Справа № 761/12969/22
Провадження № 3/761/4636/2022
01 серпня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В., розглянувши матеріали які надійшли з УПП в м. Києві ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого директором юридичної компанії «ТОВ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 29.06.2022 о 21 год. 34 хв. по вул. Січових Стрільців, 17 в м. Києві, керуючи автомобілем «Ford Mustang», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним за кермом на слизькій дорозі не впорався з керуванням та скоїв наїзд на металеву огорожу. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В протоколі зазначено, що водій ОСОБА_1 порушив п. 2.3 (б), п. 10.9 Правил дорожнього руху, тобто своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення обмежившись усним зауваженням. В клопотанні ОСОБА_1 вказав на те, що п. 10.9 ПДР він не порушував, в протоколі зазначено невірно державний номер автомобіля ким він керував замість НОМЕР_1 , вказано НОМЕР_2 .
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Ford Mustang», д.н.з. НОМЕР_2 , не був уважним за кермом на слизькій дорозі не впорався з керуванням та скоїв наїзд на металеву огорожу, чим порушив вимоги підпункту «б» пункту 2.3, п. 10.9 Правил дорожнього руху.
У схемі ДТП, яка складена до протоколу про адміністративне правопорушення зазначено державний номер автомобіля яким керував ОСОБА_1 , як НОМЕР_1 .
В подану клопотанні ОСОБА_1 не заперечує, що вірний номер автомобіля, яким він керував НОМЕР_1 .
З аналізу зазначеного слідує, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення допущена описка, яка не спростовує факт вчинення порушення в цілому.
Аналогічна правова позиція щодо неточносей відомостей в постанові про притягнення особи до адміністративної відповідальності, висловлена Верховним Судом у постанові від 28.11.2018 у справі № 537/1214/17 (провадження №К/9901/17897/18).
Як встановлено судом на підставі повноважень, наданих Законом України «Про Національну поліцію» та нормами КУпАП складено протокол у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення підпункту «б» пункту 2.3 та п. 10.9 Правил Дорожнього руху, відповідальність за яке передбачено ст. 124 КУпАП.
Відповідно до п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Разом з цим, пункти правил дорожнього руху, які як зазначено в протоколі порушив ОСОБА_1 , не відповідають викладеним в протокол обставинам ДТП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 в момент зіткнення рухався заднім ходом та, що саме це стало причиною ДТП.
При цьому, відповідно до положеньст.251 КУпАП, ст.62 Конституції України судом не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.
У постанові від 29 квітня 2020 року у адміністративній справі № 161/5372/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду сформулював правові висновки, згідно яких роз'яснив, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Отже, суб'єктивна думка спеціаліста, який є зацікавленою особою, за відсутності інших доказів, не може свідчити про наявність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
У справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyevav.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelinv.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За вказаних обставин судом не встановлено в діях водія ОСОБА_1 порушення п. 2.3б, 10.9 ПДР України.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 124, 184, 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Закрити провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови
Суддя: