ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.08.2022Справа № 910/18417/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., за участю секретаря судового засідання П'янковської Т.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ КИЇВ»
до Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ»
про визнання договору недійсним та стягнення 9 500, 00 грн,
за участі представників:
позивача - Рижаков А.В.,
відповідача - Максимчук О.О.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ КИЇВ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ», у якому просить:
- визнати договір про надання послуг № 11-124-01-21-15430 від 26 серпня 2021 року, щодо закупівлі робіт «ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень загального користування турбінного відділення енергоблоків № 1 та № 2 ВП ХАЕС» між Відокремленим підрозділом Хмельницької атомної електричної станції Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ КИЇВ» - недійсним;
- стягнути в порядку застосування наслідків недійсності нікчемного договору суму збитків у розмірі 9 500,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані відмінністю редакцій Договору, викладеній у тендерній документації до тендеру № UA-2021-06-15-002232-a та укладеного між сторонами Договору за результатами проведеної процедури закупівлі, що є безумовною підставою для визнання такого правочину нікчемним у розумінні положень статей 41, 43 Закону України «Про публічні закупівлі».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 позовну заяву було залишено без руху через недодержання заявником вимог ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
23.11.2021 до суду надійшла заява позивача в порядку усунення недоліків, зі змісту якої вбачається, що виявлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 недоліки усунуто.
29.11.2021 від позивача надійшла заява про вступ у справу як представника, в якій заявник просить надати доступ його представникові до електронної справи в підсистемі «Електронний суд».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначити на 14.12.2021. Зобов'язано відповідача у строк для подання відзиву позовну заяву надати до суду вичерпну відповідь окремо на кожне запитання по суті, що поставлені позивачем у позовній заяві. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про надання доступу до електронної справи в підсистемі «Електронний суд».
14.12.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вказуючи на неотримання листа із підписаним з боку позивача договору у редакції, про яку стверджує позивач, натомість відповідач доводить, що він підписав договір, наданий директором позивача в тій редакції, яка опублікована на сайті майданчику закупівель. Також відповідач вказує, що обрана позивачем підстава позову, а саме п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі», унеможливлює визнання недійсним укладеного між сторонами правочину, адже зазначені положення вказують на нікчемність правочину. Неможливість визнання недійсним нікчемного правочину свідчить про обрання неефективного способу захисту, а відтак і вимоги про стягнення збитків не можуть бути задоволені. Також відповідач вказує, що заявлені до стягнення витрати не можуть бути відшкодовані, оскільки послуги по договору не надавались і ці витрати не пов'язані із виконанням договору.
14.12.2021 від відповідача надійшло клопотання про виклик свідка.
У підготовчому засіданні 14.12.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідка, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 01.02.2022, надавши позивачеві строк для подання відповіді на відзив.
14.01.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій також просить продовжити строк для її подання. Поважність причин пропуску строку заявник доводить неотриманням ухвали суду, прийнятої за наслідком підготовчого засідання від 14.12.2021 та продовженням цього строку у підготовчому засіданні.
28.01.2022 від відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив, у яких він підтримав раніше викладені доводи. Додатково просить стягнути з позивача 1 000, 00 витрат пов'язаних з розглядом справи, а саме з нотаріальним засвідченням справжності підписів на заявах свідка.
У підготовчому засіданні 01.02.2022 суд розглянув клопотання позивача про продовження строку для подання відповіді на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про продовження строку на подання відповіді на відзив, а відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ КИЇВ» на відзив залишено без розгляду; підготовче засідання відкладено на 22.02.2022.
09.02.2022 від позивача надійшли письмові пояснення щодо доводів (заперечень) відповідача, у яких зазначає, що відповідачем не надано доказів про погодження між сторонами укладення договору у будь-якій іншій редакції, ніж та, що зазначена в додатку № 5 до тендерної документації, а також доказів внесення змін до тендерної документації. Стосовно тверджень відповідача про неналежність обраного способу захисту, позивач доводить, що спірний договір містить ознаки як недійсного (ст. 215 ЦК України), так і нікчемного правочину (ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі»), й згідно ст. 225 ГК України позивач має право на відшкодування збитків, як додатково понесених витрат.
