08 серпня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/2246/22
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гурина М.О. за участю секретаря судового засідання Шехтер Є.С., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» (58018, м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1А, код ЄДР 39584988)
до фізичної особи-підприємця Ковальчук Василіси Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДР НОМЕР_1 )
про стягнення заборгованості в сумі 46951,66 грн.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача: Ковальчук В.М.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 28.07.2022 р. задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» та стягнуто з фізичної особи-підприємця Ковальчук Василіси Миколаївни на користь товариства заборгованість у сумі 46951,66 грн, з яких: 46203,44 грн основної заборгованості, 606,78 грн. пені, 91,23 грн. 3% річних та 50,21 грн. інфляційних втрат.
29.07.2022 року на адресу суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення з відповідача судових витрат з оплати професійної правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01.08.2022 розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення суду призначено у судовому засіданні на 08.08.2022.
08.08.2022 р. відповідачкою через канцелярію суду подано заяву про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із неспівмірністю зазначених витрат із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).
Представники сторін у судове засідання 08.08.2022 року не з'явились, хоча сторони належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.
У відповідності до пунктів 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, судом здійснено всі дії щодо належного повідомлення сторін про час, місце та дату розгляду справи, тому наявні підстави стверджувати, що сторони є належним чином повідомлені про розгляд даної справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, в сукупності з матеріалами справи, суд зазначає наступне.
При винесені рішення по даній справі питання розподілу витрат на правничу допомогу адвоката у рішенні суд не вирішував, оскільки адвокат позивача Попов В. Д. заявив подав клопотання про подання доказів щодо витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі на підставі частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 221 ГПК України унормовано, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд зазначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
У заяві про ухвалення додаткового рішення товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» зазначено розмір суми судових витрат позивача, а саме: витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Інтереси позивача в суді представляв адвокат Попов Віталій Дмитрович згідно з довіреністю № 007.2Др-12-1221 від 09.12.2021 р. та на підставі договору про надання правової допомоги №38АСhrZ491-17 від 30.11.2017 р., укладеного між ТОВ «Чернівцігаз Збут» (Замовник) і Адвокатським об'єднанням «ГАРАНТ ГРУП» (Виконавець).
Предметом зазначеного договору визначено надання Адвокатським об'єднанням «ГАРАНТ ГРУП» комплексу послуг правової допомоги та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» з прийняття цих послуг та їх оплати (п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 38АСhrZ491-17 від 30.11.2017 р.).
Пунктом 3.1 договору (з урахуванням укладених сторонами додаткових угод до договору) передбачено, що вартість послуг виконавця складається з:
3.1.1 щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 45000 грн за календарний місяць;
3.1.2 плати за ведення складних справ - у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до договору.
Згідно з пунктом 3.3.3 договору плата, передбачена пунктом 3.1.2 цього договору, перераховується замовником у порядку та строк, визначеному в окремих додаткових угодах до договору.
Строк дії договору встановлений сторонами до 28.02.2018 року (п. 5.1 договору), у подальшому з урахуванням додаткових угод продовжений до 31.12.2022 року.
Також, сторони уклали додаткову угоду № 41 від 06.06.2022 року до договору про надання правової допомоги №38АСhrZ491-17 від 30.11.2017 року про надання виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів замовника адвокатами виконавця, пов'язаних із стягненням з фізичної особи-підприємця Ковальчук Василіси Миколаївни (код ЄДР НОМЕР_1 , надалі - боржник) заборгованості за спожитий природний газ, а також штрафних та фінансових санкцій.
Згідно з додатковою угодою №41 від 06.06.2022 року сторони домовилися про те, що:
- професійна правнича допомога адвокатами виконавця надається замовнику під час підготовки та розгляду судової справи, пов'язаної із стягненням заборгованості з боржника, у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції (пункт 2);
- виконавець, надаючи професійну правничу допомогу у справі, пов'язаної із стягненням заборгованості з боржника, зобов'язується, але не обмежуючись, вчинити наступні дії: здійснювати захист прав та законних інтересів замовника адвокатами виконавця; проводити узагальнення, аналіз судової практики, що пов'язана із розглядом судової справи; провести юридичний аналіз та розробити загальну стратегію ведення справи; надавати консультації, висновки з правових питань, що виникають у замовника при вирішенні справи; здійснити підготовку та подання до суду заяви про видачу судового наказу, позовної заяви, відповіді на відзив, заперечення, письмові пояснення, клопотання, заяви, скарги, подання інших процесуальних документів при розгляді справи судом, у тому числі у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції; здійснювати збирання та подання доказів у справі та брати участь у дослідженні доказів; представляти інтереси замовника та брати участь у судових засіданнях; здійснювати ознайомлення з протоколами судових засідань, записами фіксування судового засідання технічними засобами; підготувати та направити до суду заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов'язаних із розглядом справи; виконувати інші процесуальні дії, визначені процесуальним законодавством та випливають зі змісту договору і цієї додаткової угоди.
