Господарський суд Харківської області 10 серпня 2022 року м. Харків
справа № 922/295/22
склад суду:суддя Бринцев О.В.
позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ"
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРЕСТ-2005"
вимоги позивача:стягнення 12.100,00 грн
без виклику учасників справи
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Позивач просить суд стягнути майнову шкоду, яка спричинена внаслідок невиконання відповідачем (як роботодавцем боржника) прийнятої до виконання постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. у рамках виконавчого провадження №60954435 винесено постанову від 24.02.2020 про звернення стягнення заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (далі - Постанова). Відповідно до якої постановлено, зокрема, здійснити відрахування з доходів боржника Ковриги Є.В. у відповідності до вимог чинного законодавства, після утримання податків, зборів та ЄСПВ в розмірі 20% до погашення загальної суми заборгованості за виконавчим провадженням у сумі 112.849,33 грн.
2.2. Вказану Постанову разом із супровідним листом надіслано на адресу відповідача ТОВ "ЕВЕРЕСТ-2005" як роботодавця боржника.
2.3. Як зазначає позивач, станом на 11.02.2022 відповідач на виконання Постанови не здійснював відрахувань із доходів боржника, жодного платежу на користь позивача не перерахував.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача майнової шкоди в розмірі 12.100,00грн.
3.2. Юридичними підставами позову є статті 623, 1166, 1172 ЦК України.
3.3. Фактичними підставами позову є невиконання Постанови приватного виконавця.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач відзив на позов не надав.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2022 позовну заяву залишено без руху.
5.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.02.2022 з урахуванням малозначності справи №922/295/22 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи наявні правові підстави для стягнення з відповідача майнової шкоди? Якщо так, то в якому розмірі?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ.
7.1. Позивач стверджує про наявність правових підстав для відшкодуванні завданої невиконанням Постанови майнової шкоди.
7.2. Суд не погоджується з даним твердження позивача з наступних причин.
7.3. Частинами першою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
7.4. При цьому для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
7.5. За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).
7.6. Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен спростувати твердження позивача та/або довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
7.7. Наразі позивачем доведено першу з зазначених умов стягнення збитків - неправомірну поведінку відповідача, котра полягає у невиконанні приписів Постанови.
7.8. Решта умов стягнення збитків позивачем не доведена. Зокрема, позивачем не доведено факт наявності збитків та їх розмір.
7.9. Так, позивач пов'язує факт та розмір збитків, заявлених до стягнення з фактом та розміром одержаних боржником доходів. Між тим позивачем не доведено ні факт одержання боржником цих доходів, ні їх розмір. Матеріали справи не містять інформації про те, що відповідачем боржникові була нарахована та фактично виплачена заробітна плата та/або які-небудь інші доходи.
7.10. Припущення позивача про те, що боржник одержував заробітну плату не меншу від мінімальної не має під собою документальних підстав. Так, згідно з частиною п'ятою статті 3-1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата може бути меншої від мінімальної у разі, укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці. Доказів того, що наразі боржник працює на умовах повного робочого часу позивачем до суду не надано.
7.11. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №924/153/17
7.12. У разі, якщо навіть погодитись з припущенням позивача про те, що боржник працює повний робочий час та одержує заробітну плату у розмірі не меншому від мінімальної, то все одно слід визнати, що розмір заявлених до стягнення збитків розрахований неправильно. Позивачем не враховано, що відрахування з доходів Ковриги Є.В. повинні здійснюватися після утримання роботодавцем (відповідачем) відповідних податків, зборів та ЄСПВ. Тобто, база нарахування 20%, визначених Постановою, повинна визначатись шляхом зменшення суми мінімальної заробітної плати на суму зазначених вище нарахувань на неї. Проте, позивачем цього не зроблено.
7.13. Крім того, суд зазначає, що позивачем взагалі не доведено втрати ним відповідного майна. Адже наразі збитками позивача можуть вважатись не втрати, викликані невиконанням самої по собі Постанови, а втрати позивача викликані невиконанням виконавчого документа у виконавчому провадженні №60954435 взагалі. Між тим, доказів того, що цей документ фактично не був виконаний у інший спосіб позивачем не надано. Так матеріали справи не містять доказів того, що станом на дату звернення з цим позовом до суду відповідне виконавче провадження не було закрито у зв'язку з повним виконанням, що могло мати місце в результаті добровільного виконання боржником, або в результаті звернення стягнення на рухоме чи нерухоме майно боржника, кошти на банківських рахунках боржника тощо.
7.14. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що тягар доказування в частині доведення факту та розміру заявлених до стягнення з відповідача збитків (12.100,00 грн) позивачем не витриманий.
7.15. За таких обставин, всупереч положень статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом) позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності складу цивільного (господарського) правопорушення, як необхідної умови застосування такої міри відповідальності, як стягнення матеріальної шкоди.
7.16. З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
8. СУДОВІ ВИТРАТИ.
8.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
8.2. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9.000,00 грн залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.08.2022.
Суддя Бринцев О.В.