09 серпня 2022 року
м. Київ
справа №240/11307/19
адміністративне провадження № Зв/990/4/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Рибачука А.І., Шарапи В.М.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/11307/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Романівський районний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Романівського районного військового комісаріату, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 23 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 13.09.2019 №118, про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності з 21.05.2019 внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності 21.05.2019 внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому встановлено ІІ групу інвалідності, з урахуванням раніше виплачених сум одноразової грошової допомоги, що складає 450461,00 гривень.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 31.03.2021 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
13.07.2022 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла заяву позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/11307/19, надіслана 12.07.2022, в якій заявник просить скасувати постанову Верховного Суду від 31.03.2021, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 залишити без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2022 заяву позивача про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 31.03.2021залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків вказаної заяви шляхом направлення до суду заяви про поновлення строку на подачу заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з доказами на підтвердження причин пропуску строку.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18.07.2022 заявником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що про Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 №1-р(ІІ)/2022 дізнався випадково, та, отримавши юридичну консультацію призначеного йому адвоката, він дізнався про наявність виключних обставин, після чого 12.07.2022 разом з підготовленими матеріалами він відправив заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами до Верховного Суду.
Також з посиланням на запровадження в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, скаржник вважає, що строк, встановлений пункту 4 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) пропущено з поважних причин, що не залежали від нього.
Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження та наданим на їх підтвердження доказам, колегія суддів виходить із такого.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 363 КАС України заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України.
У поданій заяві про перегляд постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/11307/19 за виключними обставинами, позивач як на виключну обставину посилається на Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 №1-р(ІІ)/2022.
Зазначене рішення Конституційного Суду України опубліковано в Офіційному віснику України 06.05.2022, а заяву скаржником подано 12.07.2022 (здано на пошту).
Таким чином заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами подано з пропуском строку, визначеного КАС України.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання, заяви (скарги).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо перегляду судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
З огляду на зазначене колегія суддів не вбачає підстав для визнання наведених заявником причин пропуску строку на подачу заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами поважними, оскільки вони не підтверджені належними доказами, а доводи скаржника про те, що лише після отримання юридичної консультації він дізнався про наявність виключних обставин, не підтверджують наявності об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у даній справі.
Щодо посилання скаржника на введений в Україні воєнний стан, та пропуск у зв'язку з цим строку на подання заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, Суд зазначає таке.
Сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на заявника, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання заяви.
Отже, зазначені заявником в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не підтверджують наявності об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному зверненню із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
Відповідно до частини четвертої статті 366 КАС України, крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Керуючись статтями 361, 363, 364, 366 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/11307/19.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/11307/19 - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: А.І. Рибачук
В.М. Шарапа