вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"08" серпня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/345/22
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія"
до відповідача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал"
про заборгованості в сумі 9 364 861 грн. 70 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Чернов Денис Миколайович (поза межами приміщення суду);
Від відповідача: Пустельник Михайло Васильович (в залі суду).
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
13 червня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (далі - відповідач) про заборгованості в сумі 9 364 861 грн. 70 коп.
В обґрунтування позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія" посилається на неналежне виконання Рівненським обласним виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" зобов'язань за договором постачання електричної енергії споживачу № 749 від 17 листопада 2021 року, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості в сумі 9 364 861 грн. 70 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні 08 серпня 2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві та просив суд задоволити позов у повному обсязі.
Відповідач у свою чергу подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" у скрутному фінансовому положенні.
Окрім того, відповідач у відзиві зазначає, що останній не відмовляється від сплати боргу та зобов'язань щодо оплати за поставлену електричну енергію та з моменту відкриття провадження у справі № 918/345/22 сплатив на користь позивача 1 250 000 грн. 00 коп. заборгованості, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.
Відповідач просить врахувати вищевказані обставини при вирішенні спору.
Заяви та клопотання у справі.
01 липня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує у повному обсязі.
11 липня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача в порядку ст. 166 ГПК України надійшла відповідь на відзив відповідача, в якому останній спростовує доводи викладені у відзив на позову заяву та просить суд позовні вимоги задоволити.
08 серпня 2022 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника від представника відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого останній долучає до суду докази сплати 1 250 000 грн. 00 коп. заборгованості та просить суд закрити в провадження з урахуванням вказаної суми.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/345/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія" до відповідача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про заборгованості в сумі 9 364 861 грн. 70 коп., розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11 липня 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 липня 2022 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/345/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія" до відповідача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" про заборгованості в сумі 9 364 861 грн. 70 коп. та призначено розгляд справи № 918/345/22 до судового розгляду по суті на 08 серпня 2022 року.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
17 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія" (далі - постачальник) та Рівненським обласним виробничим комунальним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 749 від 17 листопада 2021 року (далі - договір).
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).
Заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії споживачу додаток № 1 між сторонами засвідчено вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі та визначено перелік точок комерційного обліку за об'єктами споживача Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" для початку постачання енергії.
Пунктом 5.7. договору визначено, що комерційна пропозиція до договору містить інформацію про ціну на електричну енергію, спосіб оплати, терміни (строк), розмір пені за порушення строку оплати або штраф, строк дії договору та пролонгації та інші умови.
Комерційною пропозицією додаток № 2 до договору про постачання електричної енергії споживача зазначено спосіб оплати та розрахунковий період - календарний місяць який встановлюється з 01 числа місяця до останнього дня цього ж місяця.
Актом прийому-передачі електроенергії від 31 січня 2022 року по договору позивач у січні 2022 року передав, а відповідач прийняв електроенергію на суму 10 137 507 грн. 72 коп. у тому числі ПДВ.
Актом прийому-передачі електроенергії від 01 квітня 2022 року по договору позивач та відповідач провели коригування електроенергії на суму - 85 138 грн. 30 коп. з попереднього акту.
Позивач виконав свої зобов'язання належним чином та надав електроенергії за період з січня 2022 року по квітень 2022 року на загальну суму 10 052 369 грн. 42 коп. у т.ч. ПДВ.
Відповідач прийняв та спожив, але не оплатив в повному обсязі її вартість на користь постачальника. Однак відповідач у свою чергу своє зобов'язання по оплаті за поставлену електричну енергію здійснив частково.
Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з січня 2022 року по травень 2022 року, заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 364 861 грн. 70 коп.
З метою досудового вирішення спору, позивачем 06 травня 2022 року направлено до відповідача претензію із вимогою про погашення наявної заборгованості, однак остання залишена без задоволення, заборгованість несплачена.
Враховуючи викладені обставини та невиконання відповідачем умов договору, позивач просить стягнути з відповідача 9 364 861 грн. 70 коп.
Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Джерела права й акти їх застосування.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України)
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання електричної енергії № 749 від 17 листопада 2021 року.
