09 серпня 2022 року
м. Київ
справа №140/6542/20
адміністративне провадження №К/990/18750/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №140/6542/20 за позовом ОСОБА_1 до Луцької районної державної адміністрації Волинської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, Відділ інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської районної державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування розпорядження та наказу, поновлення на попередній посаді, нарахування та виплату належних сум, відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, просила:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області № 6-ос від 29 січня 2020 року "Про звільнення з посади начальника відділу інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку районної державної адміністрації ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області № 24-ос від 29 січня 2020 року "Про призначення в порядку переведення ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління (відділу) управління інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області;
- зобов'язати Ківерцівську районну державну адміністрацію Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю сум, які підлягали до виплати і які були виплачені за весь час перебування на строковій військовій службі, з урахуванням розміру середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 (станом на день призову на службу) 521 грн. 91 коп.;
- стягнути з Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області на користь ОСОБА_1 грошові кошти у якості відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн.;
- вирішити питання про стягнення витрат на правову допомогу
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року, у задоволенні заявленого позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалами Верховного Суду від 24 грудня 2021 року, від 09 лютого 2022 року, від 22 червня 2022 року касаційні скарги повернуто скаржнику.
19 липня 2022 року позивач повторно звернувся до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Перевіривши касаційну скаргу представника позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обгрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду. При цьому, скаржник зазначає перелік статей різних законів, однак не конкретизує щодо яких саме норм із вказаного переліку необхідно надати висновок Верховного Суду.
Суд зазначає, що не може самостійно визначати щодо яких норм права вбачається необхідність у наданні висновку Верховного Суду.
Крім того, касаційна скарга не містить об'єктивних мотивів щодо неправильного застосування вказаних норм права судом апеляційної інстанції та необхідності висновку Верховного Суду саме у цій справі щодо цих норм. Також, скаржник повинен обгрунтувати, у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Також, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Отже у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням, а також обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №140/6542/20 за позовом ОСОБА_1 до Луцької районної державної адміністрації Волинської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, Відділ інвестицій, інфраструктури та агропромислового розвитку Ківерцівської районної державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування розпорядження та наказу, поновлення на попередній посаді, нарахування та виплату належних сум, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова