08 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 925/2073/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 (головуючий - Руденко М. А., судді Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю.)
за заявою Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 (суддя Грачов В. М.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
до Приватного акціонерного товариства "Азот"
за участю Черкаської обласної прокуратури
про стягнення 26 355 503,45 грн.
Короткий зміст і підстави подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
1. 25.06.2019 Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ "Черкасиобленерго", стягувач, заявник, позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 у справі № 925/2073/13, якою (ухвалою) було задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Азот" (далі - ПАТ "Азот", Товариство, боржник), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Азот" (далі - ПрАТ "Азот"), про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 № 925/2073/13, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2014 у цій справі за позовом ПАТ "Черкасиобленерго" до Товариства про стягнення 25352323,29 грн основного боргу, 3 % річних у сумі 1003180,16 грн, 68820 грн судових витрат.
Заявник просив суд скасувати зазначену ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ПрАТ "Азот" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Черкаської області, виданого 16.03.2015 у справі № 925/2073/13.
2. Заява обґрунтовується тим, що: 1) ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 ПАТ "Черкасиобленерго" визнано кредитором у справі № 910/7478/17 про банкрутство ПрАТ "Холдингова компанія "Енергомережа" (далі - ПрАТ "ХК "Енергомережа") на загальну суму 329 405 751,01 грн, до якої (суми) входила заборгованість в сумі 26 355 503,45 грн, встановлена рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.11.2014 у справі № 925/2073/13, на примусове виконання якого 16.03.2015 було видано наказ, однак 10.12.2018 ліквідатором у справі про банкрутство ПрАТ "ХК "Енергомережа" (арбітражним керуючим Каленчук О. І.) внесено зміни до реєстру кредиторів, а саме виключено з четвертої черги реєстру кредиторів, зокрема, заборгованість ПАТ "Азот" перед ПАТ "Черкасиобленерго" в сумі 26 355 503,45 грн, стягнення якої є предметом спору у справі № 925/2073/13, про що заявника повідомлено листом від 21.05.2019 № 02-01/18-53, який (лист) отримано стягувачем 29.05.2019; 2) виключення з кредиторських вимог ПАТ "Черкасиобленерго" у справі про банкрутство ПрАТ "ХК "Енергомережа" 26 355 503,45 грн заборгованості унеможливлює примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2014 про стягнення цієї заборгованості, тому є нововиявленою обставиною, необхідною та достатньою для перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 у справі № 925/2073/13 та для скасування зазначеної ухвали.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 задоволено заяву ПАТ "Азот" про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 № 925/2073/13, виданого на примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2014 у справі № 925/2073/13 за позовом ПАТ "Черкасиобленерго" до ПАТ "Азот" про стягнення 25 352 323,29 грн основного боргу, 3 % річних у сумі 1 003 180,16 грн, 68820 грн судових витрат.
4. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.07.2021 (суддя Грачов В. М.) заяву ПАТ "Азот" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 у справі № 925/2073/13 задоволено частково. Зазначену ухвалу скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою заяву ПАТ "Азот" про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 № 925/2073/13 таким, що не підлягає виконанню, задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Черкаської області, виданий 16.03.2015 на примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2014 про стягнення 3 % річних у сумі 1003180,16 грн, 68820,00 грн судових витрат. У задоволенні заяви ПАТ "Азот" про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 № 925/2073/13 таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення 25 352 323,29 грн основного боргу відмовлено.
Ухвала аргументована тим, що внаслідок визнання наказу господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 у справі № 925/2073/13 таким, що не підлягає виконанню, та виключення з реєстру кредиторів у справі № 910/7448/17 про банкрутство ПрАТ "ХК "Енергомережа" спірної суми заборгованості та добровільної часткової сплати ПАТ "Азот" цієї заборгованості, невідшкодованим стягувачу зі сторони ПАТ "Азот" залишився основний борг в сумі 25 352 323,29 грн, рішення суду в цій частині залишилося невиконаним, а інтереси управненої сторони незахищеними.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 скасовано ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.2021 та заяву ПАТ "Черкасиобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 у справі № 925/2073/13 залишено без розгляду.
Постанова мотивована посиланням на положення статей 74, 118, 119, 269, 320, 321 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду зазначеної заяви стягувача з огляду на сплив присічного (преклюзивного) 3-річного процесуального строку, в межах якого учасник справи вправі подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, можливість поновлення якого (строку) процесуальним законом виключається незалежно від причин його пропуску, оскільки ухвала Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 набрала законної сили з дня її винесення, тоді як позивач подав заяву про перегляд вказаної ухвали за нововиявленими обставинами лише 25.06.2019 (схожий правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 910/9927/13, від 19.02.2019 у справі № 910/3600/14, від 11.02.2020 у справі № 15/282, від 01.04.2021 у справі № 910/6260/13, від 14.04.2021 у справі № 926/767-б/15)).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ "Черкасиобленерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.07.2021 залишити без змін.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції обставин переривання в період з 21.11.2018 по 08.04.2019 строку на перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 у зв'язку з її нечинністю у вказаний період, що, на думку стягувача, свідчить про відсутність пропуску ним строку на звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеної ухвали.