22.02.2022 від відповідача надійшли заперечення проти письмових пояснень позивача, у яких відповідач вказує про відсутність з його боку порушень при укладенні спірного правочину, а також відсутність підстав для визнання договору недійсним, оскільки вимоги статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» про відповідність змісту не тотожне поняттю «повна автентичність», а проєкт договору, запропонований у тендерній документації є лише основою для укладення договору і досягнення згоди щодо його істотних умов.
У підготовчому засіданні 22.02.2022 суд прийняв письмові пояснення позивача та заперечення відповідача, відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 22.03.2022.
Судове засідання, призначене на 22.03.2022 не відбулось.
05.04.2022 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, датоване 15.03.2022.
30.05.2022 від представника позивача надійшла заява про зміну адреси для листування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 повідомлено сторін про призначення судового засідання з розгляду справи по суті на 09.08.2022.
У судовому засіданні 09.08.2022 суд заслухав пояснення присутніх представників учасників справи, дослідив наявні в матеріалах справи докази, заслухав промови учасників справи у судових дебатах та, після виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
До закінчення судових дебатів представник позивача зробив заяву про намір подати докази понесення судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, представник відповідача також просив стягнути судові витрати.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
15.06.2021 Відокремленим підрозділом «Хмельницька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» оприлюднено оголошено про проведення відкритих торгів № UA-2021-06-15-002232-a на закупівлю послуги «ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень загального користування турбінного відділення енергоблоків №1 та №2 ВП ХАЕС».
До складу Тендерної документації (Додаток № 5) включено проєкт договору про закупівлю послуг «ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень загального користування турбінного відділення енергоблоків №1 та №2 ВП ХАЕС» (далі - Проєкт договору).
Згідно з п. 1.1 Проєкту договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати в захищеній зоні ВП ХАЕС послуги за темою: «ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень загального користування турбінного відділення енергоблоків №1 та №2 ВП ХАЕС», надалі - «послуги» (Код 45260000-7 згідно ДК 021-2015).
Код послуг, що є предметом закупівлі за цим Договором, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010: ___ (п. 1.2 Проєкту договору).
Пунктом 3.2 Проєкту договору визначено, що договірна ціна послуг, яка передбачена цим договором, розрахована згідно з ___ (Додаток № _).
У складі договірної ціни замовник узгоджує виконавцю такі витрати:
- величину заробітної плати - ___ грн. для розряду робіт 3,8 при нормальних умовах праці;
- загальновиробничі витрати - ___;
- адміністративні витрати - ___ грн./люд.-год. відповідно до ___;
- прибуток ___ грн./люд.-год. відповідно до ___;
- витрати на відрядження - за фактичними витратами виконавця, з наданням підтверджуючих їх документів, але не більше суми, передбаченої у кошторисі/договірній ціні (на вибір);
- вартість матеріальних ресурсів та вартість їх доставки - за цінами, зазначеними у локальному кошторисі (відомості ресурсів). Під час підписання актів наданих послуг вартість цих витрат виконавця буде компенсуватися по фактичним витратам виконавця, з наданням підтверджуючих документів, але не більше суми, передбаченої кошторисом;
- відстань перевезення матеріальних ресурсів - ___ км.
Пунктом 3.5 Проєкту договору визначено, що витрати виконавця на придбання матеріалів та їх доставку, залучення субпідрядників компенсуються замовником за фактичними витратами виконавця з наданням замовнику підтверджуючих документів, але не більше суми, включеної в договірну ціну.
Згідно з п. 4.5 Проєкту договору при розрахунках за надані послуги - ціни на ТМЦ (матеріали та їх доставку), придбані та використані виконавцем при надані послуг за цим договором та їх доставку, повинні бути обґрунтованими та підтвердженими відповідними документами і розрахунками. Документами, що підтверджують вартість ТМЦ та їх доставку є накладні на матеріали, калькуляції, рахунки, товарно-транспортні накладні тощо. Відповідальність за достовірність даних, зазначених в наданих документах, несе виконавець.
Розділом 5 Проєкту договору визначені права та обов'язки сторін.
