10 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 520/10867/18
адміністративне провадження № К/990/19587/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі №520/10867/18 за позовом Приватного підприємства Торговий дім «ЛІГА» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Приватне підприємство Торговий дім «ЛІГА» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області в якому просило суд першої інстанції:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0013081410 від 15.11.2018 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 257817,90грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00013091410 від 15.11.2018 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 744423,40грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00013141410 від 15.11.2018 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 510,00грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019, позов задоволено.
Постановою Верховного суду від 15.10.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00013091410 від 15.11.2018 за платежем штрафні санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 744423,40грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Харківській області 22.07.2022 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, скаржник зазначає, що судами не враховуваний висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.09.2019 у справі №816/1914/16, у якій зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, скаржник мотивує правовою позицією, яка існувала до моменту відступлення від неї постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №1340/3510/18, що не може бути визнано вмотивованим обґрунтуванням в розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не обґрунтовує в чому полягає неправильне застосування судами норм права, а також не доводить подібності правовідносин, натомість лише наводить обставини справи із висловленням власної незгоди з ухваленими судовими рішеннями.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі №520/10867/18 за позовом Приватного підприємства Торговий дім «ЛІГА» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути особі, яка її подала.
Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВ.В. Хохуляк