Відповідно до п. 4 додаткової угоди №41 загальна вартість послуг, що надаються виконавцем за умовами даної додаткової угоди, розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката, працевлаштованого у виконавця, і становить 3000 грн за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг, які складаються в порядку, визначеному пунктом 5 цієї додаткової угоди.
Пунктом 6 визначено, що оплата вартості наданих послуг здійснюється замовником за фактом їх надання відповідно до наданого виконавцем рахунку-фактури протягом 10 календарних днів з дня вступу в законну силу рішення суду у справі, пов'язаної із стягненням заборгованості з боржника, визначеної п.1 даної додаткової угоди. Також на замовника покладається компенсація витрат, понесених виконавцем для виконання договору та цієї додаткової угоди за умови надання документального підтвердження таких витрат (квитки, фіскальні чеки, квитанції тощо) (пункт 7).
Наказом Адвокатського об'єднання «Гарант Груп» № 66-ОС від 18.09.2018 року Попова Віталія Дмитровича прийнято на роботу на посаду начальника управління в Чернівецькій області, з 19 вересня 2018 року, з визначенням віддаленого місця роботи: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут».
На підтвердження обсягу і видів правової допомоги адвоката Попова В. Д. суду подані копія звіту Адвокатського об'єднання «ГАРАНТ ГРУП» про надання правової допомоги від 28.07.2022 року та копія акту надання послуг №18 від 28.07.2022 року, підписаного виконавцем Адвокатського об'єднання «ГАРАНТ ГРУП» і замовником Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІВЦІГАЗ ЗБУТ». Із зазначених документів вбачається, що сума витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у даній справі становить 6000,00 грн. за 2 години роботи адвоката виходячи з погодинної ставки 3000,00 грн. у таких обсягах:
- вивчення судової практики, збір доказів, визначення правової позиції, підготовка позовної заяви (1 година, 3000,00 грн);
- представництво інтересів Товариства в судових засіданнях (1 година, 3000,00 грн).
Про інші складові участі адвоката в судовому засіданні, як-от час очікування, час, необхідний для прибуття до суду тощо звіт про надання правової допомоги даних не містить.
Документів про проведення позивачем оплати адвокатському об'єднанню за надану правничу допомогу до заяви ТОВ «Чернівцігаз Збут» не додано.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.
Статтею 126 ГПК України урегульовано, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до частин 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача,
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 5 цієї статті ГПК передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони, при цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (чч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Суд погоджується з доводами відповідачки, що сума витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката є неспівмірною із складністю справи.
Суд зазначає, що ціна позову 46951,66 грн. є незначною, справа не обтяжена великою кількістю доказів, нарахування пені і компенсаційних платежів за прострочку платежу, на думку суду, не викликають особливих труднощів у адвоката з огляду на можливість використання електронних калькуляторів у інформаційно-пошукових системах в мережі Інтернет, дана справа не має якихось особливостей предмета спору, оскільки позовні вимоги полягають у стягненні вартості поставленого за договором постачання природного газу, пені і компенсаційних платежів на суму боргу за період заборгованості.
З урахуванням наведеного суд погоджується з доводами відповідачкиа, що за таких обставин сума гонорару не відповідає принципу розумності і співмірності судових витрат.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна та інші проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі “Двойних проти України” від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд, з урахуванням заперечень відповідача, вище обґрунтував, що справа є нескладною і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, судової практики, значних затрат часу та зусиль, розрахунки заявлених до стягнення сум не є складними і не потребують значного часу.
Разом з тим, у даній справі рішення прийнято на користь позивача, отже, він має право на відшкодування судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу, а позбавлення його такого права буде порушенням положень статей 16, 126, 129 ГПК України.
У відповідності до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, за результатами дослідження поданих позивачем доказів, оцінки вимог і заперечень сторін, з огляду на положення статей 123, 129 ГПК України, дослідивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та присудження до стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 4500,00 грн., що на переконання суду, є співмірним із складністю справи та реально витраченим адвокатом часу на надання правничої допомоги, в той же час не є надмірним тягарем для відповідача.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2022 № 911/2737/17 висловлено правову позицію, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Решту витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 1500,00 грн. суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву (вх.№2826) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Ковальчук Василіси Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДР НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» (58018, м. Чернівці, вул. Воробкевича Сидора, 1А, код ЄДР 39584988) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.
3. Витрати в сумі 1500,00 грн. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут».
4. З набранням додатковим судовим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено на підписано 10.08.2022.
Суддя М.О. Гурин
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.