За умовами п. 5.1 Проєкту договору виконавець зобов'язується, зокрема:
- до початку надання послуг в захищеній зоні надати замовнику завірені копії таких документів: наказ про надання керівнику виконавця допуску до особливих робіт; наказ про призначення посадової особи, яка відповідає за роботу з оформлення документів для проведення спеціальної перевірки; перелік персоналу, що має допуски до особливих робіт, завірені керівником виконавця та спеціально призначеною посадовою особою (в переліку обов'язково повинна бути зазначена інформація: ПІБ працівника, його посада, категорія допуску до особливих робіт, дата проходження спец. перевірки, дата та номер наказу про надання йому допуску до особливих робіт, у т.ч. персоналу субпідрядних організацій) (пп. 5.1.1);
- при залученні до надання послуг за цим договором субпідрядних організацій виконавець зобов'язаний письмово погодити із замовником перелік субпідрядних організацій, які мають бути залученими до надання послуг (залучення до надання послуг субпідрядних організацій можливе тільки за попереднім письмовим погодженням із замовником). Виконавець зобов'язаний надати замовнику копії договорів з субпідрядниками в десятиденний строк з моменту їх укладення. (цей пункт зазначається за необхідності) (пп. 5.1.6);
- протягом 14 календарних днів після завершення надання послуг повернути перепустки замовнику (у т.ч. від субпідрядних організацій) (пп. 5.1.7);
- забезпечити збереження і повернення переданої замовником документації (пп. 5.1.8);
- забезпечити можливість проведення замовником контролю за наданням послуг (пп. 5.1.9);
- здати надані послуги замовнику з оформленням звітної документації та акта наданих послуг (пп. 5.1.10);
- після закінчення надання послуг направляти офіційно із супровідним листом документи про надані послуги та звітні матеріали за договором на адресу замовника (пп. 5.1.11);
- за власник рахунок, у встановлений замовником строк, усунути недоліки у наданих послугах, які були виявлені під час їх приймання замовником та протягом гарантійного строку. Виконавець повинен усунути всі дані зауваження шляхом надання замовнику письмових детальних відповідей (пояснень) на них та здійснити відповідне коригування матеріалів (за необхідності). Повнота й аргументованість вказаних відповідей повинні забезпечувати однозначність розуміння та зручність їх розгляду у ВП ХАЕС (пп. 5.1.12);
- у разі неможливості в передбачений цим договором строк надати послуги, негайно письмово повідомити про це замовника (пп. 5.1.13);
- надавати замовнику електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством України порядку в електронній формі у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (пп. 5.1.14);
- відображати у первинних та розрахункових документах код послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначений у предметі договору (не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду) (пп. 5.1.15);
- зазначити (за наявності) подвійний номер та дату реєстрації цього договору в усіх документах: рахунках, актах тощо (пп. 5.1.16);
- розробити та погодити з замовником ПВР до початку робіт (пп. 5.1.17).
У пункті 6.1 Проєкту договору визначено місце надання послуг: м. Нетішин, Хмельницької обл., ВП ХАЕС, Будівля машинного залу енергоблоку №1, інв. №56; Будівля машинного залу енергоблоку, №2, інв. №185.
Вхідний контроль матеріалів, необхідних для надання послуг за даним договором, що постачаються виконавцем проводить замовником згідно з вимогами Стандарту державного підприємства «НАЕК «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП «НАЕК «Енергоатом» в розділі Стандарти ДП «НАЕК «Енергоатом» за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82).
Згідно п. 6.4 Проєкту договору якщо при наданні послуги утворились демонтовані матеріали/ запчастини/окремі вузли/устаткування та інші, сторони підписують акт демонтування складових частин об'єкта основних засобів та/або акт прийому-передачі демонтованого обладнання.
Відповідно до п. 13.5 Проєкту договору у разі недотримання стороною вимог пунктів 13.1 і 13.2 договору така сторона зобов'язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі ___% від ціни договору (розмір штрафу від 5 до 30%).
За результатами проведення відкритих торгів № UA-2021-06-15-002232-a, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж Київ» визнано переможцем, та 06.08.2021 опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Як зазначає позивач, 12.08.2021 він направив засобами експрес-доставки документів - через компанію «Нова пошта» до уповноваженої особи ВП ХАЕС ДП «НАЕК «Енергоатом» - Микитенко І.С. для укладення (підпису) з боку замовника два примірники підписаного з боку ТОВ «Спеценергомонтаж Київ» договору про закупівлю послуг згідно з Додатком № 5 до Тендерної документації разом із супровідним листом № 08-03 від 10.08.2021.
26.08.2021 замовником оприлюднено в електронній системі закупівель підписаний сторонами договір про надання послуг за номером 11-124-01-21-15430 (далі - Договір), один екземпляр якого було повернуто до ТОВ «Спеценергомонтаж Київ».
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що редакція договору, який був заповнений позивачем на підставі проєкту договору, визначеного тендерною документацією та договору, який підписаний і оприлюднений відповідачем містяться суттєві розбіжності.
Так, відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати в захищеній зоні ВП ХАЕС послуги за темою: «ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень загального користування турбінного відділення енергоблоків №1 та №2 ВП ХАЕС», надалі - «послуги» (Код 45260000-7 згідно ДК 021-2015).
Код послуг, що є предметом закупівлі за цим Договором, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010: 43.99 - Роботи будівельні спеціалізовані, інші, н.в.і.у. (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 3.2 Договору договірна ціна послуг (Додаток № 3), яка передбачена цим договором, розрахована згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» зі змінами №1-№2 та відповідає тендерній пропозиції виконавця за результатами аукціону.
У складі договірної ціни замовник узгоджує виконавцю такі витрати:
- величину заробітної плати - 15 000,00 грн. для розряду робіт 3,8 при нормальних умовах праці;
- коефіцієнт К=1,2 до норм витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах для урахування впливу умов виконання ремонтних робіт (виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях будинків, будівель, що експлуатуються, звільнених від меблів, устаткування та інших предметів п. 1, табл. Б1 Додаток Б ДСТУ-Н Б Д.2.4-21:2012);
- загальновиробничі витрати - 201 018,00 грн., розраховані відповідно до усереднених показників Додатка Б до ДСТУ-Н Д.1.1-3:2013 без застосування знижувальних коефіцієнтів 0,4123 і 0,7821 до першого та третього блоків цих витрат відповідно;
- адміністративні витрати - 1,79 грн./люд.-год. (об'єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками СС3) відповідно до п. 1 табл. Д1 Додатку Д до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, зміна № 2;
- прибуток 20,00 грн./люд.-год. (об'єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками СС3) відповідно до п. 1 табл. Е1 Додатку Е до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, зміна № 2;
- витрати на відрядження - фактичними витратами виконавця, з наданням підтверджуючих їх документів, але не більше суми, передбаченої у договірній ціні (Додаток № 3);
- вартість матеріальних ресурсів (ТМЦ Виконавця) - за цінами, зазначеними у локальному кошторисі (відомості ресурсів). Під час підписання актів наданих послуг вартість цих витрат виконавця буде компенсуватися по фактичним витратам виконавця, з наданням підтверджуючих документів, але не більше суми, передбаченої кошторисом;
- відстань перевезення матеріальних ресурсів - 30 км.
Згідно з п. 4.5 Договору при розрахунках за надані послуги - ціни на ТМЦ (матеріали), придбані та використані виконавцем при наданні послуг за цим договором, повинні бути обґрунтованими та підтвердженими відповідними документами і розрахунками. Документами, що підтверджують вартість ТМЦ є накладні на матеріали, калькуляції, рахунки тощо. Відповідальність за достовірність даних, зазначених в наданих документах, несе виконавець.
Розділом 5 Договору визначені права та обов'язки сторін.
За умовами п. 5.1 Договору виконавець зобов'язується, зокрема:
- до початку надання послуг в захищеній зоні надати замовнику завірені копії таких документів: наказ про надання керівнику виконавця допуску до особливих робіт; наказ про призначення посадової особи, яка відповідає за роботу з оформлення документів для проведення спеціальної перевірки; перелік персоналу, що має допуски до особливих робіт, завірені керівником виконавця та спеціально призначеною посадовою особою (в переліку обов'язково повинна бути зазначена інформація: ПІБ працівника, його посада, категорія допуску до особливих робіт, дата проходження спец. перевірки, дата та номер наказу про надання йому допуску до особливих робіт (пп. 5.1.1);
- протягом 14 календарних днів після завершення надання послуг повернути перепустки замовнику (пп. 5.1.6);
- забезпечити збереження і повернення переданої замовником документації (пп. 5.1.7);
- забезпечити можливість проведення замовником контролю за наданням послуг (пп. 5.1.8);
- здати надані послуги замовнику з оформленням звітної документації та акта наданих послуг (пп. 5.1.9);
- після закінчення надання послуг направляти офіційно із супровідним листом документи про надані послуги та звітні матеріали за договором на адресу замовника (пп. 5.1.10);
- за власник рахунок, у встановлений замовником строк, усунути недоліки у наданих послугах, які були виявлені під час їх приймання замовником та протягом гарантійного строку. Виконавець повинен усунути всі дані зауваження шляхом надання замовнику письмових детальних відповідей (пояснень) на них та здійснити відповідне коригування матеріалів (за необхідності). Повнота й аргументованість вказаних відповідей повинні забезпечувати однозначність розуміння та зручність їх розгляду у ВП ХАЕС (пп. 5.1.11);
- у разі неможливості в передбачений цим договором строк надати послуги, негайно письмово повідомити про це замовника (пп. 5.1.12);
- надавати замовнику електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством України порядку в електронній формі у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (пп. 5.1.13);
- відображати у первинних та розрахункових документах код послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначений у предметі договору (не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду) (пп. 5.1.14);
- зазначити (за наявності) подвійний номер та дату реєстрації цього договору в усіх документах: рахунках, актах тощо (пп. 5.1.15);
- розробити та погодити з замовником ПВР до початку робіт (пп. 5.1.16);
- виконавець зобов'язується до початку надання послуг за договором на території замовника довести до відома підлеглого персоналу вимоги законодавчих актів, нормативних, виробничих та організаційно-розпорядчих документів, які стосуються режимних вимог, вимог з пожежної безпеки, вимог з охорони праці, радіаційної та технічної безпеки, вимог щодо технології робіт та дозволів та забезпечити під час надання послуг за договором дотримання та виконання підлеглим персоналом цих вимог. У випадку невиконання виконавцем прийнятого на себе зобов'язання виконавець несе відповідальність, передбачену умовами договору (пп. 5.1.17);
- при встановленні уповноваженою особою замовника чи контролюючого органу факту порушення працівником виконавця вимог, визначених п. 5.17 договору, про даний факт в найкоротший строк повідомляється керівник виконавця в електронному вигляді на адресу, яка зазначена в договорі, або письмово (пп. 5.1.18);
- виконавець зобов'язаний усунути допущене його працівником порушення (пп. 5.1.19);
- за кожне порушення працівником виконавця режимних вимог, вимог з пожежної безпеки, вимог з охорони праці, радіаційної та технічної безпеки, вимог щодо технології робіт та дозволів виконавець зобов'язується сплатити замовнику штраф у розмірі 3 000,00 грн. Сума штрафу оплачується виконавцем протягом 10 календарних днів з дня отримання повідомлення замовника про допущене порушення (пп. 5.1.20);
- у випадку застосування уповноваженими органами держави до замовника штрафних санкцій, внаслідок порушень, допущених персоналом виконавця, виконавець зобов'язується відшкодувати замовнику збитки, завдані замовнику, в розмірі витрат, понесених замовником при сплаті штрафних санкцій (пп. 5.1.21);
- виконавець зобов'язується відшкодувати замовнику збитки, завдані йому в результаті негативних наслідків, у тому числі зупинення робіт виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва тощо у разі порушень, допущених персоналом виконавця (пп. 5.1.22).
Згідно з пунктами 5.4.7 - 5.4.9 Договору замовник має право перевіряти наявність необхідних інструктажів персоналу виконавця, а також повноту знань, в обсязі визначеному у п.5.1.17 договору.
Замовник має право зупиняти роботи, які виконуються з порушенням безпеки, відсторонювати окремих працівників чи груп працівників, які порушують вимоги безпеки чи не володіють достатніми знаннями, необхідними при наданні послуг за договором.
