10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 620/2334/21
адміністративне провадження № К/9901/42667/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Кузьменка В.В., суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М.)
І. РУХ СПРАВИ
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) 18.03.2021 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ГУДПС у Чернігівській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 2), у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Чернігівській області:
від 18.09.2020 №1945157/2560308868 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.08.2020 №7;
від 18.09.2020 №1945160/ 2560308868 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.08.2020 №8;
від 18.09.2020 №1945158/ 2560308868 про відмову у реєстрації податкової накладної від 25.08.2020 №9;
від 18.09.2020 №1945159/ 2560308868 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.08.2020 №10;
від 18.09.2020 №1945162/ 2560308868про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.08.2020 №5;
від 18.09.2020 №1945161/ 2560308868 про відмову у реєстрації податкової накладної від 18.08.2020 №6;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного подання податкові накладні, подані позивачем: від 19.08.2020 №7, від 22.08.2020 №8, від 25.08.2020 №9, від 31.08.2020 №10, від 16.08.2020 №5 та від 18.08.2020 №6.
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року позов задоволено.
3. 24 червня 2021 року (відповідно до штампу суду) відповідач, не погоджуючись з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року, подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
4. Проте, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021року, яку отримано скаржником 02 серпня 2021року, апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
5. На виконання вимог зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції Головним управлінням ДПС у Чернігівській області подано клопотання про продовження строку на виправлення недоліків апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року.
6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2021 року у задоволенні клопотання відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки скаржником вказівки судом апеляційної інстанції недоліки апеляційної скарги, які викладені в ухвалі від 21 липня 2021 року, виконані не були.
7. Відповідно до супровідного листа суду апеляційної інстанції копію ухвали про повернення апеляційної скарги було надіслано учасникам справи 09 вересня 2021 року.
8. Відповідачем 16 вересня 2021 року (відповідно до штампу суду) повторно подано апеляційну скаргу разом доказами сплати судового збору.
9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано відповідачу в десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали, надати клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
10. У встановлений судом строк відповідачем було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та визнання поважними причини пропуску строку.
11. Клопотання обґрунтовано тим, що повторно апеляційну скаргу подано Головним управлінням ДПС у Чернігівській області в межах річного строку, таким чином підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку у розумінні ч. 2 ст. 299 КАС України немає.
12. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення, внаслідок чого, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на підставі положень пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
13. 23 листопада 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року, у якій відповідач (скаржник у справі), із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
14. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу.
15. 14 червня 2022 року справа №620/2334/21 надійшла на адресу Верховного Суду.
16. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що та обставина, що апелянт звернувся з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. А також судом апеляційної інстанції зазначено, що відповідачем не надано жодних інших пояснень, не повідомлено про існування інших обставин, не наведено жодних істотних причин, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надано правову оцінку судом апеляційної інстанції..
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГ
18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
19. Доводи касаційної скарги є аналогічними обґрунтуванням його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема скаржник зазначає, що звертався з апеляційною скаргою вперше і її було подано з дотриманням строків на апеляційне оскарження. Окрім того, відповідач просить звернути увагу на незначний проміжок часу при повторному зверненні з апеляційною скаргою та на те, що при усуненні недоліків апеляційної скарги було сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням.
20. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
22. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
23. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС.
24. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
25. Разом із тим, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина друга статті 44 КАС України).
26. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
27. Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
28. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
29. При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
30. Частиною третьою статті 298 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
31. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі ( відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України).
32. Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
33. Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
34. Частиною другою стаття 44 КАС України передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
35. З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
36. Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.
37. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
38. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
39. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов'язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.
40. Як вбачається з матеріалів справи, вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року в межах строку визначеного процесуальним законом, у зв'язку з несплатною судового збору, остання була залишена без руху, а згодом повернута особі, яка її подала, оскільки у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги були неусунуті. При цьому, ухвала про повернення апеляційної скарги направлена на адресу скаржника 09 вересня 2021 року (а.с.177 зворотня сторінка, том.2), доказів отримання відповідачем цієї ухвали матеріали справи не місять.
41. Вдруге апеляційну скаргу відповідачем подано 16 вересня 2021 року (відповідно до штемпелю суду), тобто у найкоротший строк з моменту направлення копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої раніше. Заявником до апеляційної скарги було долучено платіжне доручення №1599 від 26 серпня 2021 року про сплату судового збору у розмірі 10215грн.
42. Зазначене дає підстави вважати, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги з незалежних від його волі причин та є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.
43. Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що сукупність установлених у цій справі обставин свідчить, що в даному випадку апелянт не допустив тривалого зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.
44. Окрім того, матеріали справи свідчать, що недоліки вперше поданої апеляційної скарги щодо несплати судового збору було усунуто податковим органом при поданні апеляційної скарги повторно. Водночас, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи апелянта про усунення обставин, з огляду на які була повернута перша апеляційна скарга, а саме сплату судового збору.
45. Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов'язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
46. Указані обставини у сукупності та докази на їх підтвердження свідчать, що в даному конкретному випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов'язками.
47. У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
48. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
49. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
50. Ураховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
51. Керуючись статтями 345, 353, 355, 356 КАС України, суд
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 620/2334/21 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко