Справа № 2-19/11
02 серпня 2022 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Бисага Т.Ю.
суддів: Куштана Б.П., Готри Т.Ю.,
за участі секретаря: Кекерчень М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Борисова І.В. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 04 грудня 2019 року, головуючий суддя Куцкір Ю.Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Великобактянської сільської ради Берегівського району, ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Управління Держземагенства у Берегівському районі про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку за нововиявленими обставинами,
ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 02.10.2014 року в цивільній справі № 2-19/11 за позовом ОСОБА_1 до Великобактянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, ОСОБА_2 , третя особа управління Держземагенства у Берегівському району Закарпатської області про визнання недійним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 23.09.2019 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області.
Заява мотивована тим, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 року в адміністративній справі №2а-257/10 постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.03.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У свою чергу, постанова Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.03.2014 року по суті була підставою для ухвалення рішення від 02.10.2014 року.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 04 грудня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 02.10.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Великобактянської сільської ради Берегівського району, ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку за нововиявленими обставинами - задоволено.
Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 02.10.2014 року, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Великобактянської сільської ради Берегівського району, ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку - скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Великобактянської сільської ради Берегівського району, ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Сторони в черговий раз не з'явилися, будучи належним чином повідомленні.
Вказане свідчить про умисне і свідоме небажання брати участь в судовому розгляді справи і затягуванні процесу.
Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які не з'явились до судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 3 ч.2 цієї ж статті передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно ч.ч. 1-3 ст.429 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільно-процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Для визначених п.п. 1-3 ч.2 ст.423 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Судом встановлено, що рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 02.10.2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Великобактянської сільської ради Берегівського району, ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Управління Держземагенства у Берегівському районі про визнання недійсним та скасування державного акту про право власності на земельну ділянку позов задоволено, визнано недійсним і скасовано державний акт на право приватної власності на землю серії ЯД № 533697, виданий Великобактянською сільською радою 20.10.2007 року ОСОБА_2 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 106. Також зобов'язано Управління Держземагенства у Берегівському районі зняти з державної реєстрації державний акт на право приватної власності на землю серії ЯД №533697, виданий Великобактянською сільською радою 20.10.2007 року ОСОБА_2 та земельну ділянку за кадастровим номером 2120483301:00:001:0053 за цим актом. В подальшому рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 02.10.2014 року було предметом перегляду апеляційним судом Закарпатської області, який рішенням від 21.11.2014 року рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 02.10.2014 року в частині зобов'язання Управління Держземагенства у Берегівському районі зняти з державної реєстрації державний акт на право приватної власності на землю скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. У решті рішення суду залишено без змін. Крім того, відповідно до ухвали Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.04.2015 року рішення апеляційного суду Закарпатської області від 21.11.2014 року залишено без змін.
Також встановлено, що ухвалюючи рішення від 02.10.2014 року, суд із вказівкою на ч.3 ст.61 ЦПК України, обґрунтовував своє рішення постановою Берегівського районного суду від 19.03.2014 року, відповідно до якої рішення 7 сесії 4 скликання Великобактянської сільської ради від 24.11.2006 року № 34 «Про надання дозволу на виготовлення нового державного акта ОСОБА_2 згідно зведеного плану землекористування та встановлення меж землекористування наданого МПП «Зеніт» в зв'язку з технічними помилками при виготовленні державного акта на землю № 106» від 14.01.2000 року було скасовано. При цьому в рішенні Берегівського районного суду Закарпатської області від 02.10.2014 року зазначено, що оскільки державний акт на право приватної власності на землю серії ЯД № 533697 від 20.10.2007 року виданий на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке судом скасоване, а вимога про визнання недійсним державного акту є похідною та залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого видано державний акт, тому є підстави для визнання недійсним та скасування державного акту.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2014 року постанова Берегівського районного суду від 19.03.2014 року була залишена в силі. Разом з тим, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 року в адміністративній справі № 2а-257/10 постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.03.2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Отже, обставини, встановлені в ухвалі апеляційного суду Закарпатської області від 14.11.2016 року, де зазначено про те, що рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 02.10.2014 року прийняте на підставі не тільки у зв'язку з наявністю судових рішень, але і на підставі інших доказів, які були самостійною підставою для ухвалення рішення.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, оцінюючи інші докази, які були підставою для ухвалення рішення, суд враховує наступне. Так в рішенні Берегівського районного суду Закарпатської області від 02.10.2014 року зазначається про лист Берегівського районного відділу земельних ресурсів від 19.04.2006 року. Разом з тим, в цьому листі йде мова про державний акт на право приватної власності на землю, який не є предметом спору. Також при ухваленні рішення від 02.10.2014 року суд обґрунтовує його актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 16.04.2008 року. Разом з цим, в акті йде мова тільки про констатацію факту отримання державного акту, який є предметом спору та жодним чином не вказується на його недійсність чи незаконність. Крім того, в акті зазначається про те, що рішення 7 сесії 4 скликання Великобактянської сільської ради від 24.11.2006 року № 34 суперечить вимогам ст. 158-2 ЗК України, хоча таке також не є предметом цього спору.
Слід також зазначити, що висновок про те, що держаний акт на право власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого такий акт видано, міститься також у постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 року (справа № 6-12цс13), від 23.10.2013 року (справа № 6-93цс13) та від 25 червня 2014 року (справа № 6-67 цс14). На таку практику Верховного Суду України звертає увагу також і суд при ухваленні рішення від 02.10.2014 року. До того ж саме із врахування тої обставини, що оскільки рішення 7 сесії 4 скликання Великобактянської сільської ради від 24.11.2006 року № 34, на підставі якого був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії ЯД № 533697 від 20.10.2007 року, було скасовано, як апеляційний суд Закарпатської області в ухвалі від 21.11.2014 року, так і Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 08.04.2015 року, прийшли до висновку про правомірність вирішення цього спору.
Суд з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив докази, яким дав правильну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Борисова І.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 04 грудня 2019 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 10 серпня 2022 року.
Головуючий
Судді