Ухвала
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 226/3489/21
провадження № 61-7074ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сакуна Віталія Анатолійовича на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 грудня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 10 травня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (далі - ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське») на свою користь 35 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що в період з 01 грудня 2003 року по 30 грудня 2006 року він перебував у трудових відносинах з Відкритим акціонерним товариством «Вугільна компанія» «Шахта «Красноармійська - Західна № 1 (наразі ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське»), працюючи гірничим робітником очисного вибою. В подальшому з 17 квітня 2007 року по 20 листопада 2015 року він працював на шахті імені Стаханова Державного підприємства «Красноармійськвугілля» також на посаді гірника очисного вибою, звідки був звільнений за власним бажанням. 19 січня 2006 року на підприємстві відповідача з ним стався нещасний випадок, а саме його придавило верхняком секції до основи секції механізованого кріплення лави, внаслідок чого він отримав закритий вивих лівої стегнової кістки. 21 січня 2006 року на підприємстві було складено та затверджено акт за формою Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом. 18 листопада 2021 року обласною Міжрайонною травматологічною медико-соціальною експертною комісією міста Покровська йому було встановлено 25 % втрати працездатності безстроково. Згідно з медичними документами йому протипоказана праця з фізичним навантаженням, підземні умови роботи, рекомендовано спостереження неврологом, травматологом, хірургом. Тобто йому потрібно докладати зайвих зусиль для постійного проведення реабілітації та лікування його невиліковних хвороб. Внаслідок ушкодження здоров'я йому заподіяно моральної шкоди, оскільки, перебуваючи на лікуванні він не міг та не зможе надалі вести повноцінний спосіб життя. Він відчуває фізичні страждання, обумовлені важкістю хвороби, психологічний дискомфорт і значне порушення душевного спокою. Після втрати працездатності в нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. ОСОБА_1 оцінив завдану йому моральну шкоду в розмірі 35 000 грн.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 20 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 10 травня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сакуна В. А. залишено без задоволення, а рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 грудня 2021 року - без змін.
26 липня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сакун В. А. подав засобами електронного зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 грудня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 10 травня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2022 року (на час подання касаційної скарги) - 2 481 грн.
Ціна позову в цій справі становить 35 000 грн, що станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн х 100 = 248 100 грн). Тобто справа № 226/3489/21 є малозначною в силу вимог закону.
Касаційна скарга містить посилання на випадок, передбачений підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Необхідність розгляду справи в касаційному порядку представник ОСОБА_1 - адвокат Сакун В. А. мотивував тим, що розгляд справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування статті 23 Цивільного кодексу України та статті 2371 Кодексу законів про працю України при вирішенні спорів про відшкодування моральної шкоди внаслідок травми на виробництві.
Верховний Суд звертає увагу, що фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики означає, що заявник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так як судова практика щодо розгляду справ за подібних правовідносин є сталою, а касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сакуна В. А. не містить посилань на неоднакове застосування судами одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, що б вказувало на необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.
Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є винятком із загального правила, і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
В резолютивній частині оскаржуваної постанови апеляційного суду зазначено про те, що вона не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, за статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сакуна В. А. про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 грудня 2021 року та постанови Донецького апеляційного суду від 10 травня 2022 року.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Сакуна Віталія Анатолійовича на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 грудня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 10 травня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко