Ухвала
09 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 306/657/21
провадження № 61-5293св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Державне агентство лісових ресурсів України, Державне підприємство «Свалявське лісове господарство»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2022 рокуу складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Собослоя Г. Г., Бисаги Т. Ю.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного агентства лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство), Державного підприємства «Свалявське лісове господарство» (далі - ДП «Свалявське лісове господарство») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 17 березня 2021 року із соціальної мережі «Фейсбук» довідався про наказ голови Держлісагентства за № 122-к від 16 березня 2021 року про його звільнення у перший день виходу на роботу з посади директора ДП «Свалявське лісове господарство» за одноразове грубе порушення трудових обов'язків на підставі пункту 1 статті 41 КЗпП України.
Стверджував, що цей наказ був прийнятий на виконання пункту 2 наказу Держлісагенства за № 6 від 13 січня 2021 «Про результати перевірки державного підприємства «Свалявське лісове господарство». Водночас у спірному наказі про його звільнення з посади не зазначено обставин, за яких було вчинено разове порушення, у чому полягає його грубість та яку шкоду завдано. До того ж, вирішуючи питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, відповідач не встановив: чи був насправді факт порушення ним трудової дисципліни; в якій формі вини проявилося таке порушення; причини, з яких настав дисциплінарний проступок; причинно-наслідковий зв'язок між його діями та настанням негативних наслідків.
Звертав увагу на те, що згідно з наказом від 18 грудня 2020 року за № 402 відповідною комісією було проведено перевірку окремих питань ведення лісового господарства та фінансово-господарської діяльності ДП «Свалявське лісове господарство» за період діяльності з 01 січня 2019 року по 21 грудня 2020 року, за результатами якої головою Держлісагентства видано наказ № 6 від 13 січня 2021 року, яким, зокрема, зобов'язано завідувачку сектору з персоналу за виявлені під час перевірки недоліки та порушення підготувати наказ про його звільнення.
Однак правових підстав для проведення у грудні 2020 року перевірки у державному підприємстві не було, а відтак її результати не мають жодного правового значення.
Також обставини, які зазначені в мотивувальній частині наказу Держлісагентства за № 6 від 13 січня 2021 року, не відповідають дійсності та не підтверджуються документально. Так, у цьому наказі зазначено, що: вибірковою перевіркою установлено про незаконне списання у Свалявському та Березниківському лісництвах за 2019 рік дизельного палива на ремонт трелювального волока у кількості 24,7 тисяч літрів на суму 456,7 тис. грн, зокрема через відсутність первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували фактичне виконання робіт; констатовано факти систематичного порушення термінів виплати заробітної плати і наявної заборгованості з її виплати працівникам, яка станом на 01 листопада 2020 року становила 2 614,4 тис. грн.
Наголошував, що в акті перевірки окремих питань ведення лісового господарства та фінансово-господарської діяльності державного підприємства Свалявське лісове господарство Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства від 29 грудня 2020 року жодних посилань на вказані вище у наказі порушення немає, а тому цей наказ Держлісагентства за № 6 від 13 січня 2021 року не відповідає фактичним обставинам, які викладені в акті перевірки, та підставам, на основі яких він був виданий.
Окрім того, на час прийняття спірного наказу він перебував на лікарняному, а відтак у контексті частини третьої статті 40, частини другої статті 41 КЗпП України це унеможливлювало його звільнення з роботи 16 березня 2021 року.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним і скасувати наказ Держлісагентства за № 122-к від 16 березня 2021 року про його звільнення з посади, поновити його на посаді директора ДП «Свалявське лісове господарство», стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області
від 30 серпня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнано незаконним та скасовано наказ Державного агентства лісових ресурсів України № 122-к від 16 березня 2021 року «Про звільнення з посади».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Свалявське лісове господарство».
Стягнуто з ДП «Свалявське лісове господарство» на користь ОСОБА_1 33 125,91 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2021 року допущено негайне виконання рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 30 серпня
2021 року у справі № 306/657/21 в частині поновлення на роботі
ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Свалявське лісове господарство» та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , місцевий суд виходив із того, що Держлісагентством не доведено правових підстав для видання оспорюваного наказу про звільнення, тобто одноразового грубого порушення позивачем своїх трудових обов'язків.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку Державним агентством лісових ресурсів України та ДП «Свалявське лісове господарство».
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2022 року рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 30 серпня
2021 року і додаткове рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірний наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи відповідає вимогам трудового законодавства і підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.
ОСОБА_1 , як директор ДП «Свалявське лісове господарство», усупереч своїх обов'язків, визначених статутом, контактом, не забезпечив належне збереження закріпленого за цим підприємством державного майна.
Разом із тим, апеляційним судом вказано про те, що ОСОБА_1 пропущено строк на звернення до суду з цим позовом, однак суд дійшов висновку за необхідне відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 не внаслідок пропуску ним строку на звернення до суду, а через не порушення роботодавцем його трудових прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2022 ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2022 року та залишити в силі рішення місцевого суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом повно і всебічно не з'ясовано обставини справи.
Судові рішення у справі було ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 1 статті 41 КЗпП України), викладених у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 296/576/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 205/6984/16-ц, від 01 лютого 2018 року у справі № 661/1171/16-ц та від 15 квітня 2019 року у справі № 461/605/18.
Провадження у суді касаційної інстанції
23 червня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2022 року.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із частиною п'ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України, Державного підприємства «Свалявське лісове господарство» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 06 червня 2022 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Сердюк
С. Ю. Мартєв
І. М. Фаловська