Замовник має право достроково, в односторонньому порядку, розірвати договір із виконавцем у випадку грубих порушень безпеки чи виникнення аварій з вини персоналу виконавця. У разі такого розірвання договору, виконавець сплачує замовнику штраф в розмірі 10% від суми Договору.
У пункті 6.1 Договору визначено місце надання послуг: м. Нетішин, Хмельницької обл., ВП ХАЕС, Будівля машинного залу енергоблоку №1, інв. №56; Будівля машинного залу енергоблоку, №2, інв. №185.
Пунктами 6.2, 6.3 Договору передбачено, що вхідний контроль матеріалів, необхідних для надання послуг за даним договором, що постачаються виконавцем проводить замовником згідно з вимогами Стандарту державного підприємства «НАЕК «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП «НАЕК «Енергоатом» в розділі Стандарти ДП «НАЕК «Енергоатом» за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standarts-82).
Якщо при наданні послуги утворились демонтовані матеріали/ запчастини/окремі вузли/устаткування та інші, сторони підписують акт демонтування складових частин об'єкта основних засобів та/або акт прийому-передачі демонтованого обладнання.
Відповідно до п. 13.5 Договору у разі недотримання стороною вимог пунктів 13.1 і 13.2 Договору така сторона зобов'язана сплатити іншій стороні штраф у розмірі 10% від ціни договору.
Відтак позивач зазначає, що Договір у редакції, оприлюдненій замовником, як правочин, є таким, що укладений з порушенням ч. 3 ст. 203 ЦК України та ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», в зв'язку з чим просить визнати недійсним Договір про надання послуг № 11-124-01-21-15430 від 26.08.2021 та застосувати наслідки недійсності правочину і стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 9 500,00 грн, які понесені позивачем у зв'язку із участю у процедурі закупівлі та початком виконання спірного договору (витрати на відрядження, на проживання та на лабораторну діагностику).
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову зазначає, що згідно з преамбулою Проєкту договору, викладеного Додатком № 5 до тендерної документації, викладені у ньому умови не є остаточними і вичерпними, і можуть бути конкретизовані під час укладення договору.
Таким чином, відповідач зазначає, що договір є чинним, та відсутні правові підстави для визнання його недійсним чи нікчемним, так як правочин є укладеним за внутрішньою волею сторін.
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки захист права шляхом визнання недійсним нікчемного правочину, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення вартості наданих послуг, законодавство не передбачає, а обраний спосіб захисту не є ефективним способом та не матиме реальне відновлення порушених прав позивача.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 ЦК України).
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема визнання правочину недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зазначена норма кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 1 ст. 203 ЦК України).
Частина 3 статті 203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення.
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину законодавством може пов'язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб'єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цивільного права.
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
За визначенням, наведеним у п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За приписами ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
У пункті 14.2 Проєкту договору зазначено, що умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін в порядку і на умовах, передбачених чинним законодавством України, зокрема з урахуванням вимог статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом укладення додаткових угод.
За змістом ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією частиною.
При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.
Частинами другою, третьою статті 180 ГК України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом порівняно умови Проєкту договору про закупівлю послуг «ДБН А2.2-3:2014. Ремонт приміщень загального користування турбінного відділення енергоблоків №1 та №2 ВП ХАЕС», розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/ua-2021-06-15-002232-a, який є Додатком № 5 до Тендерної документації, із умовами Договору, підписаного сторонами, який також розміщено за вищенаведеним посиланням, та виявлено ряд відмінностей, а саме:
- пункт 3.2 Договору, яким врегульовано договірну ціну доповнено положеннями про застосування коефіцієнту норм витрат труда робітників та про не застосування знижуючих коефіцієнтів, внесено інші зміни в цьому пункті, а також доповнено новими положеннями, які були відсутні в Проєкті договору.
- пункт 3.5 Договору, яким передбачалась компенсація витрат виконавця на доставку і залучення субпідрядників було виключено.
- в пункті 4.5 Договору відсутній обов'язок замовника щодо компенсації витрат на доставку матеріалів, який був передбачений у Проєкті договору.
