшкодування моральної шкоди.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, всі судові витрати позивача залишаються за ним.
Керуючись ст.286 КАС України, суд, -
Постанову Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання / перебування (місцезнаходження юридичних особи) на території України серії 1АВ №02857431 від 06 жовтня 2021 року залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 - без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідачем у справі є Департамент патрульної поліції, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Повне судове рішення складено та підписано 10 серпня 2022 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Ф. Кирилюк