В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію публічного договору на постачання електричної енергії; копію заяви-приєднання до договору на постачання електричної енергії споживачу; копію комерційної пропозиції до договору на постачання електричної енергії споживачу; копії актів прийому-передачі електроенергії; копію акту звірки взаємних розрахунків.
На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по договору на постачання електричної енергії споживачу; факт виникнення у відповідача зобов'язання щодо виконання умов договору на постачання електричної енергії споживачу; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті за поставлену електричну енергію; факт виникнення заборгованості по оплаті за поставлену електричну енергію.
Отже, відповідно до викладеного вище, вбачається, що відповідач взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.
Однак, в порушення умов Комерційної пропозиції відповідачем не здійснено оплату за договором постачання електричної енергії у строк. Вказана обставина неспростована відповідачем.
Судом встановлено, що на час розгляду справи договір постачання електричної енергії № 749 від 17 листопада 2021 року є чинним, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні в розумінні ст. ст. 74-78 ГПК України будь-які докази сплати у повному обсязі заборгованості.
Однак, відповідно до платіжних доручень, а саме № 4142 від 09 червня 2022 року, 4158 від 10 червня 2022 року, № 4074 від 07 червня 2022 року, № 4101 від 08 червня 2022 року, № 4015 від 03 червня 2022 року, № 4049 від 06 червня 2022 року, № 3966 від 01 червня 2022 року, № 3994 від 02 червня 2022 року, № 4209 від 13 червня 2022 року, № 4238 від 14 червня 2022 року, № 4949 від 01 липня 2022 року, № 4980 від 04 липня 2022 року, № 5009 від 05 липня 2022 року, № 5031 від 06 липня 2022 року, № 5059 від 07 липня 2022 року, № 5078 від 08 липня 2022 року, № 5107 від 11 липня 2022 року, № 5144 від 12 липня 2022 року, № 5164 від 13 липня 2022 року, № 13 липня 2022 року, № 5866 від 01 серпня 2022 року, № 5920 від 02 серпня 2022 року, № 5929 від 03 серпня 2022 року, № 5959 від 04 серпня 2022 року, № 5990 від 05 серпня 2022 року - відповідачем сплачено позивачу в рахунок заборгованості по договору № 749 від 17 листопада 2021 року 1 250 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.
Отже, судом встановлено, що предмет спору в частині стягнення 1 250 000 грн. 00 коп. основної заборгованості по договору відсутній, тому, провадження в даній частині позову підлягає до закриття.
Зважаючи на вищевказані обставини, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості по договору в сумі 8 114 861 грн. 70 коп. підлягають до задоволення.
Таким чином, оскільки відповідачем повністю не виконано зобов'язання по оплаті за поставлену електричну енергію, внаслідок чого у позивача виникло право стягнення заборгованість з відповідача.
Отже, з правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.
Позицію відповідача судом враховано, а саме враховано докази надані останнім, що свідчать про часткову оплату заборгованості.
Суд, за результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому приходить до висновку про їх задоволення частково.
Порушені права та інтереси позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дана справа, яка пов'язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.
Невиконання відповідачем зобов'язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у неотриманні оплати за надані послуги, що у свою чергу обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.
Судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 140 472 грн. 93 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 29 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем частково погашено заборгованість на суму 1 250 000 грн. 00 коп., тому, провадження в частині стягнення 1 250 000 грн. 00 коп. основної заборгованості підлягає закриттю.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, закриття провадження.
Отже, суд роз'яснює позивачу, що сума судового збору в сумі 18 750 грн. 00 коп., може повернена останньому на підставі відповідного клопотання.
Зважаючи на викладені вище обставини, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 121 722 грн. 93 коп.
Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (33028, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 2, код. 03361678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергостратегія" (04060, м. Київ, вул. Ольжича, 27/22, оф. 2, код. 38765893) заборгованість в розмірі 8 114 861 (вісім мільйонів сто чотирнадцять тисячі вісімсот шістдесят один) грн. 70 коп. та 121 722 (сто двадцять одна тисяча сімсот двадцять два) грн. 06 коп. судових витрат.
3. Провадження в частині стягнення з Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" 1 250 000 грн. 00 коп. заборгованості - закрити.
4. Видати наказ після набранням рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 10 серпня 2022 року.
Суддя Войтюк В.Р.