- пункт 5.1, яким визначено коло обов'язків виконавця зазнав змін, а саме виключено обов'язок щодо погодження із замовником залучення субпідрядних організацій та доповнено пункт 5.1 новими підпунктами 5.1.18 - 5.1.22 якими передбачено обов'язок замовника довести до відома підлеглого персоналу вимоги законодавчих актів, нормативних, виробничих та організаційно-розпорядчих документів, які стосуються режимних вимог, вимог з пожежної безпеки, вимог з охорони праці, радіаційної та технічної безпеки, вимог щодо технології робіт та дозволів та забезпечити під час надання послуг за договором дотримання та виконання підлеглим персоналом цих вимог, а також встановлено відповідальність за невиконання цього обов'язку.
- доповнено Договір новими пунктами 5.4.7 - 5.4.9, якими замовнику надано право перевіряти наявність необхідних інструктажів персоналу виконавця та за їх відсутності зупиняти роботи, а також розірвати Договір у випадку грубих порушень безпеки з вини персоналу виконавця.
- пункт 13.5 Договору доповнено в частині розміру штрафних санкцій.
Наведене дає підстави для висновку, що умови підписаного сторонами Договору змінились, у тому числі змінилась ціна (п. 3.2 Договору), яка є істотною умовою господарського договору, що суперечить приписами ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі та в силу п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі свідчить про нікчемність Договору в силу Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відтак, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 02 березня 2016 року у справі № 6-308цс16, у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 369/2770/16-ц і від 7 листопада 2018 року у справі № 357/3394/16-ц та підтримано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що укладення сторонами Договору здійснено в порушення приписів ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а отже такий договір є нікчемним згідно з п. 2 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про публічні закупівлі, і відповідно не породжує жодних правових наслідків для сторін.
З урахуванням викладеного суд вважає, що вимога позивача про визнання недійним Договору не підлягає задоволенню, оскільки такий Договір, як встановлено судом, є нікчемним.
Що стосується вимоги позивача про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача збитків у розмірі 9 500,00 грн, суд зазначає наступне.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (абзац перший частини першої статті 216 ЦК України). У разі недійсності правочину суд застосовує реституцію: кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц зазначено, що зобов'язання з реституції виникають внаслідок недійсності правочину (його нікчемності чи визнання судом недійсним). Реституція є заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до стану, який вони мали до вчинення такого правочину. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного, зокрема нікчемного, правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні цього правочину. Крім того, реституцію можна застосувати лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він був переданий.
Тлумачення змісту частини першої статті 216 ЦК України свідчить, що недійсний правочин не створює для сторін тих прав і обов'язків, які він мав створювати, а породжує лише передбачені законом наслідки, пов'язані з його недійсністю.
Такі юридичні наслідки під час виконання сторонами недійсного правочину поєднуються з реституційними, які полягають у поверненні в натурі кожною стороною одна одній, одержаного ними на виконання цього правочину.
Двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.
Водночас нікчемним правочин є одразу, з моменту його вчинення, адже нікчемність правочину пов'язана із недотриманням вимог Закону, а відтак такий правочин не створює жодних юридичних наслідків для сторін.
Згідно ч. 2 ст. 216 ЦК України якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
ЦК України під збитками має на увазі:
втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22);
доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (п. 1 ч. 2 ст. 22).
У частині 2 статті 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно ч. 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
До складу збитків (витрат, понесених у зв'язку з укладенням Договору та його виконанням) у розмірі 9 500,00 грн, позивач включає наступні витрати:
1) 1 700,00 грн витрат на участь у процедурі закупівлі;
2) 1 500,00 грн витрат на відрядження директора позивача згідно наказу № 27-ВД від 03.09.2021 в м. Нетишин Хмельницької області, що обумовлено необхідністю огляду місця проведення робіт;
3) 600,00 грн витрат на лабораторну діагностику керівника позивача (тестування на антиген коронавірусу SARS-CoV-2 (COVID-19));
4) 1 500,00 грн витрат на проживання у готелі «Лісовий» в м. Нетишин Хмельницької області у період з 03.09.2021 по 07.09.2021;
5) 700,00 грн витрат на проживання у готелі «Горинь» в м. Нетишин Хмельницької області у період з 07.09.2021 по 09.09.2021;
6) 900,00 грн витрат на відрядження директора позивача згідно наказу № 29-ВД від 14.09.2021 в м. Нетишин Хмельницької області, що обумовлено необхідністю перевірки замірів і розробки проєкту виконання робіт;
7) 1 500,00 грн витрат на відрядження директора позивача згідно наказу № 30-ВД від 24.09.2021 в м. Нетишин Хмельницької області, що обумовлено необхідністю вирішення питання щодо надання замовником вихідних даних та визначення місць складування будівельних матеріалів та будівельного інструменту (інвентаря), точок підключення електроінструменту для відображення в проєкті виконання робіт;
8) 600,00 грн витрат на лабораторну діагностику керівника позивача (тестування на антиген коронавірусу SARS-CoV-2 (COVID-19));
9) 500,00 грн витрат на проживання у готелі «Лісовий» в м. Нетишин Хмельницької області у період з 27.09.2021 по 29.09.2021.
Суд зауважує, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відповідно, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;
- вина заподіювача шкоди, як суб'єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 ГПК України).
Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.
Ознакою наявності такої умови відповідальності як причинно-наслідковий зв'язок є те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а шкода є наслідком саме такої протиправної поведінки. Однак, в контексті обставин цієї справи суд вважає, що між сторонами відсутнє деліктне зобов'язання, а заявлені до стягнення збитки, які пов'язані із початком виконання недійсного зобов'язання не мали об'єктивної необхідності, оскільки позивач з моменту опублікування Договору знав (мав знати) про зміну його умов, а отже і про нікчемність такого правочину, втім свідомо вчиняв дії направлені на його виконання.
Відтак, витрати позивача, зазначені у пунктах 2 - 9 наведеного вище переліку, не можуть бути визнані судом обґрунтованими, оскільки понесення цих витрат залежало виключно від внутрішньої волі позивача. Такі витрати не були неминучими та не пов'язані із протиправною поведінкою відповідача, а відтак суд вважає, що в даному випадку відсутній склад цивільного правопорушення.
В той же час, згідно пункту 5 Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 166, за подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита електронною системою закупівель через електронні сервіси з автоматичним обміном інформацією (онлайн-сервісами), доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, та за користування зазначеними електронними сервісами оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика справляє з учасника плату в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить більш як 1 млн. гривень.
В підтвердження понесених витрат в сумі 1 700,00 грн на участь у тендері № UA-2021-06-15-002232-a позивачем надано копію меморіального ордеру № TZ006BGTAB від 06.08.2021.
Суд вважає, що витрати на участь у процедурі закупівлі були необхідними та невідворотними для укладення Договору і позивач, прийнявши участь у торгах мав легітимні очікування на укладення договору та отримання вигод від його виконання.
В силу пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.
Меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України (п. 1.19-1 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»)
З урахуванням викладеного суд відхиляє заперечення відповідача про ненадання доказів здійснення витрат щодо участі у процедурі закупівлі, оскільки надана копія меморіального ордеру № TZ006BGTAB від 06.08.2021 є належним та допустим доказом понесення витрат. Призначення платежу дає змогу ідентифікувати спрямування коштів саме за участь у тендері № UA-2021-06-15-002232-a, а відтак понесені позивачем витрати у цій частині підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, як замовника торгів, який не забезпечив укладення договору у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, у зв'язку з чим наявні підстави для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 1 700,00 грн збитків у вигляді витрат на участь у процедурі закупівлі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору за заявленою вимогою немайнового характеру (визнання договору недійсним), відповідно до положень статті 129 ГПК України, залишаються за позивачем.
Витрати зі сплати судового збору за заявленою вимогою майнового характеру, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 406,21 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЕНЕРГОМОНТАЖ КИЇВ» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 12-Б; ідентифікаційний код 35262237) 1 700, 00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 коп) збитків та 406, 21 грн (чотириста шість гривень 21 коп) судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Рішення в повному обсязі складено 10.08.2022.
Суддя О.С. Комарова