10 серпня 2022 року
м. Київ
справа №200/3692/21
адміністративне провадження №К/990/19839/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів Чиркіна С.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №200/3692/21 за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якій просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача №12 від 21.01.2021 про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» з 13.12.2019, на підставі заяви від 21.01.2021, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Донецької області від 17.03.2020 без обмежень її граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2021 позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 задоволено клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та відкрито апеляційне провадження.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 змінено рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2021.
Абзац перший рішення доповнено словом «частково». У абзаці третьому слова « Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області» замінено словами «Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області», слова «виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати», «без обмежень граничного розміру» - виключено. У абзаці четвертому слова «Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області» замінено словами «Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області». Доповнено резолютивну частину абзацом п'ятим наступного змісту «В решті позовних вимог відмовити».
В решті рішення залишено без змін.
На адресу Верховного Суду 29.07.2022 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2021 залишити без змін.
У касаційній скарзі скаржник стверджує про те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту "в" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), зазначаючи, що справа має виняткове значення для учасника справи, а відтак просить Верховний Суд прийняти до розгляду цю справу.
Щодо вимог касаційної скарги в частині оскарження ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 про відкриття апеляційного провадження.
Як зазначено вище, ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 задоволено клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та відкрито апеляційне провадження.
Приписами частини 3 статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відтак, приймаючи до уваги зазначену вище норму процесуального закону можна дійти висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та відкриття апеляційного провадження, не входить до вичерпного переліку ухвал, встановлених частиною 3 статті 328 КАС України, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити позивачу у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021.
Щодо вимог касаційної скарги в частині оскарження постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022.
Відповідно до частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2, 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.
Зокрема, замість наведення та обґрунтування конкретних підстав (підстави), визначених у цій статті, скаржник лише цитує її положення.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити конкретний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 333 КАС України, Верховний Суд,-
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №200/3692/21 за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в частині оскарження постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2022 у справі №200/3692/21 за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Скаржнику надіслати копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіВ.М. Шарапа
С.М. Чиркін
О.П. Стародуб