Узагальнені доводи інших учасників справи
8. ПрАТ "Азот" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.
Розгляд справи Верховним Судом
9. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2022 у зв'язку з обранням судді Пількова К. М. до Великої Палати Верховного Суду відповідно до рішення зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.11.2020 № 13 визначено у справі № 925/2073/13 колегію суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Дроботова Т. Б., Багай Н. О.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.07.2022 (Чумак Ю. Я. - головуючий, судді Дроботова Т. Б., Багай Н. О.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Черкасиобленерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі № 925/2073/13 та призначено здійснити її перегляд у порядку письмового провадження.
Справа розглядається судом касаційної інстанції в розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.11.2014 у справі № 925/2073/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Азот" на користь ПАТ "Черкасиобленерго" 25 352 323,29 грн основного боргу, 3 % річних у сумі 1 003 180,16 грн, 68 820 грн судових витрат. У задоволенні позовних вимог про стягнення 4 709 898,29 грн. інфляційних втрат відмовлено.
16.03.2015 на виконання зазначеного судового рішення видано наказ № 925/2073/13.
11. Зі змісту ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 вбачається, що 23.01.2015 між ПАТ "Азот" (Первісний боржник), ПрАТ "ХК "Енергомережа" (Новий боржник) і ПАТ "Черкасиобленерго" (Кредитор) укладено договір переведення боргу № 18-500, за умовами пунктів 1.1, 1.2, 5.2 якого цим договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (Первісного боржника) у зобов'язаннях, що виникли за договором № 524-213/24 "Про постачання електричної енергії ВАТ "Черкасиобленерго" для ВАТ "Азот" від 24.05.2005 (з урахуванням угоди про реструктуризацію боргу від 23.03.2012 № 140-213) (далі - Основний договір) станом на дату укладення цього договору, в тому числі і зобов'язання по оплаті за поставлену з 01.09.2010 по 31.10.2010 Кредитором електричну енергію, на суму 47887721,81 грн, за винятком зобов'язання по оплаті за поставлену з 01.12.2014 по 31.12.2014 (включно) електричну енергію. Первісний боржник переводить на Нового боржника, а Новий боржник приймає на себе зобов'язання Первісного боржника, що виникли за Основним договором, станом на дату укладення цього Договору, і стає боржником по таких зобов'язаннях по Основному договору, в тому числі і зобов'язання по оплаті за поставлену з 01.09.2010 по 31.10.2010 Кредитором електричну енергію на суму 47887721,81 грн, за винятком зобов'язання по оплаті за поставлену з 01.12.2014 по 31.12.2014 електричну енергію. Зобов'язання Первісного боржника по Основному договору, зазначені в пункті 1.2 договору, є переведеними на Нового боржника з моменту укладення цього договору.
12. 04.03.2016 платіжними дорученнями № 19 та № 20 боржник у добровільному порядку сплатив позивачу 3% річних у розмірі 1003180,16 грн. та суму судових витрат у розмірі 68820 грн. У зазначених платіжних дорученнях платником зазначено призначенням платежу - "оплата згідно наказу від 16.03.2015 про примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 24.11.2014 у справі № 925/2073/13".
13. Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 19.04.2017 закінчено виконавче провадження № 50339122 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 № 925/2073/13 на підставі пункту 5 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" з мотивів прийняття Господарським судом Черкаської області ухвали від 16.03.2016 про визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Супровідним листом від 19.04.2017 № 20.1/50339122/20 наказ Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 № 925/2073/13 разом з копією постанови державного виконавця від 19.04.2017 про закінчення виконавчого провадження № 50339122 направлено до господарського суду для виконання і відома. Примусове виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 № 925/2073/13 у виконавчому провадженні № 50339122 не здійснювалося.
14. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 у справі № 910/24263/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 і постановою Вищого господарського суду України від 22.08.2017, позов Національного антикорупційного бюро України задоволено. Визнано недійсним договір переведення боргу від 23.01.2015 № 18-500, укладений між ПАТ "Азот", ПрАТ "ХК "Енергомережа" та ПАТ "Черкасиобленерго".
15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2018 у справі № 910/7448/17 про банкрутство ПрАТ "ХК "Енергомережа" визнано ПАТ "Черкасиобленерго" кредитором ПрАТ "ХК "Енергомережа" на суму 329 405 751,01 грн, до складу якої включено 47 887 721, 81 грн за договором про переведення боргу від 23.01.2015 № 18-500, а також визначені рішенням господарського суду Черкаської області від 24.11.2014 у справі № 925/2073/13 основний борг у сумі 25 352 323,29 грн, 3 % річних у сумі 1 003 180, 16 грн, 68 820 грн судових витрат.
16. 05.10.2018 виконувач обов'язків прокурора Черкаської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 у справі № 925/2073/13, в якій просив суд скасувати вказану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви ПАТ "Азот" про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 № 925/2073/13 таким, що не підлягає виконанню.
17. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.11.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019, заяву прокурора задоволено. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Азот" про визнання наказу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2015 № 925/2073/13 таким, що не підлягає виконанню.
18. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2019 ухвалу Господарського суду Черкаської області від 21.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2019 скасовано. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 залишено без змін. У задоволенні заяви прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 у справі № 925/2073/13 відмовлено.
Позиція Верховного Суду
19. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
20. Відповідно до частини 1 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
21. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
22. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27- 34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").
23. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
24. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом 30-ти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
25. Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
26. Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
27. За змістом пункту 1 частини 2 та частини 3 статті 321 ГПК України з урахуванням приписів частини 1 цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині 2 цієї статті, не можуть бути поновлені.
28. З урахуванням системного аналізу змісту статей 118, 119, 321 ГПК України колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою встановлений пунктом 1 частини 2 статті 321 цього Кодексу строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску. Таким чином, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною 2 статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 910/9927/13, від 19.02.2019 у справі № 910/3600/14, від 11.02.2020 у справі № 15/282, від 10.12.2020 у справі № 914/2964/13, від 01.04.2021 у справі №910/6260/13, від 14.04.2021 у справі №926/767-б/15).
29. З огляду на те, що у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставою для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 у справі № 925/2073/13 заявник вважає зазначені в листі ліквідатора у справі про банкрутство ПрАТ "ХК "Енергомережа" (арбітражного керуючого Каленчук О. І.) від 21.05.2019 № 02-01/18-53 обставини про внесення 10.12.2018 змін до реєстру кредиторів, а саме щодо виключення з четвертої черги реєстру кредиторів заборгованості ПАТ "Азот" перед ПАТ "Черкасиобленерго" в сумі 26 355 503,45 грн, стягнення якої є предметом спору у справі № 925/2073/13, касаційна інстанція вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що, звернувшись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами лише 25.06.2019, тобто більш як через 3 місяці після спливу встановленого законом 3-річного присічного строку (16.03.2019), упродовж якого можливе поновлення 30-денного строку на подання відповідної заяви, передбаченого пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України, заявник втратив право на вчинення процесуальної дії з перегляду вказаної ухвали за нововиявленими обставинами.
30. Колегія суддів відхиляє безпідставні посилання скаржника, викладені на обґрунтування відсутності пропуску ним строку звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016, на нечинність вказаної ухвали в період з 21.11.2018 по 08.04.2019 у зв'язку з її скасуванням (тобто до ухвалення остаточної постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2019, якою ухвалу Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 у цій справі було залишено без змін), оскільки, на відміну від статті 264 ЦК України, якою передбачено можливість переривання перебігу строку позовної давності, положення статей 116- 119 ГПК України, якими вичерпно регулюються правовідносини щодо початку, закінчення, зупинення, поновлення та щодо наслідків пропуску процесуальних строків, в тому числі присічного (преклюзивного), визначеного пунктом 1 частини 2 статті 321 цього Кодексу, не передбачають, а отже, не допускають можливості переривання процесуальних строків.
Наведені доводи скаржника свідчать виключно про помилкове ототожнення ним 3-річного присічного процесуального строку, встановленого нормою пункту 1 частини 2 статті 321 цього Кодексу, та 3-річного строку позовної давності, проте позовна давність є інститутом матеріального права, а не процесуального права.
31. Верховний Суд враховує також усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає застосуванню як джерело права.
32. Зокрема, у справі "Пономарьов проти України" (Заява № 3236/03) ЄСПЛ зазначив, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, яку цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п. 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року в справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, та ухвала ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року "Трух проти України" , заява № 50966/99). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо яку цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
33. У справі "Желтяков проти України" (Заява № 4994/04) ЄСПЛ наголошує, що ця справа стосується рішення щодо нового розгляду справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. п.п. 27- 28 рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії", заява № 69529/01, та п. 46 рішення ЄСПЛ від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2, заява № 19960/04). Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
34. У справі "Пелевін проти України" ЄСПЛ вказав, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (пункт 25 рішення ЄСПЛ від 17.01.1970 у справі "Делкурт проти Бельгії"). Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ашінгдан проти Сполученого Королівства", Серія А, №93, та рішення ЄСПЛ від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
35. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції) одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
36. Касаційна інстанція зауважує, що заявник, не наводячи в касаційній скарзі жодних обґрунтованих аргументів на спростування правильного висновку апеляційного суду, намагається скасувати законну постанову суду апеляційної інстанції лише з формальних міркувань, фактично вимагаючи перегляду ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 у повному обсязі по суті.
37. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви ПАТ "Черкасиобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 у справі № 925/2073/13 з мотивів пропуску заявником присічного 3-річного процесуального строку на подання відповідної заяви, можливість поновлення якого (строку) процесуальним законом виключається, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
38. З мотивів, раніше наведених у цій постанові, Верховний Суд погоджується з обґрунтованими доводами відповідача, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
39. Згідно з частиною 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
41. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції щодо залишення без розгляду заяви ПАТ "Черкасиобленерго" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Черкаської області від 16.03.2016 у справі № 925/2073/13, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
Розподіл судових витрат
42. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" залишити без задоволення.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2022 у справі № 925/2073/13 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай