Справа № 161/10355/22
Провадження № 3/161/3307/22
11 серпня 2022 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Луцьку Волинської області, громадянки України, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувалася, не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст.ст. 173, 185 КУпАП -
02.08.2022 року на адресу Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 505610 та серії ВАБ № 505611 від 21.07.2022 року, складені відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 185, 173 КУпАП відповідно.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 505611 від 21.07.2022 року, ОСОБА_1 21.07.2022 року о 19:09, в м. Луцьку по пр-ту Соборності, 37-Б, вчинила дрібне хуліганство, а саме: нецензурно лаялася та образливо чіплялася до працівників поліції, чим порушила громадський порядок. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 505610 від 21.07.2022 року, ОСОБА_1 21.07.2022 року о 19:10, в м. Луцьку по пр-ту Соборності, 37-Б, не виконувала неодноразове законне розпорядження (вимогу) працівників поліції про припинення правопорушення, шарпала їх, а також поводила себе нахабно та зухвало. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 185 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від неї на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступних висновків.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У свою чергу, диспозиція ст. 185 КУпАП визначає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
У відповідності із ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ст. ст. 173, 185 КУпАП, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, було надано рапорт полійцейського та постанова у справі про адміністративне правопорушення.
Проте, на переконання суду, візуальне спостереження за неправомірними діями осіб, яке фіксується шляхом написання відповідних рапортів працівниками органу Національної поліції, може бути доказом у справі лише в тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.
Однак, матеріали справи не містять відеофіксації обставин, які мали місце 21.07.2022 року близько 19:09, в м. Луцьку по пр-ту Соборності, 37-Б, за участі ОСОБА_1 .
Відтак, суд не приймає до уваги рапорт поліцейського роти № 2 БУПП у Волинській області ДПП рядового поліції Вавриша Д.В. від 21.07.2022 року, оскільки не вважає його достатнім та достовірним доказом.
У свою чергу, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 095423 від 21.07.2022 року свідчить виключно про наяність в діях ОСОБА_1 складу іншого правопорушення, однак не правопорушень за ст. ст. 173, 185 КУпАП.
Інші докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185 КУпАП в матеріалах справи відсутні.
Виходячи із наведеного, протоколи про адміністративне правопорушення, без надання будь-яких інших доказів, не можуть беззаперечно свідчити про факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованих їй правопорушень, а відтак і взятими до уваги для доведення її вини у вчиненому.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185КУпАП, оскільки органом, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів того, що ОСОБА_1 21.07.2022 року близько 19:10, в м. Луцьку по пр-ту Соборності, 37-Б, вичинила дрібне хуліганство та злісну непокору законній вимозі поліцейського.
На переконання суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вважаю, що у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ст. ст. 173, 185КУпАП.
Керуючисьст. ст. 173, 185, п. 7 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ст. ст. 173, 185 КУпАП в зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська